Дихнов Микола Васильович

Микола Васильович Дихнов (2 лютого 1919(19190202), село Салтиковка Аткарського повіту Саратовської губернії, тепер Саратовської області, Російська Федерація — 22 грудня 1991, місто Москва, Російська Федерація) — радянський казахський діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Казахстану, 1-й секретар Алма-Атинського міського комітету КП Казахстану, 1-й секретар Алма-Атинського промислового обласного комітету КП Казахстану. Депутат Верховної ради Казахської РСР 3—5-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 6-го скликання.

Дихнов Микола Васильович
Народився	2 лютого 1919(1919-02-02) село Салтиковка Аткарського повіту Саратовської губернії, тепер Саратовської області, Російська Федерація
Помер	22 грудня 1991(1991-12-22) (72 роки) Москва, СРСР
Національність	росіянин
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дихнов.

Життєпис

З 1941 по 1942 рік служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У 1942 році закінчив Казахський державний університет імені Кірова, викладач російської мови і літератури.

У 1942—1946 роках — інструктор, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК ЛКСМ Казахстану.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У серпні 1946 — лютому 1949 року — секретар ЦК ЛКСМ Казахстану.

У лютому 1949 — вересні 1952 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМ Казахстану.

У 1952—1954 роках — заступник завідувача відділу по роботі серед шкільної молоді ЦК ВЛКСМ у Москві.

У червні 1954 — лютому 1958 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Казахстану.

У 1958—1959 роках — 2-й секретар Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану.

У 1959—1961 роках — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Казахстану.

У 1961—1963 роках — 1-й секретар Алма-Атинського міського комітету КП Казахстану.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Алма-Атинського промислового обласного комітету КП Казахстану.

У грудні 1964 — 1965 року — 1-й секретар Алма-Атинського міського комітету КП Казахстану.

У 1965—1967 роках — головний інспектор Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР.

У 1967—1969 роках — інспектор ЦК КПРС.

У 1969—1978 роках — радник Посольства СРСР у Болгарії.

У 1978—1980 роках — генеральний консул СРСР у місті Щецині (Польща).

З 1980 року — персональний пенсіонер, секретар первинної партійної організації в Москві.

Помер 22 грудня 1991 року в Москві.

Нагороди

• орден Леніна
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• медалі

Примітки

Джерела

• Ашимбаев Д. Кто есть Кто в Казахстане. Алматы, 2010 (рос.)
• Депутаты Верховного Совета СССР 6-го созыва. Москва, 1962 (рос.)