італійський художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Антоніо де Белліс (англ. Antonio de Bellis; бл. 1616, Неаполь — 1656, Неаполь) — італійський художник доби бароко. Представник неаполітанської школи, караваджист.
Антоніо де Белліс | ||||
---|---|---|---|---|
Antonio de Bellis | ||||
При народженні | Antonio de Bellis | |||
Народження | 1616 Неаполь | |||
Смерть | 1656 | |||
Неаполь, Італія | ||||
Національність | італієць | |||
Жанр | релігійні композиції | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | караваджизм | |||
Роки творчості | 1636-1655 | |||
Покровитель | Караваджо, Массімо Станціоне | |||
Твори | Релігійні картини, портрети | |||
Роботи в колекції | Музей Прадо, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Calvet Museumd, National Museum of Medieval and Modern Art of Basilicatad, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd і Музей образотворчих мистецтв | |||
| ||||
Антоніо де Белліс у Вікісховищі | ||||
Багато сторінок з життя художника залишились невідомими. Антоніо де Белліс працював в Неаполі в другій третині сімнадцятого століття. Поряд з Хосе де Рібера, Массімо Станціоне, Бернардо Кавалліно вважається майстром, що працював в стилістиці караваджизму.
Творча манера митця коливала між вимогами римського академізму XVII століття та реалістичними настановами демократичної гілки італійського бароко, уособленими у творах Караваджо. Серед найбільш значущих творів художника — цикл картин зі сценами життя Святого Карло Борромео, що зберігається в церкві Сан-Карло алле Мортеле в місті Неаполь. Мав значні впливи художньої манери Бернардо Кавалліно, але був менш самостійний, ніж Хосе де Рібера чи Массімо Станціоне.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.