Іванов Ігор Валентинович

Ігор Валентинович Іванов (нар. 28 листопада 1957, Калуга — пом. 14 березня 2019, Київ^[2]) — український кінооператор, режисер.

Ігор Валентинович Іванов
Игорь Валентинович Иванов
Народився	28 листопада 1957(1957-11-28) Калуга, РРФСР, СРСР
Помер	14 березня 2019(2019-03-14) (61 рік) Київ, Україна ·лімфома центральної нервової системиd
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	оператор-постановник, кінорежисер
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1983)[1]
Заклад	Київська кіностудія науково-популярних фільмів
Членство	СК СРСР[1], IMAGOd і Національна спілка кінематографістів України
Нагороди	Телетріумф (2018)
IMDb	ID 2527819

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іванов Ігор.

Життєпис

1983 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Л. Ф. Прядкіна і Е. Л. Плучика).

Працював на студії «Київнаукфільм». Знімав ігрові та документально-публіцистичні кінострічки.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер 14 березня 2019 року після тяжкої та тривалої хвороби (лімфома центральної нервової системи).

---

Як оператор-постановник відзняв більше тридцяти хронікально-документальних і ігрових полнометражних фільмів, відзначених призами міжнародних кінофестивалів (Премія «Ніка», МКФ у Берліні, МКФ молодого кіно у Валенсії, МКФ «Послание к человеку», ОКФ неігрового кіно «Росія» в Єкатеринбурзі, МКФ у Страсбурзі, МКФ неігрового кіно в Ямагаті тощо).

Фільмографія

Оператор

• «Побачення з батьком» (1991, д/ф, у співавт. з В. Гуєвським),
• «Прощай, СРСР» (фільм І, 1991),
• "Двоє" (1992),
• «Важко перші сто років» (1997, у співавт. з В. Гуєвським)
• «Думки проти течії» (2001, д/ф про М. Хвильового з телециклу «Обрані часом»
• «Великий лицедій М. Ф. Яковченко» (2003, д/ф з телециклу «Обрані часом»)
• «Червоний ренесанс» (2004, д/ф, у співавт. з В. Гуєвським)
• «Друг мій Льонька» (2004, д/ф про режисера Леоніда Осику, з телециклу «Обрані часом»)
• «Брати Коломійченки» (2005, д/ф про Михайла та Олексія Коломійченків з телециклу «Обрані часом»)
• «Непрощені. Симон Петлюра. Нестор Махно. Павло Скоропадський» (2007, д/ф, 3 с., у співавт. з А. Химичем i Е. Тімліним)
• «Бомж» (2007, 2 c, реж. А. Бенкендорф)
• «Намисто для снігової баби» (2007)
• «Помаранчева зима» (2007, у співавт. з П. Казанцевим і В. Гуєвським)
• «Іван Драч» (2007, д/ф, у співавт. з Ю. Мещеряковим і В. Гуєвським)
• «Сьома пелюстка» (2007)
• «Маша і море» (2007)
• «Старики-полковники» (2007, 2 с, реж. А. Бенкендорф)
• «Вітчим» (2007, 2 с, реж. А. Бенкендорф)
• «Сюрприз» (2008, реж. О. Гойда)
• «Сповідь Дон Жуана» (2008, реж. А. Бенкендорф)
• «Україна. Точка відліку» (2011, масштабний документальний проект, присвячений 20-й річниці незалежності України; реж. С. Буковський, С. Залога)^[3]
• «Кумські байки» (2011)
• «Століття Якова» (2016)
• «Догори дриґом» (2017)

та ін.

Режисер

• «Академія танцю» (1997).

Примітки

1. Kino-Teatr.ru — 2006.

   d:Track:Q28666947
2. Пішов з життя кінооператор Ігор Валентинович ІВАНОВ. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 14 березня 2019.
3. Україна. Точка відліку - Проекти - FILMS & SERIES - FILM.UA. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 15 червня 2013.

Посилання

• Іванов Ігор на сайті IMDb (англ.)
• Игорь Иванов (III) на сайті kino-teatr.ru [Архівовано 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.]