Гусакове
село в Звенигородському районі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Звенигородському районі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гусако́ве — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 15 км від районного центру — міста Звенигородка.
село Гусакове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Рада | Гусаківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA71020130060086471 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1691 |
Населення | 538 чоловік (2009) |
Територія | 30,364 км² |
Поштовий індекс | 20263 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′44″ пн. ш. 30°49′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
171 м[1] |
Водойми | Балка Горнівка |
Відстань до обласного центру |
101,3 (фізична) км[2] |
Відстань до районного центру |
15 км |
Найближча залізнична станція | Гусакове (роз'їзд) |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Гусакове, |
Сільський голова | Ревнюк Віктор Анатолійович |
Карта | |
Мапа | |
|
Найближча станція роз'їзд Гусакове. Повз село проходить також автошлях Черкаси — Умань. Населення — 538 осіб, дворів — 283 (2009).
Селом тече Балка Горнівка.
Село засноване приблизно у 1691 році кошовим отаманом Війська Запорозького Низового Іваном Петровичем Гусаком .
Ще до XIX століття село називалося Гусаків хутір. У ньому жили здебільше козацькі родини. Вони не відробляли у графа Потоцького панщини в полі, а чумакували і возили своє і панське збіжжя в Одесу та Крим. Найбагатшими чумацькими родинами вважалися Смоктії, Іванченки і Табашнюк. В обозах російської армії вони брали участь з волами та чумацькими мажами в російсько-турецькій війні 1878 року на Балканах.
У архівах з 1812 року збереглися назви з Гусакового: Заграничний шпиль (де живе Дуридівка), Гуглів ставок (Мельників), Гусаків ліс (Лазорівщина). Село оточували старезні ліси, які пізніше попалила цукроварня. Біля діброви стояла вежа для козацької сторожі, у Клинівці — гайдамацька землянка. На цвинтарі була каплиця, а в 1786 році побудували дерев'яну церкву Різдва Богородиці . Тому в цей день свято села.
У 1864 році хутір Гусакове мав 1 272 жителі, економію і ковбаню (ставок). А в 1900 році, коли вже було селом, — 2 272 жителі та 382 двори.
Під час перевороту 1917 року заможний хлібороб Никодим Смоктій організував перший в Україні загін Вільних Козаків.
Гусакове славилося «Просвітою», керівником якого був Павло Русалівський, ще з 1917 року: хором і драмгуртком, що діяв до 1941 року.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
У 1932—1933 роках мученицькою смертю померли від організованого голодомору 298 жителів села. У 1937—1938 роках із Гусакового репресовано та розстріляно 18 осіб.
315 жителів села воювали на фронтах радянсько-німецької війни, 202 з них нагороджені орденами й медалями, 158 загинули. Воїнам, що загинули у війні встановлено два пам'ятники
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Пам'ять Шевченка», за яким було закріплено 2,2 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,9 тисячі га орної землі. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво і рибництво. З допоміжних підприємств працювали млин, пилорама, виноробний цех .
Також на той час працювали восьмирічна школа, будинок культури, дві бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 644 | 97.43% |
російська | 14 | 2.12% |
білоруська | 2 | 0.30% |
інші/не вказали | 1 | 0.15% |
Усього | 661 | 100% |
На території ради функціонують підприємства: ПП «Південь-Плюс», СТОВ «Гусакове», 6 фермерських господарств, 33 одноосібних селянських господарств, два діючих продуктових магазини, один промисловий, пошта, дитячий садок «Дзвіночок», загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.
У селі народилися:
Вчителювали в Гусаковому Келень Терещенко — автор перших пам'ятників Тарасу Шевченку в Україні та Василь Іщенко — скульптор.
Вчився в селі Андрій Лихолай з Розсохуватки, професор, доктор історичних наук.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.