Бенкендорф Андрій Олександрович

Андрі́й Олекса́ндрович Бенкендо́рф (13 травня 1946, Москва, РРФСР, СРСР — 24 лютого 2012, Київ, Україна) — радянський, російський і український кінорежисер, сценарист та продюсер. Заслужений діяч мистецтв України (2007).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенкендорф.

Андрій Олександрович Бенкендорф
Зображення
Дата народження	13 березня 1946(1946-03-13)
Місце народження	Москва, СРСР
Дата смерті	24 лютого 2012(2012-02-24) (65 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія	кінорежисер, сценарист, продюсер
Нагороди
IMDb	ID 0071401

Життєпис

Народився 13 березня 1946 року у місті Москві. У 1963–1970 роках працював на Київському телебаченні механіком з обслуговування звукотехніки, кінооператором.

У 1977 році закінчив кінофакультет Київського театрального інституту ім. Карпенко-Карого (майстерня Т. Левчука).

Був режисером кіностудії ім. О. Довженка. У 2008–2009 роках — Генеральний продюсер комунального засобу масової інформації КМДА ТРК «Київ».

Помер у 65-річному віці 24 лютого 2012 року в Києві від онкологічного захворювання. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Сім'я

• Мати — Ельвіра Бенкендорф (Озерна), народилася 25 травня 1921 року. Починала актрисою в київському театрі ім. Івана Франка, пізніше працювала в Москві на Центральному телебаченні. З 1970 до середини 1970-х років була редактором телевізійного «Блакитного вогника». Померла у 2006 році.
• Дружина — Поліна Рідна, народилася 27 листопада 1944 року. Закінчила всеросійську творчу майстерню в Москві. З 1966 року працювала на центральному українському телебаченні випускаючим режисером. З 2000 року — на пенсії. З початку 1990-х років не жили разом^[1].
• Син — Єгор Бенкендорф, народився в Києві 14 лютого 1974. Директор компанії «Inter Media Production», директор студії документальних проектів «07 Продакшн» та студії розважальних та соціальних програм «Пірат Продакшн»^[2].

Могила Андрія Бенкендорфа, Байкове кладовище

Творчість

Режисер-постановник

• 1965 — Ранок наступного дня
• 1979 — Подорож через місто (у співавт.)
• 1979 — Мій генерал (ТБ)
• 1981 — Капіж
• 1984 — Добрі наміри
• 1987 — До розслідування приступити
• 1988 — Робота над помилками
• 1990 — Балаган
• 1992 — Снайпер
• 1994 — Кілька любовних історій
• 1997 — Хіппініада, або Материк любові
• 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант (серіал)
• 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер (серіал)
• 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст (серіал)
• 2003 — Європейський конвой (серіал)
• 2004 — Легенда про Тампуке
• 2005 — Таємниця «Святого Патрика» (8 серій, телесеріал)
• 2005 — Банкірші (8 серій, телесеріал)
• 2006 — Бомж (2 серії, телесеріал)
• 2007 — Старики-полковники (2 серії, телесеріал)
• 2007 — Вітчим (2 серії, телесеріал)
• 2007 — Одного разу в роботі; ^{[джерело?]}
• 2007 — Ялинка, кролик, папуги
• 2008 — Сповідь Дон Жуана

Сценарист

• 1994 — Кілька любовних історій;
• 1997 — Хіппініада, або Материк любові;
• 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер — 5 серій;
• 2003 — Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст серіал;
• 2008 — Сповідь Дон Жуана.

Відзнаки

Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Призи серед дитячих фільмів» за 1985 рік. Лауреат XI Бердянського Міжнародного кінофестивалю: «За внесок у розвиток українського телемистецтва», як режисер фільму «Сповідь Дон Жуана».

Примітки

1. Бенкендорф не встиг зняти фільм про Шевченка
2. Андрей Бенкендорф [Архівовано 2 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Бенкендорф Андрій [Архівовано 2 червня 2014 у Wayback Machine.]