Джованні Бальйоне (італ. Giovanni Baglione, 1566, Рим — 30 грудня 1643, Рим) — другорядний художник доби пізнього маньєризму і бароко в Римі. Малював алегоричні, міфологічні картини, релігійні композиції, іноді — портрети. Займався також історією і теорією мистецтв. Несамостійний і невдалий художник, запозичував художні знахідки Караваджо, засуджуючи його поведінку і твори.
| Джованні Бальйоне | ||||
|---|---|---|---|---|
| Giovanni Baglione | ||||
 | ||||
| Гравер Оттавіано Леоні. «Джованні Бальйоне», 1625 р. | ||||
| При народженні | Джованні Бальйоне | |||
| Народження | 1566 Рим | |||
| Смерть | 1643 | |||
| Рим | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | алегорія[d][1], фігуркаd[1], історичний живопис[1], міфологічний живопис[1], портрет[1] і сакральне мистецтво[1] | |||
| Навчання | Франческо Мореллі | |||
| Діяльність | художник, мистецтвознавець, історик, письменник, архітектурний кресляр, рисувальник | |||
| Напрямок | бароко | |||
| Вплив | Караваджо | |||
| Твори | вівтарі, алегорії, портрети | |||
| Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Musée des Beaux-Arts d'Arrasd, Берлінська картинна галерея, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Капітолійські музеї, Баварські державні колекції картин, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Музей Валкгоф-Кам[3] і Ackland Art Museumd[4] | |||
|
| ||||
 Джованні Бальйоне у Вікісховищі | ||||
Біографія
Точних відомостей про день і рік народження не збережено. За новими даними народився в Римі у 1566 році. Учень Франческо Мореллі. Працював головним чином в Римі, де мав замови від церков у часи понтифікату римських пап Климента VIII та Павла V. Серед приятелів Бальйоне — римський художник Томмазо Саліні, майстер натюрмортів. Обидва належали до табору ворожо налаштованих митців до Караваджо. Це не завадило обом вивчати твори Караваджо і використовувати його знахідки і його художню манеру у власних творах.
Твори
Малював фрески, які можна бачити в церкві Санта Марія Маджоре. Релігійні картини Бальйоне — чудернацька суміш пізнього маньєризму, відвертого еротизму і екстазів майже хворих святих. Особливо повно недоліки художньої манери Бальйоне відбилися в зображенні розстрілу і мучеництва Святого Себастьяна. Себастьян у Бальйоне наче мазохіст, відчуває задоволення від того, як два усміхнені янголи виймають стріли з його ран.
Був у таборі ворогів Караваджо. Подав ганебну біографію художника-суперника, видану після смерті КараваджоДе записав :
Потім він перебрався на Мальту, де мав аудієнцію у великого магістра і намалював його портрет. Високопосадовець надав художнику звання лицаря. Але і там Караваджо полаявся з якимось законником, смертно образив того і потрапив у в'язницю, з якої втік і перебрався на Сицилію, де створив декілька картин в Палермо. Рятуючи своє життя, Мікеланджело повернувся в Неаполь, де його наздогнали лицарі і понівечили йому обличчя до невпізнання. Доведений помстою до відчаю, той забрав своє бідне майно і перебрався на човник, аби морем дістатися Риму в надії на пробачення папи римського Павла V. Про це обіцяв клопотати кардинал Гонзага. На березі Караваджо помилково арештували і потягли у в'язницю. Через дві доби звільнили, але вкрали його човник з майном. У відчаї він бігав на березі у спеку в надії відшукати човник і майно, але все було марно. Художник дістався селища, де захворів на лихоманку. Тут, безпорадий і позбавлений допомоги, він і злодійськи помер,як і жив[5] .
Вороже ставлення до Караваджо відбилося в картині Бальйоне «Любов божа і любов профанів», де Бальйоне цитував не дуже вдалу картину Караваджо «Амур заснув»[6]. Аби більше досадити Караваджо, він узяв його обличчя для зображення диявола в своїй картині. Саме в записах Джованні Бальйоне відшукали звинувачення Караваджо в содомії.
Вийшли з друку дві його книги:
Галерея
«Геркулес обирає між Добром і Злом» або «Геркулес на перетині шляхів»
«Любов божа і любов профанів»
«Юдиф з відрубаною головою Олоферна»
Джерела
- Микеланджело да Караваджо. Документы. Вопоминания современников. М, «Искусство», 1975 (рос)
Примітки
Посилання
Див. також
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
