Джованні Серодіне

Джованні Серодіне(італ. Giovanni Serodine 1594/1600, Аскона — 1631, Рим) — італійський художник початку XVII ст., швейцарець за походженням.

Джованні Серодіне
італ. Giovanni Serodine
Худ. Джованні Серодіне. «Портрет юнака», до 1630 р.
При народженні	Giovanni Serodine
Народження	1600 (?) Аскона, Ломбардія
Смерть	1631(1631)
	(Рим)
Національність	італієць швейцарського походження
Країна	Папська держава
Жанр	релігійний живопис, портрет
Навчання	у Антіведуто Грамматіка і стажування в Римі
Діяльність	художник, скульптор, plastering, архітектор
Напрямок	бароко і караваджизм
Роки творчості	близько 1618 - 1631 р.
Покровитель	багатій Асканіо Маттеі
Твори	Christ among the Doctorsd
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національна галерея мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Національний музей у Варшаві, Музей мистецтва Метрополітен, MASI Luganod, Пінакотека Амброзіана і Королівський замок на Вавелі
Джованні Серодіне у Вікісховищі

Життєпис

Художник мало прожив і низка фактів з його життя не збережена. Невідомі місяць і рік народження. Рік народження розміщають між 1594 та 1600 роками.

Походить з ремісничої родини (Аскона, кантон Тічино), де були художники-декоратори. Перші художні навички отримав в родині, старший брат майбутнього художника і він сам займались ліпленим декором.

П'ятнадцятирічним хлопцем потрапив у Рим на заробітки. Традиційно вважають, що навчався в римській майстерні художника Антіведуто Грамматіка. В Римі пройшов через етап могутнього захоплення художньою манерою Мікеланджело да Караваджо. Згодом манера художника та його композиції набули індивідуальності, незважаючи на наслідки караваджизму. Важливою особливістю художньої манери митця були колористичні пошуки. Він швидко перетнув зовнішнє копіювання манери Караваджо і став його найкращим, творчим послідовником, помітно випередивши власною індивідуальністю низку римських караваджистів на кшталт Бартоломео Манфреді, Ліонелло Спада, Антоніо де Белліса чи Джованні Бальоне.

По замові Асканіо Маттеі, представника багатої римської родини, виконав найкращі твори останніх років життя, серед них — «Христос серед книжників», «Прощання апостолів Петра і Павла перед мучеництвом», «Св. Лаврентій роздає милостиню майном храму».

Помер в Римі.

Вибрані твори

«Портрет батька», 1628, Музей цивіко, Лугано.

• «Портрет батька»
• «Архангел Михаїл»
• «Коронування Богородиці»
• «Христос серед книжників»
• «Динарій кесаря»
• «Увірування апостола Фоми»
• «Архангел Михаїл»
• «Преображення Господнє»
• «Портрет філософа»
• «Портрет юнака»
• «Відсіч голови Івана Хрестителя»
• «Свята Маргарита воскрешає померлого хлопчика»
• «Св. Лаврентій роздає милостиню майном храму»
• «Прощання апостолів Петра і Павла перед мучеництвом»

Галерея вибраних творів

«Христос серед книжників», 1625, Лувр, Париж.

• 
  «Св. Маргарита воскрешає померлого хлопчика», 1620, Національний музей Прадо
• 
  «Увірування апостола Фоми», Варшава
• 
  «Прощання апостолів Петра і Павла перед мучеництвом», бл. 1626 р., Національна галерея старовинного мистецтва, Рим
• 
  «Коронування Богородиці»

Див. також

• Мистецтво Італії
• Караваджизм
• Живопис бароко
• Римська художня школа

Джерела

• «Всеобщая история искусств», Т 4, М., «Искусство», 1963
• R. Chiappini, G. Testori: Serodine L'opera completa Ed. Electa, Milano 1987.
• A Masterpiece by Giovanni Serodine, Giuseppe Fiocco. The Burlington Magazine (1929) pp 190–191,195
• A Giovanni Serodine Exhibition. A. Scharf. The Burlington Magazine (1950). pp 352–355.

Посилання

• Портал «Мистецтво»
• Портал «Біографії»
• Портал «Бароко»
• Портал «Живопис»
• Портал «Італія»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Серодіне