Євген Кароль Червінський

Євге́н Ка́роль Черві́нський (пол. Eugeniusz Karol Czerwiński, 7 жовтня 1887, Львів — 20 лютого 1930, там само) — польський архітектор.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Червінський.

Євген Кароль Червінський
пол. Eugeniusz Czerwiński
Народження	7 жовтня 1887(1887-10-07) Львів
Смерть	20 лютого 1930(1930-02-20) (42 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна (підданство)	Польська Республіка
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	неокласицизм, функціоналізм
Євген Кароль Червінський у Вікісховищі

Біографія

Закінчив 1909 року Львівську політехніку. Від 1910 був членом Політехнічного товариства у Львові^[2]. Співпрацював із будівельною фірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського. Пізніше, до 1914 року співробітник майстерні Івана Левинського. Від 1911 до початку Першої світової війни працював асистентом на кафедрі будівництва у Львівській політехніці. 1920 року став компаньйоном у фірмі Альфреда Захаревича (замість Юзефа Сосновського). У 1920—1925 роках офіс фірми знаходився на нинішній вулиці Князя Романа, 32. 1925 року до спілки було прийнято Карла-Ольгерда Юраша. Спільно було спроєктовано ряд споруд. Близько 1926 року Червінський вийшов зі спілки. У 1921—1930 роках викладач, а згодом — доцент у Політехніці. Став відомий у 1922 році завдяки конкурсу на найкращий проєкт Сілезького сейму в Катовицях, на якому здобув друге місце (співавтор проєкту Мар'ян Нікодемович). Будував громадські і житлові будинки у Львові, Ворохті, Дрогобичі, Яремчі. У спорудах застосовував модернізований класицизм, пізніше перейшов до функціоналізму. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.^[3]. Помер 20 лютого 1930 року. Похований у родинному склепі власного проєкту (за іншими даними — М. Нікодемовича^[4]) на Личаківському цвинтарі, поле 60^[5].

Будівлі

• Реконструкція Головпоштамту (вул. Словацького, 1) у Львові спільно з архітектором Альфредом Захаревичем (1923)^[6].
• Ряд павільйонів «Східних торгів» у Львові: Чехословацький павільйон (ранній функціоналізм), павільйон «Нафта», центральний павільйон (пошуки в національно-романтичній течії), павільйон-ротонда фірми «Пациків» (класичні форми). Усі павільйони збудовані у 1921—1924 роках.
• Колишній будинок дирекції Ходорівського цукрового заводу (вул. Дудаєва, 19) на розі нинішніх вулиць Стефаника і Дудаєва у Львові (1924)^[6].
• Будинки № 11 і 13 на вул. Я. Стецька у Львові. Останній, збудований у 1930 році, прикрашено декоративними вставками виконаними Казимежем Пьотровичем у техніці сграффіто і належав особисто Червінському^[7][8].
• Проєкт переобладнання залу глядачів кінотеатру «Коперник» на вул. Коперника, 9 у Львові (1925)^[9].
• Телефонна станція на вул. Дорошенка, 26 у Львові (1926)^[10].
• Житловий будинок, початково призначений для працівників ощадних кас на нинішній вулиці Івана Франка, 23 у Львові (1926)^[11].
• Будинок видавництва «Wiek Nowy» на нинішній вулиці Ковжуна, 10 (проєкт 1924 року)^[10].
• Дерев'яний костел святого Миколая в селі Лановичах Самбірського району (1927)^[12].
• Комплекс гуртожитку № 1 Львівського політехнічного інституту на нинішній вулиці Бой-Желенського (1921—1927, спільно з Альфредом Захаревичем)^[13].
• Будівля кінотеатру «Палас» на 710 місць в партері та 403 — на балконах та у лоджіях, споруджена у внутрішньому подвір'ї будинку при нинішньому проспекті Свободи, 5 (1925). Під час другої світової війни кам'яницю зруйновано. Будинок пізніше відбудований, а руїни кінотеатру розібрано^[14].
• Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Спорудженню передував конкурс 1926 року, на якому робота Євгена Червінського і Альфреда Захаревича посіла одне з трьох перших місць^[15].

• 
  Житловий будинок по вулиці Івана Франка, 23, Львів
• 
  Будинок №13 по вул. Я. Стецька, Львів
• 
  Будинок №19 по вул. Дудаєва, Львів
• 
  Будинок №1 по вул. Словацького, Львів

Нереалізовані проєкти

• Конкурсний проєкт ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Ян Хойновський)^[16][17].
• Перше місце на конкурсі проєктів Купецької палати у Кракові (1913, співавтор Ян Хойновський)^[18].
• Конкурсний проєкт двору родини Яна і Софії Влодків у селі Негович Малопольського воєводства. На організованому 1913 року Краківським колом архітекторів конкурсі, серед 56 робіт, проєкт Червінського, виконаний спільно з Яном Хойновським не здобув призових місць, але був відзначений «першою почесною згадкою журі»^[19].
• Перша премія на конкурсі проєктів палацу мистецтв у Львові (1920). Будинок мав постати неподалік Домініканського костелу^[20].
• Друга премія на конкурсі проєктів Сілезійського сейму в Катовицях (1923, співавтор проєкту Мар'ян Нікодемович). Серед переваг проєкту журі відзначило його монументальність^[21].
• Третя премія серед 16 проєктів конкурсу на будівлю Празького кредитного банку у Львові, що на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці Гнатюка^[22].

Примітки

1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 337. — ISBN 978-966-8955-00-5

   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
2. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów: nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 43.
3. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. (пол.)
4. Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786–2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 290. — ISBN 978-83-61915-07-2. (пол.)
5. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 341. — ISBN 966-8955-00-5.
6. Архітектура Львова, 2008, с. 548.
7. Архітектура Львова, 2008, с. 533.
8. Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 16.
9. Архітектура Львова, 2008, с. 446.
10. Архітектура Львова, 2008, с. 555.
11. Архітектура Львова, 2008, с. 558.
12. Мер'є-Шеремета О. Архітектура дерев'яних костелів та каплиць Львівщини // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 56. — ISBN 966-95066-4-14.
13. Архітектура Львова, 2008, с. 436, 545.
14. Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 42. — («Львівські вулиці і кам'яниці») — ISBN 978-966-7022-93-8.
15. Lwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ISSN 1234-8600; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31. (пол.)
16. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 41. — ISBN 966-7022-44-7.
17. Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — tabl. XLV. (пол.)
18. Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183. (пол.)
19. Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 22, 31—32, tabl. 3. (пол.)
20. Архітектура Львова, 2008, с. 500.
21. Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 49, 54—55, tabl. 27—28. (пол.)
22. Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu Banku pragskiego we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 2. — S. 33. (пол.)

Література

• Портал «Мистецтво»

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 308—315. — ISBN 978-966-7022-86-0.
• Липка Т. Архітектор Євген Червінський і еволюція творчих напрямків в архітектурі Львова 20-х років XX століття // Галицька брама. — Львів, 1996. — № 11. — С. 8—9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 627. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]