Вістова

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Вістоваmap

Вістова́ село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця[1].

Коротка інформація село Вістова, Основні дані ...
село Вістова
Thumb
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Вістівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26060170040093433 
Основні дані
Перша згадка 1460
Населення 1220
Площа 13,05 км²
Густота населення 93,49 осіб/км²
Поштовий індекс 77351
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°1′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д.
Водойми Лімниця
Найближча залізнична станція Вістова (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 77351, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Вістова, вул. Шевченка, 36
Карта
Thumb
Вістова
Thumb
Вістова
Мапа
Thumb

 Вістова у Вікісховищі 

Закрити

Історія

Узагальнити
Перспектива

Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову[2]. Згадується село 1460 року в книгах галицького суду[3].

За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова[4].

Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності[5]. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 року[6].

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.

У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).

У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв)[7].

Thumb
Могила борцям за Україну

5 квітня 1944 р. в лісі між Боднаровом і Вістовою повстанці роззброїли мадярів, що їхали на 4-х автомобілях. За це мадяри арештували 8 українців із сіл Вістова і Мислів.[8]

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).

14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Більше інформації Мова, Кількість ...
Мова Кількість Відсоток
українська 1214 99.51%
російська 6 0.49%
Усього 1220 100%
Закрити

Церква

Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудови[10]. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.

Нинішня церква Різдва Христового[11] (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756[12]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[13] Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ[14].

Thumb
Промзона на лівому березі Лімниці

Соціальна сфера

  • Через село проходить залізниця, є пристанок.
  • Школа І-ІІ ст.[15] на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році.
  • ФАП.
  • Народний дім.
  • 308 дворів, 1264 мешканці.
  • Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.

Вулиці

У селі є вулиці[17]:

  • Богдана Хмельницького
  • Довженка
  • Івана Франка
  • Каракая
  • Лесі Українки
  • Лісова
  • Мисливська
  • Набережна
  • Нова
  • Польова
  • Санаторна
  • Січових Стрільців
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола
  • Героїв України (колишня 9 Травня)[18]

Відомі люди

  • Бабінчук Ігор Васильович (1992—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.[19]

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.