Вістова
село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вістова́ — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця[1].
| село Вістова | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Рада | Вістівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA26060170040093433 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1460 |
| Населення | 1220 |
| Площа | 13,05 км² |
| Густота населення | 93,49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77351 |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. |
| Водойми | Лімниця |
| Найближча залізнична станція | Вістова (зупинний пункт) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77351, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Вістова, вул. Шевченка, 36 |
| Карта | |
  Вістова | |
 Вістова | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову[2]. Згадується село 1460 року в книгах галицького суду[3].
За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова[4].
Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності[5]. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 року[6].
1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.
У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).
У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв)[7].
5 квітня 1944 р. в лісі між Боднаровом і Вістовою повстанці роззброїли мадярів, що їхали на 4-х автомобілях. За це мадяри арештували 8 українців із сіл Вістова і Мислів.[8]
В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).
14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1214 | 99.51% |
| російська | 6 | 0.49% |
| Усього | 1220 | 100% |
Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудови[10]. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.
Нинішня церква Різдва Христового[11] (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756[12]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[13] Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ[14].
- Через село проходить залізниця, є пристанок.
- Школа І-ІІ ст.[15] на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році.
- ФАП.
- Народний дім.
- 308 дворів, 1264 мешканці.
- Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.
Руїни мосту
Школа
Фельшерсько-акушерський пункт
Народний дім
Стадіон
Церква Різдва Христового
Табличка
Греко-католицька церква
Центр адаптації і реабілітації
Правління Калуського держлісгоспу
Радянський монумент[16]
У селі є вулиці[17]:
- Богдана Хмельницького
- Довженка
- Івана Франка
- Каракая
- Лесі Українки
- Лісова
- Мисливська
- Набережна
- Нова
- Польова
- Санаторна
- Січових Стрільців
- Тараса Шевченка
- Чорновола
- Героїв України (колишня 9 Травня)[18]
- Бабінчук Ігор Васильович (1992—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.[19]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
