село в Камінь-Каширському районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Грудки́ — село в Україні, у Камінь-Каширській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 1870 осіб.
| село Грудки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Камінь-Каширський район |
| Тер. громада | Камінь-Каширська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07040010150091597 |
| Облікова картка | с. Грудки |
| Основні дані | |
| Населення | 1870 |
| Площа | 29,407 км² |
| Густота населення | 62,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44521 |
| Телефонний код | +380 03357 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°40′36″ пн. ш. 24°56′46″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
155 м |
| Водойми | Грудківське |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | пл. Соціальна, с. Грудки, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл., 44521 |
| Карта | |
  Грудки | |
 Грудки | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Відстань до районного центру міста Камінь-Каширський становить — 3 км.
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2020) |
Історичні назви села «Ільблє», «Ольблє», «Ольблє Руське». З 1946 року село називається «Грудки».
Перша згадка про село відноситься до 1523 року. Документ повідомляє, що князь Андрій Михайлович Сангушко-Коширський, маршалок королівський, в обмін на кілька своїх поселень придбав у Андрія Олександровича Сангушка, старости Володимирського, маршалка землі Волинської, маєток Ільблє з людьми, угіддями, ставом, млином, пів-озером Лебським, з працями людськими і платами грошовими.
Документи свідчать, що сплату податку від Ольбля в 1583 році за 12 димів, а в 1629 — за 58 димів.
Село було власністю династії Сангушків-Коширських до 1629 року, коли Адам-Олександр Григорович Сангушко свою маєтність подарував синам сестри Ганни Григорівни, яка була в шлюбі з польським шляхтичем Єжи Красицьким. У XVIII ст. поселення належало певний час католицькому Домініканському монастиреві, пізніше казні Російської імперії.
Церковний літописець повідомляє, що в 1896 році село налічує 112 ¼ дворів, 892 душі обох статей прихожан, 27 євреїв. А видання Волинського губернського комітету 1906 р. вказує, що в селі Ольблє Руське К-Коширської волості налічувалось 194 двори і 1037 жителів.
До «Книги пам'яті України» занесені імена 63 жителів населених пунктів сільської ради Ольблє Руське, Ольблє Ляхське, Ольшани, Залазько), які загинули або пропали безвісти на фронтах Другої світової війни.
В 1948 році в селі був створений колгосп імені Старченка (пізніша назва — імені Радянської Конституції). Господарство припинило своє існування в роки незалежності України.
В Грудках є храм Святого Архістратига Михаїла. Дерев'яна церква з двома банями на західному фасаді побудована в 1771 (1775) році. За радянської влади в 1961 році богослужіння були заборонені, приміщення перетворене на склад. Храм поступово руйнувався, а дзвіниця була зруйнована повністю. Лише в 1989 році зусиллями громади церква була реставрована і в ній знову зазвучало Боже Слово.
З 1886 року в селі діяла церковно-парафіяльна школа. Навчалось до 20 дітей.
За радянської влади під приміщення школи використовували будівлі репресованих односельчан. Молодь отримувала семирічну, а пізніше восьмирічну освіту.
В 1984—1985 роках побудовано соціально-культурний центр села. Постали нове приміщення школи, де учні почали здобувати середню освіту, дитячий садок «Сонечко», будинок культури, адміністративне приміщення, заасфальтовані центральні вулиці.
У 2004 році село газифіковане.
У Грудках працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ДНЗ «Сонечко», фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури з бібліотекою, поштове відділення, магазини.
На території села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення «Озеро Лука».
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1735 осіб, з яких 873 чоловіки та 862 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1816 осіб.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,73 % |
| російська | 0,16 % |
| білоруська | 0,05 % |
| молдовська | 0,05 % |
