Концертмейстер

Концертмейстер (нім. Konzertmeister), також застос. концертмайстер^[1] — термін на означення професії музиканта, що вживається у трьох значеннях:

• керівник групи інструментів у симфонічному оркестрі чи іншому груповому колективі;
• перший скрипаль оркестру;
• піаніст, що акомпанує вокалістам або інструменталістам на концертах та при підготовці до виступів.

Концертмейстер в оркестрі

В оркестрі концертмейстерами називають музикантів, що очолюють певну групу інструментів у симфонічному оркестрі чи іншому колективі. В обов'язки концертмейстера входить перевірка правильности налаштування усіх інструментів оркестру. Концертмейстер в тій чи іншій мірі, відповідно до правил і звичаїв даного колективу, керує роботою музикантів своєї групи на репетиціях, а в ході концертів виконує сольну партію, якщо така є у творі.

Особливе значення має концертмейстер групи перших скрипок, якого називають також концертмайстером оркестру.

Концертмейстер першим виходить на сцену, ведучи за собою весь колектив. Повертаючись до оркестру розпочинає «налаштування». Він готує не тільки оркестр, а й публіку до початку концерту. Це те, що бачить глядач. Решта — творчі будні оркестру: репетиції, відточування, штрихова техніка музичних творів — це не лише творчість диригентів, а й величезна частина життя концертмейстера^[2].

Інколи концертмейстер оркестру бере на себе функцію диригента. Наприклад, концертмейстер Віденського філармонічного оркестру Віллі Босковскі за традицією диригував Віденськими новорічними концертами.

Концертмейстер — піаніст

Докладніше: Акомпаніатор

Концертмейстером також називають піаніста, що допомагає виконавцям (співакам, інструменталістам, артистам балету) розучувати партії й акомпанує їм у концертах. У пострадянських країнах у середніх і вищих музичних навчальних закладах є концертмейстерські класи, в яких студенти навчаються мистецтву супроводу і після здачі іспиту отримують кваліфікацію концертмейстера.

Концертмейстер повинен володіти такими компетентностями: вміння ансамблевого музикування, що включає бездоганне володіння інструментом, вміння читати ноти з аркуша, в тому числі з великою кількістю нотних рядків, навики транспонування, відчуття соліста. Концертмейстери, що працюють в навчальних закладах України, у нових реаліях повинні також вміти працювати з документами, провадити організаційну та методичну роботу, здійснювати наукові дослідження, а також володіти інформаційними технологіями, зокрема мультимедійними^[3]

Примітки

1. Сорокер, Я. (2012). Українська пісенність у музиці класиків.: Навчальний посібник (українською) . Вінниця: Нова Книга. с. 95.
2. К. Чеботарёв. Первая скрипка [Архівовано 2011-01-22 у Wayback Machine.] // Новые Известия, 18 апреля 2006.
3. Бондаренко Андрій. Робота концертмейстера в навчальних закладах України: компетентнісний аспект // Молодий вчений. — 2020. — Вип. 10 (86). — С. 314-317. Архівовано з джерела 29 листопада 2020. Процитовано 11 січня 2021.

Література

• Афанасьєва Е. Ю. Методичні особливості роботи концертмейстера з студентами-музикантами у вищих мистецьких навчальних закладах // Молодий вчений. — 2017. — Вип. 10. — С. 230-235. Архівовано з джерела 21 січня 2022. Процитовано 11 січня 2021.
• Грінченко Т. Д. Історія виникнення та становлення професії піаніст-концертмейстер. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2017. — Вип. 49. — С. 280–284.
• Кретов А. І. Феномен піаніста-концертмейстера в соціокультурному просторі: діалог історії й сучасності. // Культурологічна думка. — 2017. — Вип. 12. — С. 56-63.
• Комаренко Н. М. Інтерпретаційно-творчий аспект діяльності концертмейстера, як компонент музично-художньої архітектоніки вокально-романсових циклів С. Рахманінова на прикладі ор. 38 / Н. М. Комаренко // Молодий вчений. - 2018. - № 1(1). - С. 147-153
• Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера у культурно-історичному контексті: історія, теорія, практика: монографія / Т. О. Молчанова// Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. — Львів: Ліга-Прес, 2015. — 557 c. — Бібліогр.: с. 449—494.
• Умрихіна О., Подолян А. Роль піаніста концертмейстера в педагогічній освіті. // Збірник наукових праць УДПУ імені Павла Тичини [гол. ред. Мартинюк М.Т.]. Умань : ВПЦ «Візаві». — 2017. — Вип. 2. Ч. 2. — С. 286–295. Архівовано з джерела 30 грудня 2019. Процитовано 11 січня 2021.

Посилання

• Концертмейстер; Концертмейстерство // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 538-539.
• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
• Концертмейстер [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)