Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Анна Валеріївна Євдокимова (псевдонім: Анна Тхарон) (нар. 6 серпня 1978, Чимкент, Казахської РСР) — російська піаністка, лауреатка російських та міжнародних конкурсів камерних ансамблів та фортепіанних дуетів, володарка премії Нідерландського Королівського фонду Культурний фонд принца Бернхарда[nl] за досягнення в галузі мистецтва (2009)[1]. Крім того, працює художницею, художником-графіком, комп'ютерним графіком та персонатором: фотографкою-реставраторкою (ретушеркою), фотодизайнеркою.
| Анна Євдокимова | |
|---|---|
 | |
| Анна Тхарон, 2013 | |
| Основна інформація | |
| Ім'я при народженні | Анна Валеріївна Євдокимова |
| Дата народження | 6 серпня 1978 (46 років) |
| Місце народження | Шимкент, Казахська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Росія |
| Професії | піаністка, концертмейстер, музичний педагог, художник, дизайнер |
| Освіта | Саратовська консерваторія |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | академічна музика |
| Псевдоніми | Анна Тхарон |
| Нагороди | премія культурного фонду Королеви Нідерландів «Prins Bernhard Cultuurfonds» |
| Офіційний сайт | |
 Файли у Вікісховищі | |
Народилася в родини нащадків репресованих, батьки і діди яких були або розстріляні в 20-х роках XX століття за становою ознакою, або розкуркулені та заслано в Середню Азію в 30-х роках як вороги народу. Обоє батьків — музиканти. Мати: Галина Нилівна Євдокимова (до шлюбу Усикова), піаністка та педагогиня. Батько: викладач історії та теорії музики, Валерій Петрович Євдокимов. В 1993, після смерті матері, родина з великими труднощами змогла покинути незалежний Казахстан та повернутися в Росію.
1997 року Анна Євдокимова з відзнакою закінчила Калузьке музичне училище ім. С. І. Танєєва по класу фортепіано (педагог Олена Савіна). В 1997–2002 роках займалася в класі видатного російського музиканта, піаніста, професора Віктора Мержанова і його асистента Юрія Діденка в Московської Консерваторії. 2005 року Анна з відзнакою закінчила Саратовську Державну Консерваторію ім. Л. В. Собінова в класі професора, заслуженого артиста РФ і заслуженого діяча мистецтв РФ Анатолія Скрипая. У тому ж, 2005, не маючи перспектив творчої реалізації в Росії, поїхала на стажування в Нідерланди, де і продовжила вдосконалення виконавської майстерності спочатку в Амстердамської консерваторії[2] — в класі професора Наума Груберта[3], а потім у Консерваторії прикордонного (з Німеччиною) голландського міста Енсхеде (ArtEZ hogeschool voor de kunsten — ArtEZ Conservatorium Enschede[4]) — в класі професора Михайла Маркова.[5]
Обширний концертний репертуар піаністки представлений творами композиторів практично всіх стильових напрямів академічної музики.[6] Композитори Бах (як Йоганн Себастьян, так і Карл Філіпп Емануель), Куперен, Рамо, Моцарт, Дебюссі, Скрябін, Саті, Ханон — входять в особливий коло музикантських переваг виконавця та складають основу її внутрішнього репертуару.[7]
Пік концертної діяльності Анни Евдокимової припав на другу половину 2000-х років, коли вона жила в Голландії та Німеччини, концертуючи по всій Європі з регулярними та окремими виступами: як сольними, так і в дуеті з виконавцями на різних інструментах. Також брала участь у багатьох міжнародних фестивалях, конкурсах та майстер-курсах, серед яких можна виділити найбільш значущі для музиканта події: III Всеросійський конкурс камерних ансамблів та фортепіанних дуетів їм. Гнесіних (Новомосковськ, Росія, 1997 — почесний диплом конкурсу та звання дипломанта), Міжнародний конкурс камерних ансамблів в Алмере (Нідерланди, 2007 — фіналіст конкурсу)[8], Концертний тур (дует скрипка-фортепіано) спільно з Ксенією Бельтюковою (скрипка) країнами середземномор'я (Хорватія, Албанія, Італія, острови Греції, Лівія, 2007)[9], IV Монографічний Міжнародний конкурс піаністів імені С. В. Рахманінова (Москва, Росія, 2008), Фестиваль «Euregio Musikfestival» (Оснабрюк, Німеччина, 2008)[10], Фестиваль «International Music Festival» на о. Родос (Греція, 2009)[11], Фестиваль та міжнародні літні курси «Val Tidone Summer Camp» (Італія, 2010)[12], і мн. ін.
Починаючи з 2011 Анна Євдокимова повністю припинила всі публічні виступи.
Деякі записи (список не повний):
2000–2005 — «Сергій Рахманінов. Прелюдії — Етюди-картини» (Прелюдії ор. 23, Етюди-картини ор. 33).
2005 — «І. С. Бах. Клавірні концерти» (Клавірні концерти BWV 1052, 1053, 1055, 1056).
2007 — «Сонати для скрипки та фортепіано. І. Брамс — Е. Ельгар» (І. Брамс. Соната для скрипки та фортепіано № 3, ор. 108; Е. Ельгар. Соната для скрипки та фортепіано, ор.82, партія скрипки - Ксенія Бельтюкова).[13] Видано обмеженим тиражем.
2010 — «Золоті камені» (І. С. Бах. «Goldberg-Variationen», BWV 988).
Як художниця, Анна Євдокимова працює переважно в двох видах (або жанрах) образотворчого мистецтва: графіці та своєму власному художньому напрямку «багатовимірна графіка», в основі якої лежать принципи геометрії правильних багатогранників, які отримують своє художнє втілення за допомогою синтезу різних технологічних прийомів: від малюнка на папері до комп'ютерної графіки.
На запрошення групи дослідників у 2008–2010 роках працювала в компанії ТОВ «ІнноваТех»[14] вебдизайнером.[15] Одним з напрямків діяльності компанії є розробка та створення на основі технології інтерфейсів мозок-комп'ютер (ІМК [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]) лінійки комп'ютерних (в тому числі, он-лайн) та відеоігор нового покоління (нейро-ігор), керованих виключно сигналами головного мозку. «Нейро-пазл», один з проектів компанії, отримав високу оцінку провідних фахівців у галузі інноваційних технологій і був названий «Проектом Року». 17 грудня 2009 в спорткомплексі Олімпійський на форумі переможців «Прорив-2009»[недоступне посилання з червня 2019] компанія «ІнноваТех» представила на своєму стенді експериментальний зразок нейро-пазла, надаючи можливість усім охочим пограти та зібрати пазл «силою думки» за допомогою ІМК. 2010 року розробки компанії з успіхом були представлені на Всесвітній виставці ЕКСПО-2010 у Шанхаї.[16]
Як художниця-персонаторка брала участь у художньому оформленні книг Юрія Ханона: «Два процесу», «Чорні Алеї», «Ніцше contra Ханон» і «Альфонс якого не було»[17]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
