Аксьонов Сергій Валерійович
Глава Республіки Крим (з 2014) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сергі́й Вале́рійович Аксьо́нов (рос. Сергей Валерьевич Аксёнов; нар. 26 листопада 1972, Бєльці, Молдавська РСР, СРСР також відомий як Гоблін) — російський політик, український колабораціоніст із Росією, самопроголошений прем'єр-міністр тимчасової російської окупаційної влади в Автономній республіці Крим з 27 лютого 2014[5]. «Голова» т. зв. Республіки Крим з 9 жовтня 2014, з 17 березня 2014 — голова Ради міністрів «Республіки Крим» у складі тимчасово окупованого суб'єкта РФ. Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (з 31 жовтня 2008 по 17 березня 2014). Член вищої ради партії «Єдина Росія». Колишній лідер проросійської партії в Криму "Руська єдність" (2008—2014).
| Сергій Валерійович Аксьонов | |
|---|---|
| рос. Сергей Валерьевич Аксёнов | |
.jpg) | |
| самопроголошений "Голова Республіки Крим" ((в. о.) 14 квітня — 9 жовтня 2014) | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 9 жовтня 2014 |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Посаду створено (після фактичної анексії АР Крим Росією) |
| Самопроголошений Прем'єр-міністр АР Крим[1] | |
| На посаді з | 27 лютого 2014 |
| Президент | Олександр Турчинов (в.о.) |
| Попередник | Могильов Анатолій Володимирович |
| Народився | 26 листопада 1972 (52 роки) Бєльці, Молдавська РСР, СРСР |
| Відомий як | Гоблін[2][3][4] |
| Громадянство | СРСР → Україна → Росія |
| Національність | росіянин |
| Alma mater | Сімферопольське вище військово-політичне будівельне училище |
| Політична партія | Російська єдність |
| Батько | Аксьонов Валерій Миколайович |
| Мати | Аксьонова Ніна Семенівна |
| У шлюбі з | Аксьонова Олена Олександрівна |
| Діти | Христина, Олег |
| Релігія | РПЦ і православ'я |
| Нагороди | |
| rk.gov.ru | |
У кримінальних колах відомий як «Гоблін». Фігурант санкційних списків Євросоюзу.
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
 | Цей розділ потребує доповнення. (червень 2019) |
Народився 26 листопада 1972 у місті Бєльці у північній частині Молдови. Закінчив школу зі срібною медаллю[6]. У 1989–1993 навчався у Сімферопольському вищому військово-політичному будівельному училищі.[6] У 1993–1998 рр. був заступником директора кооперативу «Еллада». З жовтня 1998 по 2001 рр. заступник директора ТОВ «Астерікс»[6]. З квітня 2001 р. заступник директора ТОВ «Фірма Ескада»[6].
Протизаконну діяльність почав учасником злочинного угруповання «Греки»[7]. В середині 1990-х проходив у міліцейських оперативних базах як учасник злочинного угруповання «Сейлем» на прізвисько Гоблін[2][3][4].
10 січня 2003 отримав громадянство Росії[8].
З 2008 р. член громадських організацій «Російська громада Криму» (рос. Русская община Крыма) і «Громадянський актив Криму» (рос. Гражданский актив Крыма).
У 2009 увійшов до правління «Громадянського активу Криму», став співголовою Координаційної ради «За російську єдність у Криму» (рос. «За русское единство в Крыму») і очолив Всекримський суспільно-політичний рух «Російська єдність»,[5][9] у який увійшли такі проросійські організації республіки як «Російська громада Криму», «Громадянський актив Криму» і Кримська республіканська організація партії «Російський блок»[10].
Лідер політичної партії «Російська єдність» (рос. «Русское единство»), заснованої у 2008.[11] На виборах до Верховної Ради АР Крим 2010 «Російська єдність» набрала 4,02 % голосів та отримала 3 депутатських крісла.
27 лютого 2014, після усунення Януковича з посади Президента внаслідок Євромайдану, у захопленій[12] озброєними автоматичною зброєю та гранатометами невідомими особами[13] будівлі Верховної Ради АР Крим, з піднятим над будинком прапором Росії, його було незаконно[14][15] проголошено новим прем'єр-міністром «республіки»[9][16]. Генпрокуратура України звинуватила його у злочині проти держави та у посяганні на територіальну цілісність України[17].
Підписав Договір про анексію Криму. Меджліс кримськотатарського народу називає групою провокаторів[18].
Голова «Республіки Крим»
11 квітня 2014-го так окупаційна влада у вигляді так званої «Рада Республіки Крим» запропонувала Путіну кандидатуру Аксьонова для голови «Республіки».
17 вересня 2014 Путін запропонував Держраді кандидатуру Аксьонова для обрання на посаду голови Республіки.
9 жовтня 2014 р. Аксьонова обрали «головою республіки» на 5 років.
В 2023 році разом з Костянтином Пікаловим заснував ПВК «Конвой», яка діє переважно в Африці[19][20].
Координація дій сепаратистів на Донбасі
У відкриті джерела просочились записи розмов Аксьонова з Гіркіним, у яких він виступає посередником між російськими терористами та Кремлем у справі постачання озброєнь для т. зв. «армії ДНР», зокрема надання російським керівництвом «Бука», використаного пізніше для збиття малазійського «Боїнга-777»[21].
Кримінальне переслідування в Україні
У березні 2014 року у відношенні Аксьонова було порушено кримінальне провадження в частині 1 статті 109 КК України (насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади). 4 березня окружний адміністративний суд Києва задовольнив клопотання про визнання протиправними та скасування рішень Верховної Ради Криму про призначення Сергія Аксьонова на посаду голови Ради міністрів, а 5 березня Шевченківський райсуд Києва ухвалив затримати Сергія Аксьонова[22][23].
13 квітня 2016 року Печерський районний суд Києва дав дозвіл на затримання Сергія Аксьонова за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України[24].
23 червня 2016 року Генеральна прокуратура України викликала на допит 29 червня Сергія Аксьонова, опублікувавши повістку в українській урядовій газеті «Урядовий кур'єр»[25].
Міжнародні санкції
17 березня 2014 США ввели персональні санкції проти переліку осіб які загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету, та територіальній цілісності України, та за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні. В цьому списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб є і Сергій Аксьонов[26].
17 березня 2014 Аксьонов також потрапив під санкції Канади та ЄС[27][28].
22 лютого 2022 року був доданий до санкційного списку Швейцарії.[29]
18 листопада 2023 року Аксьонов був доданий до санкційного списку України.[30][31]
Зв'язок з криміналом
22 грудня 2009 на пресконференції в Сімферополі заступник голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Михайло Бахарєв оприлюднив інформацію, згідно з якою Сергій Аксьонов в 1990-ті був причетний до організованого злочинного угрупування «Сейлем», в котрому перебував під прізвиськом «Гоблін»[13]. При цьому Михайло Бахарєв процитував уривки з оперативно-пошукової справи УБОЗ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, які були опубліковані в Інтернеті. Він також заявив про причетність «Русского єдінства» до рейдерського захоплення автовокзалу в Сімферополі, ряду житлових будинків, євпаторійського санаторію «Іскра» для дітей, хворих на церебральний параліч, спроба захоплення санаторію «Горноє солнце»[32].
Погляди
Відомий своїми гомофобними заявами[33]. Притримується православно-монархічних поглядів[34].
Сім'я
Одружений, має дочку та сина[10].
Батько — Аксьонов Валерій Миколайович З 19 вересня 2014 року — «депутат» так званої «Державної ради Республіки Крим першого скликання», член партії «Единая Россия», у 2014 році нагороджений медаллю «За защиту Республики Крым»[35]
Дружина — Аксьонова Олена Олександрівна[36] член вищих керівних органів партії «Единая Россия».
Дочка — Манусова (Аксьонова) Крістіна Сергіївна[37] член вищих керівних органів партії «Единая Россия».
Зять — Манусов Данило Романович[38]
Син — Аксьонов Олег Сергійович[38] — співвласник ТОВ «МОРО МАРЕ»
Курйози
Після катастрофічних злив у Криму в червні 2021 в мережах з'явилось відео кількох охоронців Аксьонова, які пливуть за невеликим моторним човном, у якому сам Аксьонов «оглядає» місця затоплень, і в якому їм не знайшлося місця[39].
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.