Камерун— центральноафриканська країна, що знаходиться у західній частині екваторіальної області континенту . Загальна площа країни 475440 км² (54-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 472710 км², а на поверхню внутрішніх вод— 2730 км²[1]. Площа країни приблизно дорівнює ¾ площі України.
Коротка інформація Географія Камеруну, Континент ...
Офіційна назва— Республіка Cameroon, Cameroon (фр.Republique du Cameroun, Cameroun; англ.Republic Cameroon, Cameroon)[2]. Назва країни походить від португальської назви річки Вурі, Ріу-душ-Камаронеш (порт.Rio de Camaroes— річка креветок), що її так нарік у 1480-х роках мореплавець Фернандо По за велику кількість крилю у водах її гирла[3]. У колоніальні часи країна перебувала під владою Франції та Великої Британії, відповідно носила назви Французький і Британський Камерун. Після об'єднання колоній— Федеративна Республіка Камерун і Союзна Республіка Камерун[2].
Середні висоти— 667м; найнижча точка— рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка— пік Фако вулкану Камерун (4095 м).
Рельєф Камеруну
Гіпсометрична карта Камеруну
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)
Узбережжя
Острови
Докладніше:Острови Камеруну
Докладніше:Клімат Камеруну
Більша частина території Камеруну лежить у екваторіальному кліматичному поясі, лише крайня північ— у субекваторіальному[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. На крайній півночі сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку відмічається посушливий сезон[10].
Зоогеографічно територія країни належить до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки— до Західноафриканської, північна і центральна частини— до Східноафриканської підобласті[10].
Див. також: Ссавці Камеруну, Птахи Камерунута Риби Камеруну
Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу[1].
Докладніше:Екологія Камеруну
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
вулканічна діяльність, останнє виверження вулкану Камерун (4095 м) відбулося 2000 року;
на озерах Ніос та Монун, що розташовані в западинах вулканічного масиву Оку, відбуваються періодичні викиди отруйних газів, що вбивають усю живність навколо, так звані лімнологічні катастрофи; 1986 року такі викиди вбили 1,7 тис. людей в окрузі[1].
У фізико-географічному відношенні територію Камеруну можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
(англ.)Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography.— Andromeda, 2002.— 288с.— ISBN 1871869587.
Російською
(рос.)Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища.— М.: Мысль, 1987.— 326с.— (Природа мира)
(рос.)Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.]/ под. ред. Е. С. Рубинштейна.— Л.: Гидрометиздат, 1954.— Т.3. Климаты земного шара.— 320с.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида.— 4-е, перераб.— М.: Просвещение, 1986.— 269с.
(рос.)Географический энциклопедический словарь: географические названия/ под. ред. А. Ф. Трёшникова.— 2-е изд., доп.— М.: Советская энциклопедия, 1989.— 585с.— ISBN 5-85270-057-6.
(рос.)Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь.— М.: АСТ, 2005.
(рос.)Камерун // Страны Африки. Политико-экономический справочник/ ред. В. Солодовников, В. Румянцев.— М.: Издательство политической литературы, 1969.— 318с.