Аурипігмент

Аурипігме́нт (лат. aurum — золото, лат. pigmentum — фарба) — мінерал класу сульфідів.

Аурипігмент
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Orp[2]
Хімічна формула	As₂S₃
Nickel-Strunz 10	2.FA.30[3]
Dana 8	2.11.1.1
Ідентифікація
Колір	цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого
Сингонія	моноклінна
Твердість	1,5—2
Густина	3,5
Інші характеристики
Названо на честь	золото (латина)[4], пігмент (латина)[4]
Аурипігмент у Вікісховищі

Склад і властивості

Хімічна формула: As₂S₃. Домішки: Co, Ni, Zn, W, Mg, Cu, Ca, Ti, Ga, Na та інш.

Сингонія моноклінна.

Форма виділень: радіально-променисті зростки з гребінчастою поверхнею, а також сфероліти, щільна або землиста маса, нальоти, кірки. Кристали рідкісні.

Колір від цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого.

Густина 3,5.

Твердість 1,5—2.

Діамагнітний аурипігмент — типовий мінерал арсенових і стибій-ртутних родовищ. Низькотемпературний гідротермальний матеріал — продукт перетворення інш. арсенових матеріалів, особливо реальгару. Відомий також як продукт фумарол і гарячих джерел. Міститься разом з антимонітом, реальгаром, самородним арсеном, кальцитом, баритом, гіпсом. Руда арсену.

Кристалічна структура

Кристалічна структура шарувата, побудована з складних гофрованих шарів, утворених зчепленими групами AsS₃.

• 
  Елементарна комірка аурипігменту
• 
  Кристалічна структура аурипігменту складається з "листів"
• 
  Листи упаковуються в шари

Поширення

Великі родовища аурипігменту відомі в Македонії і Ірані (Курдистан), Хайдаркані (Киргизстан). В Україні є на Закарпатті.

Різновиди

• аурипігмент червоний — те ж саме, що й реальгар.^[5]

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
4. webmineral.com

   d:Track:Q15222056
5. У Георгія Агріколи - Sandaraca — сандарак, барвник, червоний аурипігмент, те ж, що реальгар.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аурипігмент // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Аурипігмент // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Аврипігмент [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Mindat.org: Orpiment [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Webmineral.com Mineralogy Database: Orpiment [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Webexhibits «Pigments Through the Ages: Orpiment» [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Топ 9. Найнебезпечніші мінерали на планеті (9 фото) [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.]