Алматинська область

Алмати́нська óбласть (каз. Almaty oblysy) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.

Алматинська область
каз. Almaty oblysy
Герб Алматинської області
Країна:      Казахстан
Основні дані
Утворена:	10 березня 1932 року
Населення (2021[1]):	1453778 осіб
Площа:	105100[2] км²
Густота населення:	13,83 осіб/км²
Телефонний код:	7-727—728
Поштові індекси:	040000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	місто Конаєв
Кількість районів:	9
Кількість міських адміністрацій:	2
Влада
Голова області:	Султангазієв Марат Єлеусізович

Географія

Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).

Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від −5 до −10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тваринний світ представлений такими видами: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.

Історія

11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області^[3].

8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.^[4]

Господарство

Промисловість

Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.

Сільське господарство

У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.

Транспорт

Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.

Адміністративний поділ

№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Балхаський район	37390,61	38772	30967	30037	29209	Баканас	15	28
2	Єнбекшиказахський район	8300,00	199118	202659	257506	278581	Єсік	26	79
3	Жамбильський район	19309,80	107313	105895	117599	163052	Узинагаш	24	61
4	Ілійський район	8026,98	95039	91986	134781	213064	Отеген-батира	9	22
5	Карасайський район	2047,50	100899	118775	184356	307870	Каскелен	9	44
6	Кегенський район	7102,98	43893	36664	36751	29003	Кеген	12	34
7	Райимбецький район	7119,37	51357	46429	43626	29941	Наринкол	11	20
8	Талгарський район	3532,74	117412	126213	160531	227344	Талгар	11	45
9	Уйгурський район	8700,00	58114	62981	60792	63598	Чунджа	14	25
10	Алатауська м.а.	880,00	26337	25246	31511	49145	Алатау	-	1
11	Конаєвська м.а.	3078,64	47634	43290	48213	62971	Конаєв	1	10

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Каскелен	30 870	37 221	58 418	79 482
2	Талгар	43 645	43 353	45 529	63 883
3	Конаєв	38 300	33 428	39 855	54 245
4	Алатау	26 337	25 246	31 511	49 145
5	Узинагаш	19 798	23 887	30 589	46 184
6	Єсік	26 955	31 254	34 355	41 018
7	Боралдай	21 014	18 999	28 142	35 863
8	Отеген-батира	16 663	17 301	20 163	31 675
9	Каргали	16 468	17 501	20 114	30 999
10	Жибек-жоли	7 226	8 923	15 163	30 134
11	Шелек	25 156	22 703	26 688	29 032
12	Шамалган	8 346	10 013	13 616	28 644
13	Байсерке	5 180	8 673	15 124	26 338
14	Чунджа	17 573	20 095	18 008	22 068
15	Туздибастау	7 723	9 182	12 577	21 693
16	Мухаметжана Туймебаєва	4 519	6 541	10 312	20 781
17	Кендала	2 002	2 816	8 474	16 878
18	Бесагаш	5 909	8 857	15 458	16 632
19	Іргелі	3 719	4 356	6 284	16 450
20	Аскар Токпанов	2 950	3 481	7 704	14 499
21	Тургень	9 624	9 741	12 116	13 828
22	Панфілово	7 721	7 402	9 575	13 428
23	Жапек-батира	3 548	4 616	7 238	12 470
24	Байтерек	5 483	5 844	9 679	10 996
25	Байкент	5 152	4 705	7 307	10 550
26	Байдібек-бі	7 452	7 001	9 802	10 444
27	Коксай	4 440	4 835	7 769	10 439

Населення

Населення — 1453778 осіб (2021; 1105703 у 2009^[5], 891105 у 1999, 885888 у 1989).

Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи^[6]:

• казахи — 1094934 особи (64,68 %)
• росіяни — 293445 осіб (17,33 %)
• уйгури — 155158 осіб (9,17 %)
• турки — 32221 особа (1,90 %)
• азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %)
• корейці — 16331 особа (0,97 %)
• курди — 15348 осіб (0,91 %)
• татари — 14620 осіб (0,86 %)
• німці — 12835 осіб (0,76 %)
• українці — 8942 особи
• чеченці — 6352 особи
• узбеки — 3441 особа
• киргизи — 2409 осіб
• греки — 1767 осіб
• дунгани — 1765 осіб
• поляки — 1632 особи
• білоруси — 1443 особи
• інші — 11071 особа

Міського населення — 16,2 %^[7]. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.

Керівники області

1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану

• 1932—1933 — Курамисов Ізмухан Мукашевич
• 1933—1934 — Таболов Костянтин Васильович
• 1934—1937 — Кисельов Андрій Дмитрович
• 1937—1937 — Садвакасов Джанайдар Садвакасович
• 1937—1938 — Артикбаєв Чакпак
• 1938—1938 — Мінінберг Вульф Абрамович
• 1938—1940 — Садовников Микола Петрович
• 1940—1943 — Кулітов Джек Галіакпарович
• 1943—1944 — Боголюбов Микола Семенович
• 1944—1944 — Бозжанов Нурмухамед
• 1945—1951 — Джангозін Джакіп-Бек
• 1951—1954 — Канапін Амір Канапінович
• 1954—1954 — Джакіпов Сейтгалій
• 1954—1955 — Шпаков Онуфрій Степанович
• 1955—1957 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
• 1957—1958 — Галайдін Григорій Спиридонович
• 1958—1962 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
• 1962—1963 — Байгалієв Рахім Байгалійович
• 1963—1964 (сільський) — Канцеляристов Петро Семенович
• 1963—1964 (промисловий) — Дихнов Микола Васильович
• 1964—1965 — Ніязбеков Сабір Білялович
• 1965—1978 — Аскаров Асанбай Аскарули
• 1978—1985 — Аухадієв Кенес Мустаханович
• 1985—1988 — Мендибаєв Марат Самійович
• 1988—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович

Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради

• 1932—1932 — Ярмухамедов Абдулла
• 1932—1935 — Молдажанов Ільяс Ісмаїлович
• 1935—1937 — Джандосов Ураз Кікімович
• 1937—1937 — Кужанов Татігалі
• 1939—1940 — Захаров Микола Семенович
• 1940—1942 — Шаріпов Садик Шаріпович
• 1942—1943 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович
• 1943—1944 — Діяров Курман Діярович
• 1944—1950 — Кузембаєв Нурдаулет Кузембайович
• 1950—1952 — Аристанбеков Хайдар Аристанбекович
• 1952—1956 — Ільяшев Римбек Ільяшевич
• 1956—1957 — Богатир Захар Антонович
• 1957—1959 — Каржаубаєв Габдулла Шалкарович
• 1959—1962 — Морозов Андрій Костянтинович
• 1962—1963 — Канцеляристов Петро Семенович
• 1963—1964 (сільський) — Балапанов Жумахан
• 1963—1964 (промисловий) — Омарова Зауре Садвокасівна
• 1964—1970 — Канцеляристов Петро Семенович
• 1970—1977 — Єлагін Семен Дмитрович
• 1977—1981 — Дорохов Іван Іванович
• 1981—1986 — Бєляков Володимир Павлович
• 1986—1988 — Князєв Микола Трифонович
• 1988—1992 — Романов Анатолій Федорович

Голови Алма-Атинської обласної ради

• 1990—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович
• 1991—1992 — Єсімов Ахметжан Смагулович

Голови адміністрації Алматинської області

• 1992—1994 — Єсімов Ахметжан Смагулович
• 1994—1995 — Узбеков Умірзак Узбекович

Акими Алматинської області

• 1995—1996 — Узбеков Умірзак Узбекович
• 1996—1997 — Умбетов Серік Абікенович
• 1997—2001 — Нуркаділов Заманбек Калабаєвич
• 2001—2005 — Кулмаханов Шалбай Кулмаханович
• 2005—2011 — Умбетов Серік Абікенович
• 2011—2014 — Мусаханов Ансар Турсунканович
• 2014—2021 — Баталов Амандик Габбасович
• 2021—2022 — Бозумбаєв Канат Алдабергенович
• 2022— — Султангазієв Марат Єлеусізович

Примітки

1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
2. Постановление Правительства Республики Казахстан от 23 сентября 2022 года № 735. «Об изменении границ Алматинской области и установлении границ области Жетісу» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
3. Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
4. Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»
5. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013.
6. Етнічний склад Казахстану станом на 2010 рік (англ.)
7. Population of the Republic of Kazakhstan by gender and type of locality (as of April 1, 2023). Bureau of National Statistics of Kazakhstan (англ.). 13 липня 2023.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Офіційний сайт акимату Алматинської області [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
• Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
• Погода в Алматинській області. Казахстан [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Карта Алматинської області [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на Rubricon.com
• Казахстан. Алматинська область [Архівовано 27 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)