Loading AI tools
Даклізумаб (англ. Daclizumab, лат. Daclizumabum) — синтетичний препарат, який є гуманізованим рекомбінантним моноклональним антитілом[1][2] (від миші[3]) до рецепторів інтерлейкіну-2.[4][5] Даклізумаб натепер застосовується переважно підшкірно[4][6], проте згідно попередніх показань до застосування препарату він застосовувався внутрішньовенно.[1][3] Даклізумаб розроблений у лабораторії компанії «PDL BioPharma»[7], пізніше препарат досліджувався Томасом Вальдманом із Американського національного інституту раку для можливості використання при деяких формах Т-клітинного лімфолейкозу, проте марно. Пізніше даклізумаб досліджувався компанією «Roche» для можливості використання препарату при трансплантації нирки[8], та був схвалений FDA для використання в трансплантології разом із циклоспорином та глюкокортикоїдними гормонами[9], та став першим моноклональним антитілом, які розпочали використовуватись у трансплантології.[1][10] У 1999 році даклізумаб допущений для використання в Європейському Союзі.[11] Проте у подальших дослідженнях препарату при його застосуванні спостерігалась велика кількість побічних ефектів, найчастіше з боку дихальної системи (у тому числі бронхіальна астма)[12], що призвело до вилучення даклізумабу із фармацевтичного обігу.[13][14] Проте подальші дослідження даклізумабу виявили його ефективність у лікуванні розсіяного склерозу[15][16], і він був повторно допущений на фармацевтичний ринок США та ЄС вже як препарат для лікування розсіяного склерозу.[2][5]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| Гуманізовані (від миші) моноклональні антитіла IgG1 | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | ? |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C6332H9808N1678O1989S42 |
| Мол. маса | 142612,1 г/моль |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 90% |
| Метаболізм | ретикулоендотеліальна система |
| Період напіврозпаду | 480 год. |
| Виділення | НД |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності | |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | п/ш, в/в |
Даклізумаб — синтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) рекомбінантним моноклональним антитілом до інтерлейкіну-2. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні даклізумабу із рецепторами інтерлейкіну на поверхні активованих T-лімфоцитів, що призводить до гальмування імунної відповіді на появу антигенів[1][3], у тому числі аутоантигенів, які виникають після пошкодження нервових клітин імунними комплексами при розсіяному склерозі.[4] Початково даклізумаб застосовувався як імуносупресант після трансплантації нирки сумісно з іншими імуносупресантами, та мав хорошу ефективність при застосуванні.[1] Проте у зв'язку із частими побічними ефектами, найчастіше з боку дихальної системи (у тому числі бронхіальної астми)[12], даклізумаб перестав застосовуватися у трансплантології. Пізніше була встановлена ефективність препарату при розсіяному склерозі, і при його застосуванні спостерігається зменшення утворення нових вогнищ захворювання[2][6], а також зменшення частоти рецидивів захворювання.[4][5] Досліджується також можливість застосування даклізумаба при одному із видів увеїту.[17]
Фармакокінетика
Даклізумаб повільно розподіляється в організмі як після внутрішньовенного, так і після підшкірного застосування, біодоступність препарату становить 90 % при підшкірному введенні. Даклізумаб метаболізується протеазами ретикулоендотеліальної системи, дані про шляхи виведення препарату з організму відсутні. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 480 годин (20 діб). Кліренс даклізумабу може змінюватися у зв'язку із масою тіла пацієнтів, їх віком, статтю, расовою належністю, а також наявністю в них протеїнурії.[3]
Даклізумаб застосовується при розсіяному склерозі із активними формами захворювання.[18]
При застосуванні даклізумабу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, хоча й відносно рідше, ніж при застосуванні інших препаратів для лікування розсіяного склерозу.[6] Найчастішими побічними ефектами даклізумабу є:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — часто висипання на шкірі, свербіж шкіри, акне, гірсутизм, гарячка, гіпергідроз, алергічні та анафілактоїдні реакції.
- З боку травної системи — часто нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, діарея або запор, гастрит, порушення функції печінки, геморой.
- З боку нервової системи — часто головний біль, запаморочення, загальна слабість, тремор, нервозність, безсоння, депресія, порушення зору.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, тахікардія, тромбози.
- З боку дихальної системи — часто кашель, задишка, набряк легень, загострення бронхіальної астми, диспное, ателектаз легені.
- З боку сечостатевої системи — гематурія, дизурія, ниркова недостатність, некроз канальців нирок, гідронефроз, лімфоцеле, периферичні набряки.
Даклізумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, важких ураженнях печінки (в тому числі при аутоімунному гепатиті). З обережністю препарат рекомендовано застосувати при вагітності та годуванні грудьми.[18]
Даклізумаб випускається у вигляді шприца-ручки по 1 мл із вмістом діючої речовини 150 мг.[18]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
