Гнучкий вал

Гнучки́й вал — пружний вал, що характеризується податливістю при згині та великою жорсткістю при крученні.

Гнучкий вал з двигуном для ювелірних робіт

Історична довідка

Вперше ідею гнучкого вала запропонував і реалізував у 1829 році Джеймс Несміт — шотландський інженер, відомий, в тому числі, винаходом парового молота^[1]. Перед ним стояло завдання провести свердління отворів у важкодоступних місцях, яке він і вирішив, використовуючи гнучкий вал для передачі обертання з віддаленого двигуна. Відтоді конструкція вала не зазнала помітних змін. Цікаво, що Джеймс Несміт не став її патентувати^[2].

Конструктивні особливості

Складається з декількох шарів (від 2 до 6) скручених сталевих або бронзових дротів. Сусідні шари мають протилежний напрямок навивки. Такий вал поміщається в еластичну захисну оболонку (броню), котра обмежує і направляє його, захищає від ушкоджень і забруднень, зберігає на ньому консистентне змащення. Гнучкий вал приєднують до ведучого і веденого елементів привода за допомогою спеціальної арматури.

Такі вали призначені для передавання невеликих крутних моментів при великих (до 50000 об/хв) частотах обертання в режимі неперервної експлуатації. Розрізняють гнучкі вали правого і лівого обертання.

Використання

Мають широке застосування у техніці спеціального призначення у медицині, автомобільній техніці, засобах автоматизації (механізований інструмент, прилади контролю, зуболікарські бормашини і т. ін.).

Див. також

• Боуден-трос
• Карданна передача

Примітки

1. Boutany (1885). «Who Invented the Steam Hammer?». Engineering News-record. Volume 13. — McGraw-Hill. P. 59. (англ.)
2. James Nasmyth, Samuel Smiles James Nasmyth engineer. An autobiography [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. London: John Murray. 1883. 514 p.

Посилання

• SUHNER. Types of flexible shafts
• Гибкий вал // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).