Repenomamus

Repenomamus — рід гобіконодонтид^[2] розміром від опосума до борсука, що включає два види: Repenomamus robustus і Repenomamus giganticus.

R. robustus пожирає дитинча Psittacosaurus

Repenomamus Період існування: рання крейда, 125–123.2 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
Тип R. giganticus, Палеозоологічний музей Китаю
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	†Gobiconodonta
Родина:	†Gobiconodontidae
Рід:	†Repenomamus Li et al., 2000
Типовий вид
†Repenomamus robustus Li et al., 2001[1]
Види
†Repenomamus robustus Li et al., 2000 †Repenomamus giganticus Hu et al., 2005
Вікісховище: Repenomamus

Обидва види відомі зі скам'янілостей, знайдених у Китаї, які датуються раннім крейдовим періодом, приблизно 125-123,2 мільйона років тому. R. robustus є одним із кількох мезозойських ссавців^[3][4][5], для яких є вагомі докази того, що вони були мисливцями і харчувалися хребетними, включаючи динозаврів, що підтверждує скам'яніла знахідка боротьби Repenomamus з молодим пситакозавром^[6]. R. giganticus належить до найбільших ссавців, відомих з мезозойської ери.

Опис

Особи відомих видів у Repenomamus є найбільшими відомими мезозойськими ссавцями, представленими достатньо повними скам'янілостями (хоча Kollikodon може бути більшим^[7], а Schowalteria, Oxlestes, Khuduklestes і Bubodens досягали подібних, якщо не більших розмірів^[8][9]), дорослі особини R. robustus були розміром з віргінського опосума з орієнтовною масою 4–6 кг, тоді як відома доросла особина R. giganticus була приблизно на 50% більшою із загальною довжиною близько 1 м і орієнтовною масою 12–14 кг. Ці знахідки значно розширюють відомий діапазон розмірів тіла мезозойських ссавців. Насправді Repenomamus був більшим, ніж кілька дрібних симпатричних динозаврів дромеозаврид, таких як Graciliraptor^[10].

Палеобіологія

Особливості зубів і щелепи свідчать про те, що Repenomamus були м’ясоїдними, а виявлений екземпляр R. robustus із фрагментами скелета молодого пситакозавра, що зберігся в його шлунку, є другим прямим доказом того, що принаймні деякі мезозойські ссавці були м'ясоїдними і харчувалися іншими хребетними, включно з динозаврами^[10]; зареєстрований напад на Archaeornithoides дельтатеридієм передує його опису^[11].

Як і більшість інших неплацентарних ссавців, Repenomamus мав надлобкові кістки, що означає, що він народжував або відкладав яйця, з яких вилуплювалися недорозвинені дитинчата, як сучасні сумчасті та однопрохідні^[10].

Примітки

1. Li та ін. (2001). A new family of primitive mammal from the Mesozoic of western Liaoning, China. Chinese Science Bulletin. 46 (9): 782—785. Bibcode:2001ChSBu..46..782L. doi:10.1007/bf03187223. S2CID 129025369.
2. Marisol Montellano, James A. Hopson, James M. Clark (2008). Late Early Jurassic Mammaliaforms from Huizachal Canyon, Tamaulipas, México. Journal of Vertebrate Paleontology. 28 (4): 1130—1143. doi:10.1671/0272-4634-28.4.1130. S2CID 128782275.
3. Wilson Gregory P, Riedel Jeremy A (2010). New Specimen Reveals Delta Theroidan Affinities of the North American Late Cretaceous Mammal Nanocuris. Journal of Vertebrate Paleontology. 30 (3): 872—884. doi:10.1080/02724631003762948. S2CID 53524747.
4. Christian DE MUIZON, Brigitte LANGE-BADRÉ (2007). Carnivorous dental adaptations in tribosphenic mammals and phylogenetic reconstruction. Lethaia. 30 (4): 353—366. doi:10.1111/j.1502-3931.1997.tb00481.x.
5. Zofia Kielan-Jaworowska, Richard L. Cifelli, Zhe-Xi Luo (2004). Chapter 12: Metatherians. Mammals from the Age of Dinosaurs: origins, evolution, and structure. New York: Columbia University Press. с. 425–262. ISBN 978-0-231-11918-4.
6. An extraordinary fossil captures the struggle for existence during the Mesozoic
7. Clemens et al., 2003
8. Fox R. C., Naylor B. G. (2003). A Late Cretaceous taeniodont (Eutheria, Mammalia) from Alberta, Canada. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie. 229 (3): 393—420. doi:10.1127/njgpa/229/2003/393.
9. Wilson R. W. (1987). Late Cretaceous (Fox Hills) multituberculates from the Red Owl local fauna of western South Dakota. Dakoterra. 3: 118—122.
10. Hu та ін. (2005). Large Mesozoic mammals fed on young dinosaurs. Nature. 433 (7022): 149—152. Bibcode:2005Natur.433..149H. doi:10.1038/nature03102. PMID 15650737. S2CID 2306428.
11. Elzanowski, A.; Wellnhofer, P. (1993). Skull of Archaeornithoides from the Upper Cretaceous of Mongolia (PDF). American Journal of Science. 293: 235—252. Bibcode:1993AmJS..293..235E. doi:10.2475/ajs.293.A.235.