FreeBSD

FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD. Працює на процесорах x86 (IA-32, x86-64), сумісних з ПК системах (включно з Microsoft Xbox, а також на комп'ютерах і процесорах DEC Alpha, Sun, Itanium (IA-64), AMD64, PowerPC та NEC PC-98. FreeBSD добре зарекомендувала себе як система для побудови інтранет- і інтернет-серверів. Вона надає достатньо надійні мережеві служби і ефективне управління пам'яттю.

FreeBSD

Екран привітання FreeBSD
Розробник	FreeBSD Project
Родина ОС	BSD
Робочий стан	Актуальне
Вихідна модель	Відкриті
Випущено у виробництво	1 листопада 1993
Останній випуск	14.0 / 14 листопада 2023; 11 місяців тому (2023-11-14)
Репозиторій	p1324
Менеджер пакетів	pkg
Платформи	ARM, X86-64, PowerPC, RISC-V
Тип ядра	Монолітне з динамічно завантажувальними модулями
Ліцензія	BSD
www.freebsd.org

FreeBSD розробляється як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві сирцевих текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів, базових користувацьких утиліт іншою (наприклад, проєктом GNU), і усе це збираються третіми групами у так званий дистрибутив.

Історія та розробка

Започаткування проєкту

Розробка FreeBSD почалася в 1993 році із набору патчів користувачів системи 386BSD, що швидко зростав. Цей набір пізніше виріс і відокремився від 386bsd в окрему операційну систему, що увібрала код від Free Software Foundation. Перша офіційна версія FreeBSD 1.0 вийшла у грудні 1993 року. Walnut Creek CDROM погодилася поширювати FreeBSD на компакт-диску і також надала для роботи проєкту окремий комп'ютер з інтернет-з'єднанням. Керівництво до FreeBSD містить докладнішу історичну інформацію про походження системи^[1].

Проте, в січні 1995 року з міркувань законності використання запозиченого у 386BSD коду, а також через судовий процес між Novell та Берклі, проєкт випустив спеціальну версію системи FreeBSD 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичено у 4.4BSD-Lite.

FreeBSD 3.0 приніс до проєкту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з'явилася початкова підтримка SMP-систем і 64-розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проєкту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.

FreeBSD 4 була дуже популярною серед інтернет-провайдерів і хостерів часів першої «бульбашки доткомів» і вважалася за одну з найстабільніших і високопродуктивних систем класу Unix. Одним з головних недоліків FreeBSD 4 вважається погана підтримка багатопроцесорних систем, особливо в режимі багатонитевості. FreeBSD 4 поставила своєрідний рекорд за тривалістю розробки однієї гілки операційної системи — за п'ять років було усунено велику кількість помилок і отримана на рідкість стабільна система. В середині розробки FreeBSD 4 від неї відокремився проєкт Dragonflybsd, засновники якого поставили собі за мету серйозну оптимізацію ядра для високо-навантажених систем, зокрема кращу підтримку багатопроцесорності (зменшення часу, необхідного для перемикання ниток і ін.).

Модель розробки FreeBSD

Існує близько 4000 розробників, які працюють над системою на добровільній основі. Всі вони можуть читати дерево репозиторія, але не можуть вносити зміни. Замість цього розробник звертається до комітера, який має право вносити зміну до коду. Існує близько 400 комітерів. Розробник може вирости по соціальних сходах проєкту і стати комітером. Кандидатуру нового комітера пропонує до розгляду ментор майбутнього комітера. Залежно від основної області діяльності, новий комітер затверджується основною командою, portmgr@ або docmgr@. Основна команда є адміністративним ядром проєкту і складається з 9 чоловік, які вибираються на 2 роки комітерами зі свого складу. Основна команда вирішує конфлікти між комітерами^[2].

Учасники проєкту розробляють гілку CURRENT («поточна» версія) і декілька STABLE («стабільна», стабільність означає гарантію незмінності інтерфейсів, як API, ABI і так далі).

Новий код поміщають у гілку CURRENT, де він отримує ширше тестування. Нові функції, додані в CURRENT, можуть залишитися в системі або від них можуть відмовитися, якщо реалізація виявиться невдалою. Інколи ця версія може опинитися в непридатному для використання стані. З початком використання perforce як допоміжного репозиторія, і з виділенням projects/ області в svn, проєкт прагне гарантувати постійну працездатність CURRENT.

STABLE-версія містить тільки ті нововведення, які пройшли перевірку в CURRENT. Проте, ця версія теж призначена в основному для розробників. Не рекомендується оновлювати відповідальні робочі сервери до STABLE, заздалегідь її не протестувавши. На основі STABLE регулярно створюються ретельно протестовані розробниками, групою release-інженерів і ширшим довкола користувачів RELEASE-версії.

Після випуску релізів створюються додаткові гілки розробки для підтримки релізів, але в них вносяться лише найнеобхідніші зміни, що виправляють серйозні помилки або проблеми з безпекою системи. До четвертої версії FreeBSD у стабільної і поточної гілок був один і той же старший номер версії. Потім поточній гілці був привласнений номер 5, а у стабільної залишився номер 4.

Ліцензія

Як і споріднені з нею операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Весь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє будь-кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.

FreeBSD популярна завдяки своїй ліцензії, яка істотно відрізняється від широко відомої ліцензії GNU GPL — вона дозволяє використовувати код не лише в вільному ПЗ, але і в пропрієтарному. На відміну від GNU LGPL, яка теж дозволяє використовувати вільний код в закритій програмі^[3], ліцензія BSD простіша і коротша.

Частина коду утиліт розповсюджується за ліцензіями GPL, LGPL, ISC, CDDL та Beerware.

Деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кшталт шару абстрагування апаратних засобів (HAL) драйверів для бездротових пристроїв Atheros та утиліт для Adaptec AAC RAID (поставляється у вигляді пакету).

Графік поширеності систем родини BSD з дослідження використання BSD 2005 року^[4] Кожен опитуваний міг назвати кілька варіантів BSD

Сумісність з Linux

FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з Лінукс. Шар сумісності надає можливість працювати з програмним забезпеченням для Лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.

FreeBSD має два можливих варіанти сумісності: для користувачів та для розробників. Варіант для користувачів має назву, що починається linux_base а для розробників — linux_dist. Обидва варіанти можна встановити із портів, розділ emulators (емулятори).

Відгалуження

• DragonFlyBSD — відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром.
• FreeNAS — дистрибутив на базі мінімального FreeBSD, орієнтований для створення NAS-систем
• Frenzy — LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів.
• FreeSBIE — LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
• BSDeviant — також LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
• PicoBSD — мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої гілки, в наш час не розвивається.
• Darwin — ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple.
• TrueOS — дистрибутив PC-BSD починаючи з 1 вересня 2016 змінив назву. Орієнтований на настільні системи та комплектується графічним інсталятором.
• DesktopBSD — дистрибутив для настільних систем.
• TrueBSD — дистрибутив для настільних систем.
• RoFreeSBIE — румунський дистрибутив для настільних систем.

Версії системи

Ім'я	Дата виходу релізу	Примітки та особливості
FreeBSD 1.0	Листопад 1993 року	Серед ключових поліпшень:
FreeBSD 2.0	Березень 1994 року	Серед ключових поліпшень:
FreeBSD 3.0	13 жовтня 1998 року	Серед ключових поліпшень: Перехід на ELF виконувані файли. з'явилася початкова підтримка SMP систем з'явилася початкова підтримка 64 розрядної архітектури Alpha.
FreeBSD 4.0[5]	Березнь 2000 року	Серед ключових поліпшень: OpenSSH 1.2 було інтегровано до базової системи. OpenSSL v0.9.4 було інтегровано до базової системи. Gdb 4.18 IPfilter 3.3.8
FreeBSD 5.0	Січень 2003 року	Була випущена довгоочікувана версія 5.0-release. Ця версія надавала розширену підтримку багатопроцесорності і багатонитевості, а також підтримку платформ UltraSPARC і IA-64. Найбільші архітектурні зміни в FreeBSD 5 — це зміна механізму блокування на нижньому рівні ядра, щоб поліпшити підтримку багатопроцесорних smp-систем. Це звільнило велику частку ядра від так званого «гігантського блокування» (Giant lock). Тепер в ядрі з'явилася можливість виконувати більш за одне завдання одночасно. Іншою важливою зміною була реалізація «рідної» підтримки багатонитевості типа M: N під назвою Kernel Scheduled Entities (KSE). Починаючи з FreeBSD 5.3 ця реалізація нитей була встановлена по-замовчуванню, поки не була замінена на реалізацію моделі 1:1 в FreeBSD 7. У FreeBSD 5 була серйозно змінена система блокового введення-виводу за допомогою введення модульною структурной системи перетворення запитів вводу-виводу GEOM (внесеною Poul-henning Kamp). GEOM дає можливість створювати різну функціональність, таку як дзеркалювання (mirroring) або шифрування (модулі GBDE і GELI).
FreeBSD 5.1[6]	Червень 2003 року	Серед ключових поліпшень: Експериментальна систем AMD Athlon 64 і Opteron.
FreeBSD 5.2[7]	Січень 2004 року	Серед ключових поліпшень: Повна підтримка одно чи багатопроцесорних систем AMD Athlon 64 і Opteron. Клієнт підтримки Network File System V4. Gnome 2.4 KDE 3.1
FreeBSD 5.3[8]	Листопад 2004 року	Серед ключових поліпшень: X.org 6.7 Gnome 2.6.2 KDE 3.3.0 GCC 3.4.2 Binutils 2.15 GDB 6.1
FreeBSD 5.4[9]	Травень 2005 року	Серед ключових поліпшень: Виправлено велику кількість помилок безпеки.
FreeBSD 5.5[10]	Травень 2006 року	Серед ключових поліпшень: Виправлено велику кількість помилок безпеки.
FreeBSD 6.0[11]	4 листопада 2005 року	Серед ключових поліпшень: Експериментальна підтримка PowerPC.
FreeBSD 6.1[12]	Травень 2006 року	Серед ключових поліпшень: BIND 9.3.2 sendmail 8.13.6
FreeBSD 6.2[13]	Січень 2007 року	Серед ключових поліпшень: KDE 3.5.4, GNOME 2.16.1. GCC 3.4.6 BIND 9.3.3
FreeBSD 6.3[14]	Січень 2008 року	Серед ключових поліпшень: X.Org 7.3, KDE 3.5.8, GNOME 2.20.2. BIND 9.3.4 sendmail 8.14.2
FreeBSD 6.4	11 листопада 2008 року	Ці версії є продовженням оптимізації підтримки smp і багатонитевості разом з розширеною підтримкою стандарту 802.11, записом подій безпеки проєкту TRUSTEDBSD, серйозними поліпшеннями продуктивності мережевої підсистеми. Основне досягнення цього реліза — виключення «гігантського блокування» (Giant lock) з віртуальної файлової підсистеми (VFS), реалізація додаткової, продуктивнішої підтримки багатонитевості (libthr) з моделлю 1:1, і додавання OPENBSM — первинного модуля безпеки, який був створений проєктом TRUSTEDBSD.
FreeBSD 7.0[15]	27 лютого 2008 року	Серед ключових поліпшень: X.Org 7.3, KDE 3.5.8, GNOME 2.20.2. Виправлено помилки в роботі з unionfs. GNU C compiler 4.2.1. BIND 9.4.2.
FreeBSD 7.1[16]	5 січня 2009 року	Серед ключових поліпшень: оптимізований мережевий протокол транспортного рівня SCTP журналування у файловій системі ufs 2 експериментальна адаптована версія файлової системи ZFS (розробленою компанією Sun) компілятор GCC4.2 базова підтримка платформи ARM новий менеджер пам'яті jemalloc, оптимізований для паралельних обчислень[17], великі зміни і оптимізації підсистем роботи з мережами, аудіопристроями і smp-системами[18] Нова система показала значні поліпшення в швидкості в порівнянні з попередніми версіями і системою Linux[19].
FreeBSD 7.2	4 травня 2009 року	Серед ключових поліпшень: підтримка сімейства процесорів ULTRASPARC III (cheetah) і Sparc64; можливість призначення декілька Ipv4- і Ipv6-адрес кожній клітці — віртуальній машині jail; реалізація техніки Superpages, прозорого об'єднання сторінок пам'яті для додатків; збільшене до 6 Гб адресний простір ядра для 64-розрядних процесорів; включена підтримка множинних таблиць маршрутизації, у тому числі для кліток; покращувана сумісність в роботі 32-розрядних кліток в 64-розрядному оточенні; з NETBSD портірован демон btpand з реалізацією підтримки профілів Bluetooth Network Access Point (NAP), Group Ad-hoc Network (GN) і personal Area Network User (PANU); доданий новий драйвер sdhci з підтримкою PCI-sd хост-контроллеров (кард-рідеров); оновлений модуль ядра DRM (Direct Rendering Manager) в якому улучшена підтримка графічних процесорів (GPU) AMD/ATI, XGI, Intel; оновлені драйвери мережевих і дискових пристроїв. На сьогоднішній день вже розроблені відеодрайвера NVIDIA для 64-розрядної архітектури Amd64. Остаточна адаптація файлової системи ZFS v.13 для цієї гілки майже завершена[20].
FreeBSD 7.3[21]	Березень 2010 року	Серед ключових поліпшень: Gnome 2.28.2 KDE 4.3.5 Підтримка ZFS V13. Підтримка BIND 9.4-ESV Підтримка Perl 5.10
FreeBSD 7.4[22]	24 січня 2011 року	Серед ключових поліпшень: Gnome 2.32.1 KDE 4.5.5 Виправлено численну кількість помилок.
FreeBSD 8.0	25 листопада 2009 року[23]	Серед нововведень в цій версії можна відзначити: експериментальна підтримка MIPS, заснована на розробках Juniper Networks. практично необмежена масштабованість smp значно сприяє швидкодії на 16-ядерних системах. масштабованість файлової системи як результат використання блокування віртуальної файлової системи (VFS). робота розширюваної системи безпеки ядра (mac Framework) з коробки. переписану підсистему USB з покращуваною швидкодією і підтримкою нових пристроїв. Додана підтримка Usb-target. ZFS більш не знаходиться в експериментальному статусі. Крім того, слід зазначити: Реалізований новий контейнер віртуалізації, названий «vimage». vimage — це jail з віртуалізованим мережевим стеком і може бути створений за допомогою команди jail(8) Підсистема ipsec(4) тепер підтримує Nat-traversal (RFC 3948). Підтримувані версії GNOME desktop environment (x11/gnome2) і KDE desktop environment (x11/kde4) були оновлені до 2.26.3 і 4.3.1 відповідно.
FreeBSD 9.0	12 січня 2012 року	Серед ключових поліпшень: перехід на новий модульних інсталятор BSDInstall, інтеграція в базову систему компілятора Clang як заміни GCC, нова реалізація програмного RAID (graid), інтеграція системи реплікації пристроїв зберігання даних (HAST), оновлення ZFS до версії 28, активація журналювання Soft Updates для UFS, удосконалення TCP-стека, підтримка п'яти нових алгоритмів для контролю перевантаження в TCP, новий універсальний USB-драйвер з підтримкою USB 3.0, новий механізм ізоляції виконання програм Capsicum, реалізація RCTL для встановлення індивідуальних обмежень ресурсів для Jail.
FreeBSD 9.1	30 грудня 2012 року	Серед ключових поліпшень: новий драйвер для відеопроцесорів Intel с підтримкою GEM/KMS; швидкий фреймворк для пакетного I/O у середовищі користувача — netmap(4); поліпшення у файловій системі ZFS з проєкту illumos; CAM Target Layer — підсистема емуляції дискових пристроїв й процесорів; опційний новий стек для стандарту C++11 с LLVM libc++ и libcxxrt; можливість монтування devfs, nullfs и ZFS в jail; розширена підтримка локалей POSIX2008, сумісна з доповненнями Darwin; поліпшення у GEOM; підтримка AVX FPU у ядрі; нові драйвери: oce(4), sfxge(4), hpt27xx(4).
FreeBSD 10.0[24]	20 січня 2014	Серед ключових поліпшень: Перехід на використання за замовчуванням компілятора Clang 3 для архітектур i386 и AMD64. GCC відтепер не збирається як частина базової системи; Додано KMS-модуля для відеокарт AMD; Реалізація клієнта NFSv4.1; Інтеграція гіпервізора BHyVe; Включення напрацювань щодо оптимізації продуктивності файлових систем UFS/FFS; Заміна DNS-сервера BIND на Unbound і LDNS; Підтримка ізольованих контейнерів VPS; Адаптація для роботи на Raspberry Pi; Поліпшення підтримки архітектури ARM; Включення інтерфейсу Virtio; Інтеграція напрацювань проєкту CARP2; Переробка пакетного фільтра pf для багатоядерних систем; Новий стек iSCSI; Підтримка збільшення розміру розділів UFS без відмонтування; Підтримка у ZFS операції TRIM для SSD-накопичувача, стиснення LZ4 і оптимізація NOP-запису; Інтеграція підсистеми FUSE (файлові системи в просторі користувача); Підтримка USB Audio 2.0.
FreeBSD 10.1	14 листопада 2014 року	Початкова підтримка завантаження FreeBSD / amd64 на системах з UEFI. Формування додаткових завантажувальних образів для CD / DVD і flash-накопичувачів з підтримкою завантаження на системах з UEFI; Компоненти clang / llvm оновлені до випуску 3.4.1; Пакетний менеджер pkg оновлено до версії 1.3.8; За замовчуванням newsyslog тепер враховує не тільки newsyslog.conf а й включає конфігураційні файли з директорій /etc/newsyslog.conf.d/ і /usr/local/etc/newsyslog.conf.d/; Внесено оптимізації в бібліотеку математичних функцій, додані нові реалізації функцій expl (), coshl (), sinhl (), tanhl (), erfl () і erfcl (); Оновлення версій поставляються в базовій системі сторонніх додатків, у тому числі: OpenSSH 6.6p1 , утиліта nc синхронізована з OpenBSD 5.5, Sendmail 8.14.9, unbound 1.4.22, OpenPAM Ourouparia (20140912), OpenSSL 1.0.1j.
FreeBSD 10.2	25 листопада 2015 року	Оновлене з портів десктоп-оточення до: GNOME 3.14.2 і KDE 4.14.3; Вирішені проблеми при використанні спільно з в'язниця GIF-і GRE-тунелями; У ядро ​​FreeBSD / i386 додана настройка PAE_TABLES, при якій в ртар[що це?] включається використання формату PAE при роботі з таблицями сторінок пам'яті в умовах 32-розрядної фізичної адресації. У даному режимі можливий маппінг пам'яті в режимі "No Execute", що дозволяє підвищити захищеність системи від деяких видів атак. Крім того, на відміну від режиму PAE, режим PAE_TABLES зберігає сумісність на рівні бінарних інтерфейсів (КБІ) з не-PAE ядрами, дозволяючи використовувати зібрані для них модулі і драйвери. При включенні режимі PAE_TABLES ліміти адресування пам'яті ядром дорівнює 4 гігабайти; Підтримувана під FreeBSD інфраструктура емуляції оточення Linux CentOS обновлена до 6,6 (порт емулятори / Linux-С6). Пов'язані з емулятором порти адаптовані для використання CentOS 6.6, який тепер пропонується за замовчуванням замість пакетів на основі Fedora 10. Шар сумісності з ядром Linux, тепер посилається на випуск 2.6.18; Код DRM-драйверів для графічних карт синхронізований з ядром Linux 3.8.13, що дозволило реалізувати IOCTL-виклики setmaster / dropmaster для вирішення проблеми із запуском одночасно декількох X-серверів; Додана нова утиліта uefisign для формування цифрових підписів для файлів EFI, використовуваних для завантаження в конфігураціях з UEFI Secure Boot. До складу завантажувача EFI включений bzipfs; Представлений новий RC-скрипт growfs, призначений для здійснення операції по зміні розміру КОРЕНЕВОЇ ФС під час Першої Завантаження (якщо створений файл / FirstBoot), даючи можливість автоматично зайняти кореневої ФС все нерозподілених місце на диску. Управління роботою скрипту проводиться через опцію growfs_enable в rc.conf. Скрипт також можна виконати вручну ("/etc/rc.d/growfs onestart"), а не на етапі перезавантаження;
FreeBSD 12.0	11 грудня 2018 року	У утиліту freebsd-update додані дві нові команди «updatesready» і «showconfig». У команді "zfs send" реалізована підтримка прапорів '-vnP'. У kvm додана підтримка 'ps -H'. Виправлені помилки, що зачіпають zfs, imx6, CPU Intel Atom, fsck_msdosfs, SCTP, ixgbe і vmxnet3.[25]
FreeBSD 13.0	13 квітня 2022 року	Утиліти clang, lld і lldb, а також бібліотеки compiler-rt, llvm, libunwind і libc++ оновлено до версії 11.0.1. Видалено застарілі binutils 2.17 і gcc(1) 4.2.1 з дерева. Усі підтримувані архітектури тепер використовують ланцюжок інструментів LLVM/clang. Ядро ​​підтримує фреймування в ядрі та шифрування даних безпеки транспортного рівня (TLS) на сокетах TCP для TLS версій 1.0–1.3.

Варіанти установки

Операційна система FreeBSD може бути встановлена з різних носіїв, таких як:

• DVD;
• CD;
• USB флеш-накопичувач;
• дискета;
• магнітна стрічка;
• FAT-розділ жорсткого диска;
• віддалений сервер (по протоколу FTP або nfs).

Порти і пакети

В даний час FreeBSD надає користувачеві дві взаємодоповнюючі технології установки програмного забезпечення сторонніх розробників: колекція портів FreeBSD і бінарні пакети з програмним забезпеченням. Будь-яка з цих систем може бути використана для установки найостанніших версій додатків з локальних носіїв або прямо з мережі. Тепер колекція портів налічує понад 22 тис. додатків самого різного призначення^[26].

Талісмани та логотипи

Спочатку FreeBSD використовувала як свій логотип демона BSD, однак у 2005 році, був влаштований конкурс на створення нового логотипу. 8 жовтня 2005 змагання завершилися, і переміг у них Anton K. Gural, малюнок котрого став новим логотипом проєкту. Однак, демон BSD залишається талісманом проєкту FreeBSD.

Крім того, талісманом також вважається Devilette — дівчина в червоному костюмі демона.

Контроверсія щодо України

Кілька часових зон для України під час інсталяції FreeBSD.

Під час встановлення FreeBSD, для України система пропонує кілька часових зон. Окрім єдиної легальної, серед списку також московський час для Криму, часовий пояс Ruthenia для Закарпаття, а також інший часовий пояс для Запорізької та Луганської областей.

Список являє собою всі історичні й нібито фактичні часові зони на території України, які відбивають історичні зміни до прийнятого 1996 року закону "Про порядок обчислення часу на території України"^[27]. Однак ці опції все одно частково суперечать постанові про єдиний київський час на всій території України від 1992 року^[28] і небезпідставно, особливо недотичними назвами, викликають непорозуміння в громадян України, підозри в підтримці сепаратизму в Україні, підтримці російського тероризму, а також сприймаються як загалом неетичні й неповажні до національних почуттів українців, про що свідчать наявні повідомлення про вади системи на офіційному сайті^[29][30].

Всі такі повідомлення про вади закрито як вирішені, підтримувачі ОС перекладають відповідальність на розробників бази даних часових поясів. 10 березня 2020 до проєкту часових зон, на який спирається FreeBSD, внесено правки по назвах історичних часових зон України. Зокрема внесок запроваджує такі важливі зміни як видалення MSK з назви часового пояса Криму, а також перейменування Ruthenia на Transcarpathia.^[31]

Відомі користувачі

FreeBSD використовують як платформу на багатьох^[32] великих серверах такі компанії, як:

• Yahoo
• Netflix
• Apache Corporation
• Pair Networks
• Sony Japan
• Netcraft

Див. також

• BSD
• Ліцензія BSD
• Lumina
• Порівняння операційних систем сімейства BSD
• Програми UNIX-подібних операційних систем
• Список операційних систем
• Командна оболонка Unix

Примітки

1. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
2. Маккузік. FreeBSD. Архітектура і реалізація.
3. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
4. The BSD Certification Group. [Архівовано 17 березня 2005 у Wayback Machine.]; PDF з результатами [Архівовано 2012-01-18 у Wayback Machine.]
5. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
6. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
7. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
8. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
9. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
10. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
11. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
12. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
13. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
14. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
15. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
16. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
17. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
18. Federico Biancuzzi. What's New in FREEBSD 7.0 [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] 26 лютого 2008
19. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
20. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
21. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
22. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
23. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
24. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
25. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
26. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України» від 13.05.1996 № 509
28. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України» від 20.03.1992 № 139
29. FreeBSDhttps://bugs.freebsd.org/bugzilla/show_bug.cgi?id=19822
30. https://bugs.freebsd.org/bugzilla/show_bug.cgi?id=47468
31. https://github.com/eggert/tz/commit/33fd3277ecf0f60c2d2bf268bbfafd1a3889f2d6
32. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.

Література

• Christopher Negus, Francois Caen, BSD UNIX Toolbox: 1000+ Commands for FREEBSD, OPENBSD and NETBSD, Wiley, May 5 2008, 309 стор., ISBN 0-470-37603-1.
• Корниенко К. А. «FreeBSD 9. Корпоративный Интернет-сервер», Киев-2013, ISBN 966-8637-57-7
• Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
• Bryan J. Hong, Building а Server with FREEBSD 7, No Starch Press, April 1 2008, 288 стор., ISBN 5-8459-0741-1.
• Joseph Kong, Designing BSD Rootkits: An Introduction to Kernel Hacking, No Starch Press, April 10 2007, 144 стор., ISBN 1-59327-142-5.
• Harald Zisler, FREEBSD, Franzis Verlag GMBH, August 31 2006, 381 стор., ISBN 3-7723-6538-8
• Родергик Сміт. Повний довідник по FREEBSD = FREEBSD: The Complete Reference. — М. : «Вильямс», 2005. — 672 с. — ISBN 5-8459-0576-1.
• Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
• Yanek Korff, Paco Норі, Bruce Potter., mastering FREEBSD and OPENBSD Security, O'reilly, March 2005. ISBN 0-596-00626-8.
• Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 1942: attempt to index a boolean value.
• Dru Lavigne. BSD Hacks, 100 Industrial-strength tips for BSD users and administrators. O'reilly, May 2004. ISBN 0-596-00679-9.
• Michael Urban, Brian Tiemann. FREEBSD Unleashed, Second Edition. Sams Publishing, April 2003. ISBN 0-672-32456-3.
• Greg Lehey. The Complete FREEBSD, 4th Edition, Documentation from the Source. O'reilly April 2003. ISBN 0-596-00516-4.
• Marshall Kirk Mckusick George V. Neville-neil. The Design and Implementation of the FREEBSD Operating System [Архівовано 8 лютого 2005 у Wayback Machine.]. Addison Wesley Professional, August, 2004. ISBN 0-201-70245-2.
• Ted Mittelstaedt. The FREEBSD Corporate Networkers Guide. Addison-wesley, December 2000. Paperback, book & CD edition, 401 pages. ISBN 0-201-70481-1.
• The FREEBSD Handbook, Volume 1: User Guide, 3rd Edition. FREEBSD Documentation Project. FREEBSD Mall, November 2003. ISBN 1-57176-327-9.
• The FREEBSD Handbook, Volume 2: Admin Guide, 3rd Edition. FREEBSD Documentation Project. FREEBSD Mall, September 2004. ISBN 1-57176-328-7.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
• Російська версія [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• FREEBSD wiki [Архівовано 24 квітня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
• Офіційний FREEBSD forum [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Проєкт російської документації FREEBSD [Архівовано 3 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Коротка історія FREEBSD [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.) — написана одним із засновників FREEBSD Джорданом Хаббардом (Jordan Hubbard)
• Різна інформація і статті по BSD системам на OPENNET [Архівовано 24 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• FREEBSD Software [Архівовано 15 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.) — свіжа інформація про зміни в колекції портів
• The FREEBSD Diary [Архівовано 29 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) — Щоденник FREEBSD з робочими прикладами
• wiki-сайт, присвячений FREEBSD [Архівовано 14 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Форум присвячений питанням використання ОС FREEBSD [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Канал на youtube — відеозаписи доповідей з різних конференцій BSD [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Freebsdnews.net(англ.) — блог новин FREEBSD
• FREEBSD Ports [Архівовано 26 липня 2010 у Wayback Machine.] FREEBSD 8 review(англ.)
• Real-time FREEBSD [Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] Блог про використання FREEBSD як ОС реального часу(рос.)

FREEBSD канали на twitter

• freebsd [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.) — спільний по freebsd.
• bsdevents [Архівовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.) — події, конференції і т. д.
• freebsdblogs [Архівовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.) — блоги org/ Planet freebsd^{[недоступне посилання з червня 2019]}.
• freebsdannounce [Архівовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.) — новинний канал.

FREEBSD jabber-конференції

• xmpp: [e-mail] — російськомовна jabber конференція на сервері jabber.ru