Березовський Денис Валентинович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дени́с Валенти́нович Березо́вський (нар. 15 липня 1974, Харків)[1] — український і російський військовий діяч, колаборант[2] та зрадник України[3], заступник командувача Чорноморського флоту Росії (з 2014). Офіцер Збройних сил України (1996–2014). Контрадмірал Військово-морських сил України (2012[4]—2014). 1 березня 2014 року, під час агресії Росії в Криму, призначений командувачем Військово-морських сил України. Наступного дня, 2 березня того ж року перейшов на бік російських окупантів, зрадивши присягу народу України та склавши присягу на вірність «мешканцям АР Крим та міста Севастополя». Відсторонений від посади командувача Військово-морських сил України через «нездатність організувати управління військами в екстремальних умовах»[5].
| Денис Березовський | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народження | 15 липня 1974 (50 років) Харків, УРСР[1], СРСР | |||
| Країна | Україна → Росія | |||
| Рід військ | ВМС України | |||
| Освіта | Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова | |||
| Роки служби | Україна 1991—2014, Росія (після 2014) | |||
| Звання | Контрадмірал ВМС України (позбавлений військового звання рішенням РНБО України від 26.02.2021) Віцеадмірал ВМС Росії | |||
| Командування | командувач ВМС України (1—2 березня 2014) | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Нагороди |
| |||
| Березовський Денис Валентинович у Вікісховищі | ||||
2 березня 2014 року призначений проросійським керівництвом Криму — самопроголошеним «прем'єром» Сергієм Аксьоновим, «командувачем ВМС Криму»[6]. 20 квітня 2014 року указом Президента РФ Путіна призначений заступником командувача Чорноморського флоту Росії[7].
Позбавлений державних нагород України, інших форм відзначення відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року[8].
26 лютого 2021 позбавлений військового звання рішенням РНБО[9][10].
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Збройні сили України
Денис Березовський народився 15 липня 1974 року в Харкові, УРСР, в родині Валентина Березовського[1].
1996 року закінчив Севастопольське вище військово-морське училище імені П. С. Нахімова[1].
У 2002—2005 роках — командир фрегата «Гетьман Сагайдачний»[11]. У подальшому — заступник командувача з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки ВМС України, капітан першого рангу.
У 2012 присвоєно звання контрадмірал[4]. У 2012 і 2013 роках керував спільними навчаннями України та США «Сі Бриз-2012»[12] і «Сі Бриз-2013»[13].
Анексія Криму
1 березня 2014 року в. о. Президента України, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов призначив контрадмірала Дениса Березовського командувачем Військово-морських сил Збройних сил України[14][15].
2 березня 2014 року присягнув на вірність «мешканцям АР Крим та міста Севастополя»[16]. Народний депутат Юрій Сиротюк того ж дня заявив в ефірі Громадського телебачення, що Березовського було відсторонено міністром оборони ще зранку, через наказ флоту скласти зброю і не чинити опір російським військам[17]. О 19:36 інформацію про відсторонення підтвердив сайт Міністерства оборони. Наступником призначено Сергія Гайдука[5]. Заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар на брифінгу повідомила про відкриття щодо Березовського кримінального провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України — «Державна зрада»[18].
Того ж дня його звільнено з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України Указом в. о. Президента України[19]. Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук повідомив, що за його даними, для тиску на Березовського росіяни використали його сім'ю як заручників[20].
3 березня голова медія-центру Міноборони Криму Владислав Селезньов повідомив, що Денис Березовський увірвався з псевдокозаками з російськими триколорами у штаб Військово-морських сил України у Севастополі і вимагав від керівного складу перейти на бік окупаційних військ Росії, пропонуючи високу зарплату. У відповідь перед офіцерами командування військово-морських виступив контрадмірал Сергій Гайдук. Після його виступу офіцери виконали державний гімн України та присяглися служити народу України, а Березовського разом з супроводом виштовхали за межі командування.[21]
Після завершення захоплення Криму Росією так званого «командувача флоту АР Крим/Республіки Крим» міністр оборони країни-агресора С.Шойгу 24 березня 2014 року призначив на посаду заступника командувача Чорноморського флоту РФ.
З 15 жовтня 2015 проходив навчання у Військовій академії Генштабу ЗС РФ.
З листопада 2018 — заступник командувача Тихоокеанського флоту РФ
Анатолій Матіос оголосив ухвалу про арешт за державну зраду Березовського Дениса[22].
Кримінальні справи
Звинувачується Генеральною прокуратурою України у державній зраді[23]. 5 березня 2014 ГПУ доручила спецпідрозділам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, затримати Березовського в рамках кримінального провадження за вчинення державної зради[24].
Нагороди
Узагальнити
Перспектива
Україна
- Медаль «За бездоганну службу» III ст. (27 червня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України[25].
- Відзнаки Міністерства оборони України — відзнака «Знак пошани», медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України» III ст., медаль «10 років Збройним Силам України», медаль «15 років Збройним Силам України», медаль «За сумлінну службу» I та II ст.
- Почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України — «За доблесну військову службу Батьківщині», «За заслуги перед Збройними Силами України»
2 травня 2018 року був позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України[26].
Російська Федерація
- Пам'ятний знак «230 років Чорноморському флоту Російської Федерації» (Чорноморський флот ВМФ Росії, 2013) — за активну участь у ході підготовки і проведення спільного Українсько-Російського навчання «Фарватер мира 2013», показанний високий рівень теоретичної підготовки, морської, польової і літньої виучки[27].
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.