Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Антитромбоцитарні препарати[1] (антиагрегантні препарати[2], антиагреганти), відомі також як інгібітори тромбоцитарної аглютинації або інгібітори агрегації тромбоцитів, входять до класу фармацевтичних препаратів, які знижують агрегацію тромбоцитів[3] та гальмують утворення тромбів. Ефективні в артеріальному кровообігу, де антикоагулянти мають незначну дію. Широко застосовуються при первинній та вторинній профілактиці тромботичних мозкових та серцево-судинних захворювань.
Антитромбоцитарна терапія одним або декількома з цих препаратів знижує здатність до утворення згустків крові, втручаючись у процес активації тромбоцитів при первинному гемостазі.[4] Антитромбоцитарні препарати можуть зворотно чи незворотно пригнічувати процес активації тромбоцитів, що призводить до зниження схильності тромбоцитів прилипати один до одного та до пошкодженого ендотелію судин.
Фармакотерапевтична група: B01A C — Антиагреганти.[5]
Огляд 2006 року[6] зазначає: «… низька доза аспірину збільшує ризик великих кровотеч у два рази порівняно з плацебо. Однак щорічна частота великих кровотеч через низьку дозу аспірину є незначною — лише на 1,3 випадків на 1 000 вище, ніж спостерігається при лікуванні плацебо. Профілактика серцево-судинних захворювань низькою дозою аспірину у приблизно 800 пацієнтів призведе лише до 1 додаткового випадку великої кровотечі на рік.»
Часто для більшої ефективності застосовують комбінацію аспірину плюс інгібітор англ. ADP/P2Y[7] (наприклад, клопідогрель, прасугрель, тікагрелор та ін.). Така методика відома як «подвійна антитромбоцитна терапія» (або англ. DAPT).
До класу антитромбоцитарних препаратів належать:
Профілактика та лікування артеріального тромбозу є важливими для пацієнтів із певними медичними станами, які мають ризик тромбозу, що може призвести до катастрофічних наслідків, такі як інфаркт міокарда, легенева емболія або інсульт.[4]
Потребують застосування антитромбоцитарних препаратів пацієнти з інсультом з фібриляцією передсердь або без нього, при будь-якій операції на серці (особливо протезування серцевого клапана), з ішемічною хворобою серця, такою як стабільна стенокардія, нестабільна стенокардія та інфаркт, пацієнти із коронарним стентом, з периферичними судинними захворюваннями / хворобою периферичних артерій та апікальними/шлуночковими/пристінковими (муральними) тромбами.
Лікування встановленого артеріального тромбозу включає використання антитромбоцитарних препаратів та тромболітичну терапію. Антитромбоцитарні препарати змінюють активацію тромбоцитів у місці ураження судин, що має вирішальне значення для розвитку артеріального тромбозу.
Тромболітичну терапію застосовують при інфаркті міокарда, інфаркті головного мозку, а в деяких випадках і при масовій легеневій емболії. Основний ризик — кровотеча. Лікування не слід проводити пацієнтам, які недавно перенесли кровотечі, мають неконтрольовану гіпертонію або геморагічний інсульт, перенесли хірургічне втручання чи інші інвазивні процедури протягом попередніх 10 днів.
Розглядаючи можливість застосування антиагрегантів у періопераційному періоді, слід враховувати ризик утворення тромбу після припинення приймання ліків проти ризику кровотечі під час операції або після неї, якщо лікування буде продовжено (співвідношення ризик/користь).[8]
Стоматологи повинні знати про ризик тривалої кровотечі у пацієнтів, які приймають антитромбоцитарні препарати, плануючи стоматологічні процедури, які можуть її викликати. Тому стоматологам важливо знати, як оцінити ризик кровотечі пацієнта та як ними керувати.[4]
Визначення ймовірності та ризику стоматологічного лікування, що спричиняє ускладнення кровотечі.[4]
Стоматологічні процедури навряд чи можуть викликати кровотечу | Стоматологічні процедури з низьким ризиком післяопераційних ускладнень кровотечі | Стоматологічні процедури з високим ризиком післяопераційних ускладнень кровотечі |
Місцева анестезія за допомогою аспіраційного шприца та вазоконстриктора | Прості видалення до 3 зубів з обмеженим розміром рани | Екстракції, що включають операцію, велику рану або більше 3 зубів одночасно |
Основне періодонтальне обстеження (BPE) | Розріз і дренаж внутрішньооральних набряків | Процедури підняття клаптю |
Видалення над'ясневого наліту, каменю, плям | Шестибальне повне періодонтальне обстеження | Відновлення ясен |
Пряма або непряма над'яснева реставрація | Очищення кореневої поверхні та під'ясневе розширення | Біопсії |
Ортоградна ендодонтія | Прямі або непрямі під'ясневі реставрації | |
Протезні процедури | ||
Монтаж та налагодження ортодонтичних приладів. |
На ефект антитромбоцитарних препаратів можуть впливати ліки, які приймає пацієнт, поточний стан його здоров'я, їжа та вжиті добавки. Ефект антитромбоцитарних препаратів може бути посилений або зменшений.
Збільшення антитромбоцитарного ефекту збільшить ризик кровотечі і призведе до тривалої або надмірної кровотечі.
Зниження антитромбоцитарного ефекту зменшує ризик кровотечі та потенційно збільшує ризик тромбоемболії.[4]
Токсичність ліків також може посилюватися при застосуванні декількох антитромбоцитарних препаратів. Шлунково-кишкова кровотеча — частий побічний ефект, який спостерігають у багатьох пацієнтів.[9]
Ліки, які можуть посилити антитромбоцитарну дію:[4]
Ліки, які можуть зменшити ефект протиагрегантних препаратів:[4]
Не слід рекомендувати використання НПЗЗ як частину стоматологічного лікування пацієнтів із судинними захворюваннями, оскільки НПЗЗ мають антитромбоцитарну дію. Натомість прості анальгетики, такі як Парацетамол, повинні бути першим вибором. Якщо потрібні НПЗЗ, стоматолог повинен знати про ризик кровотечі та мінімізувати тривалість лікування.[4]
Медичні стани, які можуть посилити ефект від тромбоцитарних препаратів:[4] Хронічна ниркова недостатність, захворювання печінки, гематологічні злоякісні захворювання, нещодавня або поточна хіміотерапія, запущена серцева недостатність, легкі форми спадкових порушень кровотечі (наприклад, гемофілія, хвороба Фон Віллебранда) та ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура.
Їжа та добавки, які можуть посилити ефект протиагрегантних препаратів:[4] Звіробій, Гінкго білоба, часник
МНН | Торговельне найменування |
Ацетилсаліцилова кислота[10] | Аспірин, Лоспирин, Ацекор
комбіновані: Фармадол, Аскофен, Аскопар, Цитрамон |
Клопідогрель | Плавікс, Тромбонет, Атерокард, Плагрил, Лопирел, Авікс, Зилт, Клодія, Клорело |
Дипіридамол | Діапірид, Дрисентин, Корлекс, Курантил |
Прасугрель | Еффієнт |
Тікагрелор | Брилінта |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.