Loading AI tools
cередовище стільниці та графічний інтерфейс користувача З Вікіпедії, вільної енциклопедії
[7][8]GNOME (/ɡˈnoʊm, ˈnoʊm/) — вільне середовище стільниці для UNIX-подібних операційних систем. Спочатку GNOME був акронімом від англ. GNU Network Object Model Environment, але абревіатура була вилучена, оскільки вона більше не відображає бачення проєкту GNOME.[9]
Тип | середовище стільниці |
---|---|
Розробники | GNOME Foundation, The GNOME Projectd і проєкт GNU |
Стабільний випуск | 47.0 (18 вересня 2024 ) |
Операційна система | GNU/Linux[d][1][2] і BSD[d][1][3] |
GNU фреймворк | GTK |
Мова програмування | C[4], C++[4], C Sharp, HTML, JavaScript[4], Vala[4], Perl[4] і Python[4] |
Доступні мови | багатомовне (більше 25) |
Українська мова | так[5] |
Ліцензія | GNU General Public License, version 2.0 or laterd[6] |
Репозиторій | gitlab.gnome.org/GNOME |
Вебсайт | gnome.org |
GNOME орієнтується на створення повністю вільного середовища, доступного всім користувачам незалежно від рівня технічних навичок, фізичних обмежень й мови. У межах GNOME розробляються як власні застосунки для кінцевих користувачів, так і набір інструментів для створення нових застосунків, які тісно інтегруються в робоче середовище.
GNOME було розпочато 15 серпня 1997[10] Мігелем де Ікаса та Федеріко Мена як проєкт з відкритим кодом для розробки робочого середовища та застосунків для нього.[11] GNOME був заснований частково тому, що K Desktop Environment, який користувався популярністю, покладався на інструментарій віджета Qt, який використовував пропрієтарну ліцензію до версії 2.0 (червень 1999).[12][13] Замість Qt було обрано GTK (GNOME Toolkit, в той час називався GIMP Toolkit) як основу для GNOME. GTK використовує GNU Lesser General Public License (LGPL) — вільну ліцензію на програмне забезпечення, яка дозволяє програмному забезпеченню, пов'язаному з ним, використовувати набагато ширший набір ліцензій, включаючи пропрієтарні ліцензії.[14] Сам GNOME ліцензований на умовах LGPL в частині своїх бібліотек, та GNU General Public License (GPL) в частині своїх застосунків.[15]
GNOME раніше був частиною проєкту GNU[16][17][18][19]. 2021 року GNOME почав видаляти згадки про будь-яке посилання на GNU з їх коду та документації.[20] Назва «GNOME» спочатку була акронімом від GNU Network Object Model Environment, що вказує на початковий намір створити фреймворк розподілених об'єктів, подібний до OLE від Microsoft,[21] але акронім зрештою облишили, оскільки він більше не відображав бачення проєкту GNOME.[22]
Каліфорнійський стартап Eazel[en] розробляв файловий менеджер Nautilus з 1999 по 2001 рік. Де Ікаса та Нат Фрідман заснували Helix Code (згодом Ximian[en]) в 1999 році в Массачусетсі; ця компанія розробила інфраструктуру та програми GNOME і була придбана Novell у 2003 році.
Під час переходу до GNOME 2 та незабаром після цього були нетривалі обговорення щодо створення пакету GNOME Office.[23][24] 15 вересня 2003 був випущений GNOME-Office 1.0, що складався з AbiWord 2.0, GNOME-DB[en] 1.0, та Gnumeric 1.2.0.[25][26][27] Хоча в розсилці gnome-office виношували деякі плани щодо випуску GNOME Office 1.2,[28][29][30] і Gnumeric 1.4 оголосили в його складі,[31] випуск GNOME Office 1.2 так і не відбувся.
GNOME 2 був випущений в червні 2002 року[32][33] та був дуже схожий на звичайний настільний інтерфейс, з простим робочим столом, в якому користувачі могли взаємодіяти з віртуальними об'єктами, такими як вікна, піктограми та файли. GNOME 2 спершу використовував Sawfish як типовий віконний менеджер, але пізніше переключився на Metacity. Робота з вікнами, програмами та файлами у GNOME 2 подібна до інших сучасних настільних операційних систем. За типового налаштування GNOME 2 робочий стіл має меню швидкого доступу до встановлених програм і файлів; відкриті вікна доступні через панель задач, розташовану вздовж нижньої частини екрана, а у верхньому правому куті розміщено область сповіщення для програм у фоновому режимі. Однак ці елементи можна перемістити практично в будь-яку позицію або орієнтацію, яку бажає користувач, замінити іншими функціями або взагалі видалити.
Станом на 2009 рік, GNOME 2 був типовим робочим столом для OpenSolaris.[34] Середовище стільниці MATE є відгалуженням кодової бази GNOME 2 (див. Критика, нижче.)
У 2008 році зросло невдоволення серед спільноти та розробників через відсутність у проєкту напрямку та технічного розвитку, що призвело до оголошення GNOME 3.0. Спочатку планували вносити тільки поступові зміни й уникати створення незручностей для користувачів.[35] Однак від цього відійшли зі створенням GNOME Shell.[36]
GNOME 3 випустили 2011 року.[37] У той час як інтерфейси GNOME 1 і 2 наслідували традиційну метафору робочого столу, GNOME Shell прийняв більш абстрактну метафору з оптимізованним процесом роботи з керування вікнами (де перемикання між різними завданнями та віртуальними робочими столами відбувалося в окремій області, що називається оглядом), уніфікованою верхньою панеллю (на заміну рядка меню, панелі завдань і панелі інструментів)[джерело?], а також прихованими за замовчуванням кнопками згортання та розгортання.
GNOME 3 привніс численні покращення основного програмного забезпечення.[36] Багато основних програм GNOME[en] також зазнали редизайну, щоб забезпечити більш цілісний досвід користування.[джерело?] Mutter змінив Metacity як типовий менеджер вікон.[джерело?] Adwaita[en] замінила Clearlooks[en] як типову тему.[38]
Випуск GNOME 3 викликав значні суперечки в спільнотах GNU і Linux.[джерело?] Окремі дизайнерські рішення, направлені на забезпечення простого та незагромадженого досвіду користування, накликали критику, як наприклад видалення кнопок згортання та розгортання, спрощення можливостей для налаштування, а також візуальні підказки, які могли заплутати.[39]
Було ініційовано кілька проєктів з продовження розробки GNOME 2.x або зміни GNOME 3.x для більшої схожості з версіями 2.x. Середовище стільниці MATE було відгалужене від кодової бази GNOME 2 для збереження традиційного інтерфейсу GNOME 2 водночас забезпечуючи сумісність із сучасними технологіями Linux, включаючи GTK 3.[40][41] Команда Linux Mint вирішувала це питання розробкою «Mint GNOME Shell Extensions», які розширювали GNOME Shell i дозволяли використовувати її з традиційною метафорою робочого столу. Це в кінцевому підсумку призвело до створення інтерфейсу Cinnamon, який був відгалужений з кодової бази GNOME 3.[джерело?]
Згодом критичне сприйняття стало більш позитивним. Лінус Торвальдс критикував ранні випуски GNOME 3 та відмовився користуватися GNOME після випуску GNOME 3.0,[42] а у 2013 році відновив користуватися GNOME, зазначивши, що «тепер у них є розширення, які все ще дуже важко знайти; але за допомогою розширень ви можете змінити свій робочий стіл, щоб він виглядав майже так само добре, як два роки тому».[43][44] Debian, дистрибутив Linux, який історично використовував GNOME 2, перейшов на Xfce, коли був випущений GNOME 3, але повторно прийняв GNOME 3 перед випуском Debian 8 «Jessie».[45]
Від початку свого виникнення, як і більшість проєктів вільного програмного забезпечення, проєкт GNOME не має чіткої організації. Обговорення розробки GNOME доступне для усіх і проходить у кількох розсилках.
Для чіткої та ефективної координації над проєктом було створено GNOME Foundation — відкриту організацію, що складається з добровольців, професіоналів та компаній. GNOME Foundation є громадською безприбутковою організацією, яка допомагає спільноті GNOME у фінансових, організаційних та правових питаннях, визначає бачення проєкту та його плани.
За інформацією з сайту GNOME, проєкт GNOME надає дві можливості: інтуїтивний і привабливий робочий стіл для користувачів, та платформу для розробки додатків, які інтегруються в інші частини робочого столу. Проєкт GNOME ставить акцент на простоті, зручності, і розробці програм, які «просто працюють». Іншими цілями проєкту є:
Середовище GNOME працює на багатьох UNIX-подібних операційних системах — GNU/Linux.
Попри те, що спочатку GNOME був середовищем для GNU/Linux, зараз він може бути запущений на більшості UNIX-подібних систем: AIX, IRIX, різновидах BSD, HP-UX; також GNOME було частково адаптовано фірмою Sun Microsystems для ОС Solaris замість застарілого CDE. Sun Microsystems також випустила Java Desktop System — робоче середовище на базі GNOME. Існує порт GNOME для Cygwin, здатний працювати під керуванням Microsoft Windows.
Робоче середовище GNOME поширюється у складі вільних та комерційних операційних систем, таких як Debian, Fedora, Mandriva, RedHat, OpenSolaris, SLED, Mint, FreeBSD та Ubuntu.
GNOME побудований на багатьох відкритих проєктах, як ось GTK+, GConf, LibXML, GNOME VFS та інших. Застосунки до GNOME пишуться на багатьох мовах програмування C++ (gtkmm), C# (Gtk#), Java (Java-GNOME), Python (PyGTK), Vala, Perl (gtk2-perl) тощо, хоча сам GNOME написаний на мові Сі.
Мігель де Ікаса створював проєкт GNOME, перебуваючи під враженням від компонентних технологій компанії Microsoft (COM і ActiveX). Планувалося зробити аналогічні технології (на основі CORBA) важливою частиною GNOME.[46] Технологія CORBA реалізована в GNOME у вигляді брокера ORBit[en]. Засоби для створення графічних компонентів, підтримка складних документів надається бібліотекою Bonobo[en].
Проте сьогодні[коли?] основним засобом взаємодії між застосунками є D-Bus[47] — полегшений механізм межпроцессної взаємодії, спеціально розроблений для настільного застосування. Від використання CORBA і Bonobo заплановано з часом відмовитися.[48]
Як графічні і мультимедіа-інструменти в GNOME використовуються деякі проєкти freedesktop.org.
Бібліотека Cairo забезпечує виведення векторної графіки. Вона використовується в GTK+ для відображення елементів інтерфейсу.[49]
Технологія GStreamer забезпечує «прозору» роботу з аудіо і відео різних форматів — введення, обробку і виведення. Її використовують, зокрема, мультимедіа-програвач Totem[50] і програма витягання аудіо з компакт-дисків Sound Juicer[51].
Poppler — бібліотека відображення PDF-документів, заснована на xpdf.[52] Вона використовується застосунком проглядання документів Evince.[53]
Tango Desktop Project — це спроба створити єдиний візуальний стиль для вільного програмного забезпечення, насамперед в області значків. Офіційна тема значків GNOME слідує рекомендаціям проєкту Tango за зовнішнім виглядом значків, а також відповідає специфікаціям найменування значків freedesktop.org.[54]
Для зберігання налаштувань середовища і застосунків та відстеження їхніх змін використовується система GConf.[47] Самі дані налаштувань зберігаються, як правило, в XML-файлах. Для користувача і застосунків вони представляються у вигляді єдиного «дерева» опцій, подібно до реєстру Windows. Застосунки, що використовують GConf, можуть надавати описи для окремих опцій, які потім можуть бути перекладені іншими мовами в рамках загального процесу локалізації середовища.
При зміні якогось значення налаштування система GConf автоматично сповіщає про це всі «зацікавлені» застосунки, чим забезпечується миттєве застосування нових налаштувань. Крім того, GConf дозволяє системним адміністраторам обмежити зміну тих або інших налаштувань, зробивши їх обов'язковими для користувачів.
GNOME спирається на велику кількість різних проєктів.
Реліз стільничного оточення GNOME 3.0 був представлений 6 квітня 2011 після трьох років розробки. Це найзначніший реліз проєкту з моменту випуску GNOME 2.0 дев'ять років тому. У розробці GNOME 3.0 взяло участь понад 3500 осіб, включаючи працівників 106 компаній. Попри досить сильні внутрішні зміни і перехід на бібліотеку GTK+ 3, всі створені для GNOME 2 програми будуть працювати у GNOME 3 без модифікації.
Оцінити можливості нового користувальницького оточення GNOME 3 можна за допомогою спеціально підготовлених Live-дистрибутивів: на базі openSUSE і Fedora Linux. Користувачі Ubuntu можуть встановити нову версію GNOME зі спеціально підготовленого PPA-репозиторію. Для роботи нової оболонки користувача GNOME Shell необхідна наявність сучасної відеокарти і підтримка графічних драйверів OpenGL. При запуску на застарілих системах або в середовищі віртуалізації буде запущений режим сумісності, оснований на старій класичній оболонці GNOME. Відеоролики з демонстрацією ключових нововведень GNOME 3 можна знайти на сайті gnome3.org.
З істотних нововведень GNOME 3 можна відзначити:
Скріншоти віхових релізів GNOME | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Версія | Дата | Інформація |
---|---|---|
Серпень 1997 | Початок розвитку GNOME[55] | |
1.0 | Березень 1999 | Перший стабільний випуск GNOME[56] |
1.0.53 | Жовтень 1999 | «Жовтень» (October)[57] |
1.2 | Травень 2000 | «Бонго» (Bongo)[58] |
1.4 | Квітень 2001 | «Спокій» (Tranquility)[59] |
2.0 | Червень 2002 | Значні удосконалення у зв'язку з переходом на GTK+ 2.0. Впровадження прав Human Interface Guidelines.[60] |
2.2 | Лютий 2003 | Мультимедіа та поліпшений менеджер файлів.[61] |
2.4 | Вересень 2003 | «Temujin»: Epiphany, доступність підтримки.[62] |
2.6 | Березень 2004 | Nautilus змінений до просторового файлового менеждера, та впроваджується новий GTK+.[63] |
2.8 | Вересень 2004 | Покращена підтримка знімних пристроїв, доданий Evolution.[64] |
2.10 | Березень 2005 | Знижені вимоги до пам'яті та продуктивності. Додані нові аплети панелі та додатки Totem і Sound Juicer.[65] |
2.12 | Вересень 2005 | Поліпшений Nautilus; покращення у вирізати/вставити між додатками. Додані: PDF-менеджер Evince; нова тема за замовчуванням Clearlooks; редактор меню; менеджер ключів і засоби адміністрування. На основі GTK+ 2.8 з підтримкою Cairo.[66] |
2.14 | Березень 2006 | Підвищення продуктивності (в деяких випадках більше ніж на 100 %); мультимедійний фреймворк GStreamer 0.10. Додані: додаток відеоконференції Ekiga; панель пошуку; редактор блокування Pessulus; швидке перемикання користувачів; інструмент системного адміністрування Sabayon.[67] |
2.16 | Вересень 2006 | Покращення продуктивності. Додані: Tomboy; аналізатор використання диска Baobab; читальник екрану Orca, GNOME Power Manager (збільшення строку життя батареї ноутбука); поліпшення Totem, Nautilus; підтримка Metacity, нові теми значків. На основі GTK+ 2.10 з новим діалогом виведення на друк.[68] |
2.18 | Березень 2007 | Покращення продуктивності. Додані: програма безпеки Seahorse GPG, що дозволяє шифрувати повідомлення електронної пошти і локальні файли; режим перегляду у вигляді кругової діаграми для аналізатора використання диска Baobab; підтримка MP3 і AAC аудіокодування; нові ігри — судоку та glchess. Поліпшено Evince, Epiphany, GNOME Power Manager і регулятор гучності.[69] |
2.20 | Вересень 2007 | Функція резервного копіювання в Evolution; поліпшення в Epiphany, EOG, GNOME Power Manager; пароль брелка керування в Seahorse. Додані: редагування PDF-форм в Evince, інтегрований пошук в діалогах файлового менеджеру; автоматична інсталяція мультимедійних кодеків.[70] |
2.22 | Березнь 2008 | Додані Cheese; основне вікно підтримкі композиції в Metacity, впровадження GVFS; поліпшення підтримки відтворення DVD-дисків і YouTube, MythTV підтримки в Totem; інтернаціоналізований аплет-годинник; підтримка Google Calendar і значки повідомлення в Evolution; покращення в Evince, Tomboy, Sound Juicer та калькуляторі.[71] |
2.24 | Вересень 2008 | Додавання Empathy, Ekiga 3.0, вкладок в Nautilus, краща підтримка декількох екранів і поліпшена підтримка цифрового телебачення.[72] |
2.26 | Березень 2009 | Нова програма для запису дисків Brasero, простий обмін файлів, поліпшення медіаплеєру, підтримка декількох моніторів і зчитувача відбитків пальців.[73] |
2.28 | Вересень 2009 | Додавання модуля Bluetooth у GNOME. Покращення веббраузера Epiphany, IM-клієнту Empathy, Time Tracker і доступністі. Оновлення GTK+ до версії 2.18.[74] |
2.30 | Березень 2010 | Покращення файлового менеджеру Nautilus, IM-клієнту Empathy, Tomboy, Evince, Time Tracker, Epiphany і Vinagre. Часткова підтримка пристроїв iPod і iPod Touch через gvfs за допомогою libimobiledevice. Використовує GTK+ 2.20[75]. |
2.32 | Вересень 2010 | Додавання Rygel та GNOME Color Manager. Покращення IM-клієнту Empathy, Evince, файлового менеджеру Nautilus.[76] |
3.0 | Квітень 2011 | Перехід на GTK+ 3, доданий GNOME Shell, низка вдосконалень; збережена сумісність з попередніми випусками GNOME[77]. |
3.2 | Серпень 2011 | враховані багато побажань користувачів, виявлених після знайомства з GNOME 3, допрацьовані багато підсистем і додані нові компоненти, такі як екранна клавіатура, нова адресна книга, спеціальний застосунок для пошуку і перегляду документів, новий екран входу в систему і система налаштування колірних профілів |
3.4 | Березень 2012 | доданий застосунок для управління віртуальними машинами і організації віддаленого доступу Boxes, інтегровані функції пошуку документів, поліпшена підтримка графічних планшетів, реалізовано глобальне меню для застосунків |
3.6 | ||
3.8 | 27 березня 2013 | |
3.10 | 25 вересня 2013 | експериментальна підтримка роботи з Wayland; єдине системне статусне меню; заголовочний рядок, що об'єднав заголовок та панелі інструментів; новий застосунок для роботи з картами; новий аудіоплеєр; доведення до готовності програми для ведення нотаток; підтримка автентифікації з використанням смарткарт |
3.12 | 26 березня 2014 | Розвиток GNOME Software, нова реалізація GNOME Video, зміни у редакторі Gedit, покращена підтримка HiDPI, продовження розвитку інтеграції з хмарними сервісами, оновлення бровзера Epiphany, покращення сумісності з FreeBSD, нові програми: Sound recorder, Logs і Polari[78] |
3.16 | 25 березня 2015 | |
3.18 | 23 вересня 2015 | підтримка сервісу Google Drive, засоби для оновлення прошивок, автоматичне налаштування яскравості екрану, підтримка жестів для тачпадів, новий календар-планувальник |
3.20 | 23 березня 2016 | підтримка установки оновлень ОС в менеджері застосунків, значне вдосконалення підтримки Wayland, визначення налаштувань приватності у прив'язці до застосунків |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.