b-кварк
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
b-кварк (від англ. bottom — дно, або beauty — краса) — одна з фундаментальних частинок у рамках теорії кварків та Стандартної моделі. Для b-кварка характерне особливе квантове число (аромат) — краса. Подібно до інших кварків b-кварк — ферміон зі спіном 1/2. Він бере участь у всіх типах фундаментальних взаємодій, має електричний заряд -1/3. Разом із t-кварком b-кварк входить до третього покоління фундаментальних частинок. Античастинка b-кварка називається b-антикварком.
b-кварк (боттом-кварк, бьюті-кварк, чарівний кварк) | |
Склад: | Фундаментальна частинка |
---|---|
Родина: | ферміони |
Група: | кварки |
Покоління: | третє |
взаємодії: | сильна, слабка, електромагнітна, гравітаційна |
Частинка: | b-кварк |
Античастинка: | b-антикварк (b) |
Відкрита: | Співпраця Колумбія — Фермілаб — Стоні Брук (експеримент E288, Леон Ледерман та ін.), 1977 |
Символ: | b |
Число типів: | 3 |
Маса: | 4,67+ 0,18 − 0,06 ГеВ/c2 (1S-маса; може відрізнятися для інших визначень маси) |
Час життя: | ~10−12 с |
Електричний заряд: | −⅓ e |
Кольоровий заряд: | r, g, b |
Спін: | ½ |
Існування b-кварка теоретично передбачили Кобаясі Макото та Масукава Тосіхіде у 1973, намагаючись пояснити порушення CP-інваріантності. Назву bottom запропонував у 1974 Хаїм Харарі. Експериментально b-кварк відкрила група під керівництвом Леона Макса Ледермана 1977 року в Фермілабі в ході експеримента E288. Кобаясі та Масукава отримали Нобелівську премію за 2008.[1]