Loading AI tools
італійський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вітторіо Ґассман (італ. Vittorio Gassman; 1 вересня 1922, Генуя — 29 червня 2000, Рим) — італійський кіноактор.
Вітторіо Ґассман | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Vittorio Gassman | ||||
Ім'я при народженні | Vittorio Gassman | |||
Народився | 1 вересня 1922[1][2][…] Генуя, Провінція Генуя, Королівство Італія[1] | |||
Помер | 29 червня 2000[1][2][…] (77 років) Рим, Італія[1] | |||
Поховання | Кампо Верано[3][4] | |||
Громадянство | Італія Королівство Італія | |||
Діяльність | кінорежисер, телеактор, сценарист, актор театру, кіноактор, актор, театральний режисер | |||
Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd | |||
Роки діяльності | 1945—1999 | |||
У шлюбі з | Шеллі Вінтерс, Nora Riccid, Diletta D'Andread і Жульєт Майнієль | |||
Діти | Алессандро Ґассманd, Paola Gassmand і Jacopo Gassmand[5] | |||
IMDb | ID 0002094 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Вітторіо Ґассман у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Народився 1 вересня 1922 року в Генуї, Лігурія, Італія, у сім'ї німецького емігранта та італійки.
Любов до театру привела Ґассмана в Римську Академію драматичного мистецтва, яку він закінчив у 1942 році. На сцену театру Ґассман вийшов у Мілані в 1942 році, пізніше грав у театрі Елісео в Римі. Грав у драматичній трупі Лукіно Вісконті (1948—1949). Репертуар, у якому брав участь Вітторіо Ґассман, був різноманітний і значний — Достоєвський, Шекспір, Вільямс, Сенека.
«Гамлет», зіграний Вітторіо Ґассманом в Національному театрі (цей театр створив Ґассман разом з Т. Сальвіні), приніс йому славу, яку можна порівняти зі славою кінозірок. До кінця 1950-х років Ґассман утвердився як видатний театральний актор, драматург і режисер. У 1959 році Вітторіо Ґассман заснував у Римі трупу Італійського народного театру.
Дебют актора в кіно відбувся в 1946 році. Кінокар'єра складалася не менш вдало, ніж у театрі. Фільм Джузеппе Де Сантіса «Гіркий рис» (1949) приніс акторові справжній успіх і запрошення зніматися в американських режисерів («Рапсодія» — 1953, реж. Ч. Відор та «Війна і мир» — 1956, реж. К. Відор).
Проявив себе і як комедійний актор, віртуозний майстер перевтілення у фільмі Діно Різі «Чудовиська».
Разом з Франческо Розі Ґассман поставив фільм «Кін» за Олександром Дюма, де зіграв головну роль.
Ґассман був актором різнобічним, зі своєрідним негативною чарівністю, яскравим темпераментом та іронією. Вершиною творчості Ґассмана в 1960-і роки в кіно стає роль Бруно в фільмі Діно Різі «Обгін» (1962), де актор грає в дуеті з Трентіньяном. За цю роботу Ґассман отримує «Срібну стрічку».
Ще одну «Срібну стрічку» Ґассман заслужено отримав за блискучу роботу у фільмі Маріо Монічеллі «Велика війна».
Найбільш значною роботою Ґассмана безумовно стала картина «Запах жінки» (1974, Profumo di donna), яка здобула премію МКФ у Каннах. Надалі перезнімалася американцями в фільмі «Запах жінки» (1992, Scent of a Woman) з Аль Пачіно. У цьому своєрідному змаганні Ґассман виграє.
Ґассман грає в Е. Скола, М. Феррері, Р. Олтмена та інших. І кожна поява актора на екрані стає подією. Ґассман знімає власне кіно, пише сценарії й п'єси.
У 1999 році Вітторіо Ґассман залишає сцену, а 29 червня 2000 помирає від серцевого нападу в Римі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.