Loading AI tools
один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Держа́вний гімн Украї́ни, або сла́вень, — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля»: слова Павла Чубинського, музика о. Михайла Вербицького. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року[1].
Країна | Україна | |
---|---|---|
Слова | Павло Чубинський, 1862 | |
Мелодія | о. Михайло Вербицький, 1863 | |
Затверджений | 15 січня 1992 року (музика) 6 березня 2003 року (слова) | |
Музичний приклад | ||
| ||
Гімн України у Вікісховищі |
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
Оркестровка Олександра Морозова у виконанні Національного президентського оркестру (диригент — Анатолій Молотай) | |
Інструментальне виконання |
26 лютого 2022 року Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликало музикантів включати в концертні програми та виконувати державний гімн України в підтримку українського народу[2].
Під час "Весни народів" 1848-49 років Головна Руська Рада визначила гімном Галичини пісню на слова греко-католицького священика о. Івана Гушалевича "Мир вам, браття, всім приносим".[3] Вважається, що автором музики є галицький композитор Теодор Леонтович, однак за іншими даними музику до цього гімну склав греко-католицький священик о. Михайло Вербицький, автор музики і до сучасного Гімну України.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, у якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»)[4]. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив[5]. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном[6]. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини та Югославії.
Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію[7].
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, греко-католицький священик о. Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, з нотами — в 1865-му.
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку[8].
Перший запис народного гімну "Ще не вмерла Україна" на звукову доріжку (грамофонну платівку) був здійснений у жовтні 1910 року у Кельні найвідомішою звукозаписною фірмою "Grammophon". Соліст - Модест Менцинський у супроводі оркестру. Звукорежисер Артур Кларк.[9][3]
У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР.
Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання «Нью-Йорк таймс» опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
Nay, thou art not dead, Ukraine,
See, the glory’s born again,
And the skies, O brethren,
Smile once more!
As in Springtime melts the snow
So shall melt away the foe,
And we shall be masters
Of our homes.
Soul and body, yea, our all
Offer we at freedom’s call —
We, whose sires were mighty
Cossack braves.[10]
Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.
1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в його складі, то варіант використання пісні «Ще не вмерла Україна» було відкинуто, щоб не викликати сепаратистські настрої серед українців. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов’язково повинна була висвітлена комуністична партія. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна», покладений на музику групою композиторів під керуванням Антона Лебединця, став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки.
Гімн «Ще не вмерла Україна» було вперше публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута». Почав виконувати Василь Жданкін і до нього долучилися Віктор Морозов і Едуард Драч.
Визначною подією стало також виконання гімну «Ще не вмерла Україна» 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної Ради народних депутатів XXI («першого демократичного») скликання[11]. Перше аранжування для оркестру здійснив[12] художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.
15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України[13], що знайшло своє відображення у Конституції України. Усю оркестровку здійснив Олександр Морозов[14].
Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України»[15], котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президент запропонував змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Частиною першою статті 2 проєкту Закону України, ініційованого Кабінетом Міністрів України у 2009 році[16], пропонувалося законодавчо закріпити, що еталонною музичною редакцією державного гімну України є музична редакція М. Скорика та Є. Станковича в тональності сі-бемоль мажор. Згідно з тією ж статтею нотний матеріал еталонної музичної редакції державного гімну України мав видаватися у вигляді клавіру, хорової партитури, партитури для симфонічного оркестру та хору, для симфонічного оркестру, партитури для малого, середнього і великого складу духового оркестру. Законопроєкт був відкликаний.
Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013–2014 років. Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, так охарактеризував український гімн:
Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів (наспівує). У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають[17]. |
Ой Богдане, Богдане, славний наш гетьмане! Наші браття слав’яне вже за зброю взялись; Приспів. |
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Приспів. |
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Л. КУЧМА: м. Київ
Спроби змінити гімн або його текст здійснювалися неодноразово[31].
Певна частина українського суспільства була невдоволена тим, що «прибрали сильні уривки» як-от «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. В рідній хаті панувати не дамо нікому»[32]. Відповідно, з початку запровадження офіційних слів гімну (2003 рік) час від часу трапляються дискусії щодо виправлення та доповнення державного гімну України.
У лютому 2010 року співак Анатолій Кочерга розкритикував песимізм гімну України та як варіант навів українську народну пісню літературного походження «Реве та стогне Дніпр широкий» Тараса Шевченка[33]. У січні 2011 року народний депутат фракції «Батьківщина» Дмитро Ветвицький запропонував рядок «Ще не вмерла України і слава, і воля» замінити на «Слава Богу, в Україні є правда і воля. І вже нам, браття-українці, посміхнулась доля»: «Коли цей Гімн будуть виконувати з такими словами, люди фактично молитимуться богу, і це піде на користь усім: і народним депутатам, і школярам, які за новим законодавством мають спів»[34]. Народний депутат, колишній член Партії регіонів Вадим Колесніченко підтримав його та прокоментував: "Я вважаю, що гімн має об’єднувати, надихати і бути дороговказом для держави і для суспільства. Ми можемо бути традиціоналістами, але ці два рядки, про які йдеться, — вони не об’єднують, і вони не дають життєдайності. Вони мені нагадують слова Грушевського, який казав: «Українці найбільше вміють організовувати похоронні заходи. У цьому вони найкращі»[35].
У серпні 2012 року КПУ пропонувала обговорити на референдумі герб і гімн України. Лідер партії Петро Симоненко, додав, що «лише референдум зможе покласти край двадцятирічним суперечкам щодо державних символів»[36].
У грудні 2012 року Олег Канівець, депутат від фракції Батьківщина, зареєстрував законопроєкт, який передбачає зміну однієї літери: йдеться про перший рядок гімну «Ще не вмерла України // Ні слава, Ні воля…», де Канівець пропонує змінити «України» на «Україна»[37].
Переписати слова гімну бажав Нестор Шуфрич, щоб він починався приблизно так: «Вічно буде Україна, // Її слава й воля»[38].
У проєкті Національної Конституції від ВО «Свобода» міститься пункт про Національний Славень Української Держави — повний текст твору П. Чубинського «Ще не вмерла Україна…» на музику М. Вербицького[39].
14 березня 2022 року народна депутатка IX скликання Л. Буймістер ініціювала проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про Державний гімн України»[40], яким пропонується два перших рядки куплету державного гімну України замінити словами «Переможе Україна! І слава, і воля, // Бо нам, браття молодії, усміхнулась доля».
25 березня 2022 року народні депутати І. Юнаков та Г. Мазурашу запропонували альтернативний проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про Державний гімн України»[41], яким пропонується замінити перший куплет, приспів та додати другий куплет. Проєкт викликав негативну реакцію в соцмережах[42], розкритикував таку ініціативу і Президент В. Зеленський[43].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.