Височан Семен Гнатович

Семе́н Гна́тович Височа́н (? с. Вікторів Галицький район — 1666) — український військовий діяч, керівник селянського повстання, що розпочалося в Східній Галичині восени 1648 року при підході військ Богдана Хмельницького до Львова. Син керівника селянського руху на Галичині Гната Височана.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Височан.

Височан Семен Гнатович
Семен Височан
Народився	невідомо с. Вікторів
Помер	1666(1666)
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	полковник

Біографія

Походження

Відомо, що Семен народився в козацькій родині, а його батьком був Гнат Височан.

Одначе існує дискусія в колах істориків з приводу соціального статусу Височанів. Так, польський дослідник В.Лозинський виводив коріння Семена від покозачених селян. Проте, з іншого боку, відомий український історик В. Липинський переконував, що родина Семена походить від покозаченої гілки шляхетського роду Височанських^[1].

Ранні роки

Навчався у Львівській братській школі, де оволодів кількома мовами (старослов'янською, німецькою, польською, латинською). Військове мистецтво опанував під керівництвом батька Гната Височана^[2].

Військова діяльність

У 1648 році із окремих повстанських загонів сформував у місті Отинії військо з селян і української шляхти, що налічувало 15 тис. осіб, і очолив повстання проти польської шляхти на Прикарпатті. Зокрема, пізно восени 1648 року Пнівський замок — найсильніша твердиня Покуття — був взятий та сильно зруйнований повстанцями під його командуванням.^[3]

Після цього був сотником у війську полковника Івана Богуна. У 1651 році обороняв Вінницю, пізніше став полковником лисянським та канівським^[4].

Брав участь у повстанні 1664–1665 років на Правобережній Україні, діючи разом із запорожцями кошового отамана Івана Сірка.

В 1665 р. мужньо захищав від польської шляхти м. Лисянку (тепер Черкаська обл.)^[5].

У 1666 році був засланий гетьманом Іваном Брюховецьким у Росію, де й загинув^[4].

Вшанування пам'яті

Вулиця Семена Височана у містах Галич, Івано-Франківськ, Львів, Калуш, Коломия, Лисянка, Надвірна.

У 2011 році в смт Отинія відкрили пам'ятник Семену Височану.^[6]

Цікаві факти

• В Отинії, столиці покутського повстання 1648 року, про полковника Височана побутують перекази, пов'язані з місцевою церквою Святої Трійці (її 1849 року перенесли в центр Отинії). В одному із переказів йдеться про те, що в цій церкві Семен Височан брав шлюб^[7].
• Найвідомішим з далеких нащадків Семена був кооперативний діяч Павло Височанський^[8].

Примітки

1. Липинський В. Твори. Т. 2: Участь шляхти у Великому Українському Повстанні під проводом Богдана Хмельницького. — Філадельфія, Пенсильванія: Східноєвропейський Дослідний Інститут ім. В. Липинського, 1980. — С. 459–460.
2. Грабовецький В. В. Височан Гнат // Енциклопедія Історії України. — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 513 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2019.
3. Володимир Грабовецький. Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648–1654рр [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.].— К.: Наукова думка, 1972.— 192 с.— С. 89-90.
4. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 вересня 2011.
5. Височан [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія.
6. udeck.uax.cloud. Отинія - В Отинії відкрили пам’ятник полковникові Семену Височану. udeck.uax.cloud (амер.). Процитовано 4 травня 2023.
7. Хавлюк М. «Хмельницький Галицької землі» [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.] // Незборима нація.
8. Височа́нський Павло́ Фе́дорович [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Катеринопільська ЦБС.

Джерела

• Грабовецький В. В. Височан Гнат // Енциклопедія Історії України. — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 513. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850
• Липинський В. Твори. Т. 2: Участь шляхти у Великому Українському Повстанні під проводом Богдана Хмельницького. — Філадельфія, Пенсильванія: Східноєвропейський Дослідний Інститут ім. В. Липинського, 1980. — 637с.
• Łoziński W. Prawem i lewem: Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. T.2 : Wojny prywatne. — 3-e wyd., przejrzane i uzupełnione. — Lwów: Nakładem księgarni Gubrynowicza i syna, 1913. — 588 s.

Посилання

• В. В. Грабовецький. Височан Семен (Сень) Гнатович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 513. — ISBN 966-00-0734-5.