Remove ads
Глибочо́к — село в Україні, у Новогуйвинській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 570 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Глибочок | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Новогуйвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040350080055141 |
| Облікова картка | с. Глибочок |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1650 |
| Населення | 570 (2001) |
| Площа | 1,714 км² |
| Густота населення | 332,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12461 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′53″ пн. ш. 28°19′53″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
232 м |
| Водойми | р. Глибочок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Дружби Народів, 5, с-ще Новогуйвинське, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12441 |
| Карта | |
  Глибочок | |
 Глибочок | |
| Мапа | |
 | |
Розташоване за 45 км від обласного та районного центру міста Житомир і залізничної станції Житомир[1].
За довідником 1885 року в селі мешкала 271 особа, налічувалося 36 дворових господарств[2], наприкінці 19 століття — 404 жителі, дворів — 61[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 496 осіб, з них: православних — 450, чоловіків — 239, жінок — 237[4].
На початок 1970-х років село мало 282 двори із населенням 870 осіб[1].
На території села виявлено залишки поселення та кургани «бронзової доби». Село вперше згадується у 1650 році[1]. Засноване на троянівських землях, у 1650 році належало Станіславові Скажинському, який сплачував від 5 димів. Згодом володіли Вороничі, від яких село забрав князь Заславський, власник П'ятки після Острозьких. Внаслідок «кольбушівської трансакції», у 1753 році село дісталося Вікторові Іллінському. Близько 1820 року належало Фрайбінгові, зять котрого переселив сюди 60 розкольників із Каліської губернії. Згодом володіли Обермани, потім Еразм Потоцький, який збудував тут будинок, започаткував город і парк[3].
За довідником 1885 року — колишнє поміщицьке село П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, заїзд[2].
Наприкінці 19 століття — село П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Розміщувалося на річці Глибочок, за 35 верст від Житомира, за 18 верст від найближчої поштової станції в Чуднові, за 15 верст від найближчих залізничних станцій Вільшанка та Демчин, за 10 верст від волосного центру с. П'ятка. Маєток вдови відставного корнета Варвари Буратової. Дерев'яну церкву на кам'яному підмурівку, з такою ж дзвіницею, збудовано у 1865 році за кошти скарбниці. Землі при церкві близько 58 десятин, піщана. З 1884 року в с. Крута діяла церковно-парафіяльна школа. Парафія належала до 3 благочинного округу Житомирського повіту. Дворів 73, вірян 523 особи обох статей, старообрядців 36 осіб, римокатоликів 56 осіб. Сусідні парафії: П'ятка (10 верст), Турчинівка (10 верст)[5][3].
У 1906 році — село П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 35 верст, від волості 12. Дворів 96, мешканців 516[6].
Село постраждало внаслідок Голодомору в Україні 1932—1933[7].
На фронтах Другої світової війни воювало 213 селян, 207 з них нагороджені орденами й медалями, 115 загинули. На їх честь встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1,7 тис. га земель, в тому числі 1 тис. га — рілля. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, цукрові буряки, льон, розвивали м'ясо-молочне тваринництво. 34 колгоспники нагороджені орденами й медалями СРСР.
У селі були восьмирічна школа, будинок культури, дві бібліотеки, медпункт, відділення зв'язку[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Глибочанської сільської ради включено до складу Новогуйвинської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[8].
Remove ads
- Люлька Валерій Петрович (1962—2022) — український громадський діяч, військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads