Loading AI tools
сімейство ракет-носіїв З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Antares (попередня назва Taurus II) — це ракета-носій (РН), розроблена американською компанією Northrop Grumman Innovation System (колишня Orbital Sciences Corporation) за активної участі КБ «Південне», Південмаш та інших підрядників. Належить до ракет середнього класу. Вона є двоступеневою і призначена для запуску корисних вантажів масою до 8000 кг[3] (15000 фунтів) на низьку навколоземну орбіту, а саме — на МКС. Це відбувається в межах програми співробітництва Commercial Resupply Services з NASA за допомогою космічного корабля Cygnus.
Призначення | Ракета космічного призначення | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Виробник | Orbital Sciences Corporation (констр. 1 ст. — ПівденМаш) | |||||
Країна |
США Україна Росія | |||||
вартість запуску (2024) | $80-85 млн. ($12,9 тис. за кг)[1] | |||||
Розміри | ||||||
Висота |
серія: ·110/120: 40,5 м, ·130: 41,9 м, ·230: 42,5 м | |||||
Діаметр | 3,9 м | |||||
Маса | 230: без КВ 329'500 кг | |||||
Ступенів | Від 2 до 3 | |||||
Вантаж | ||||||
Вантаж на НОО |
8'000 кг | |||||
Вантаж на МКС |
5'425 кг | |||||
Вантаж на Нπ =600 км |
5'160 кг | |||||
Споріднені ракети | ||||||
Історія запусків | ||||||
Космодроми | САРК, США | |||||
Всього запусків | 18 (110-2, 120-2, 130-1, 230-5, 230:-8) | |||||
Успішних | 17 (110-2, 120-2, 130-0, 230-5, 230:-8) | |||||
Невдалих | 1 (130) | |||||
Перший запуск | 110: 21 квітня 2013 | |||||
Останній запуск | 230+: 2 серпня 2023[2] | |||||
Перший (100-ї серії) ступінь | ||||||
Двигуни | 2 Aerojet AJ26-62 | |||||
Тяга | 3'265 кН | |||||
Питомий імпульс | рів. моря: 297 с вакуум: 331 с | |||||
Тривалість горіння | 235 с | |||||
Паливо | рідкий кисень/гас RP-1 | |||||
Перший (200-ї серії) ступінь | ||||||
Двигуни | 2 РД-181 | |||||
Тяга | 425,2 тс або 4'167 кН | |||||
Питомий імпульс | рів. моря: 312 с вакуум: 339,2 с | |||||
Тривалість горіння | 215 с | |||||
Паливо | рідкий кисень/гас RP-1 | |||||
Другий Castor[en] ступінь | ||||||
Довжина | 6 м | |||||
Діаметр | 3,9 м | |||||
Двигуни | ||||||
Тяга | 30A: 259 кН, 30В: 293 кН, 30XL: 474 кН | |||||
Тривалість горіння | 30A: 136 с, 30В: 127 с, 30XL: 156 с | |||||
Паливо | TR-H8299/алюміній | |||||
Третій(опц.) ступінь | ||||||
Двигуни | 1 STAR-48V | |||||
Тяга | кН | |||||
Паливо | тверде |
НАСА надала компанії «Orbital» право участі в програмі Commercial Orbital Transportation Services (COTS) — програмі, що допомогла створити космічний корабель Cygnus (Лебідь).
Спочатку носій мав назву «Taurus II», однак, 12 грудня 2011 року назва була змінена на «Антарес». Зміну назви пояснили тим, що РН такого масштабу і значущості заслуговує свого власного імені, так само як Pegasus, Taurus, та Minotaur, які були розроблені раніше.
Програма COTS отримала від NASA $171 млн; Orbital Sciences планує інвестувати в проєкт ще $150 млн, крім того, з них $130 млн на носій і $20 млн для космічних апаратів.
10 червня 2008 року було оголошено, що Середньоатлантичний регіональний космопорт, на острові Воллопс у Вірджинії (США), буде основним космодромом для ракети. Запуск буде здійснюватись з майданчика 0A, який є зруйнованим стартовим майданчиком для ракети носія Conestoga та який перебудований для обслуговування ракети-носія "Антарес". Запуски з острова Воллопс дозволять доставляти вантажі на МКС та орбіту настільки ж ефективно, як і з мису Канаверал, штат Флорида, бувши менш людними. Заплановано, що ракета-носій "Антарес" здійснить перший політ з габаритно-ваговим макетом корабля Cygnus.
10 грудня 2009 року відбувся ATK тест запалювання двигуна Castor 30 для його застосування, як маршового двигуна другого ступеня ракети-носія "Антарес".
22 лютого 2013 року були успішно проведені вогневі випробування першого ступеня ракети-носія[4] Під час вогневих випробувань двигун першого ступеня працював 29 секунд. Після вогневих випробувань першого ступеня триватиме підготовка до першого запуску ракети-носія «Антарес» з габаритно-масовим макетом транспортного корабля «Cygnus».
17 квітня 2013 року запланований пуск ракети-носія "Антарес" був скасований за 12 хвилин перед стартом через технічну несправність: самовільне від'єднання кабелю зв'язку від другого ступеня ракети-носія[5].
20 квітня 2013 року[6] запланований пуск було скасовано через несприятливі погодні умови: швидкість вітру перевищила безпечний дозволений рівень. Перший запуск відбувся 21 квітня 2013 року о 21:00 GMT відповідно до скорегованого плану[7] і виявився успішним[8]. Після цього відбулось три успішних запуски «Антарес»: демонстраційний політ до МКС 18 вересня 2013[9] р. і два польоти до МКС з вантажем (9 січня і 13 липня 2014 р.).
28 жовтня 2014 року, ракета-носій "Антарес" з транспортним космічним кораблем «Cygnus» і близько двох тонн вантажу для МКС мала стартувати з Середньоатлантичного космопорту на острові Уоллопс у штаті Вірджинія, США, але ракета вибухнула приблизно на 10 секунді після старту під час роботи двигунів першого ступеня[10].
15 лютого 2020 року, о 22:21 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс у Вірджинії (США), було здійснено успішний запуск ракети-носія «Антарес» з транспортним космічним кораблем «Cygnus», яка на замовлення NASA доставить до МКС близько чотирьох тонн вантажу, в тому числі мобільну лабораторію SpaceLab для вирощування тканин і клітин та космічну теплицю, в якій будуть вирощувати редьку[11].
20 лютого 2021 року, о 19:36 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс у Вірджинії (США), було здійснено перший у 2021 році успішний запуск ракети-носія "Антарес". Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Cygnus», на борту якого міститься приблизно 3700 кг корисного вантажу NASA для МКС[12][13].
19 лютого 2022 року, о 19:40 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс, штат Вірджинія (США), відбувся успішний пуск ракети-носія середнього класу «Антарес». Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Cygnus», на борту якого 3729 кг корисного вантажу NASA для МКС[14].
2 серпня 2023 року, о 03:31 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс відбувся ще один успішний пуск ракети-носія середнього класу Antares з вантажем для МКС. Оголошено що це був останній, сімнадцятий, запуск ракети серії 230, надалі заплановано створити оновлену версію ракети 330[2]. Зазначається, що розробкою основної конструкції першого ступеня ракети-носія і частини наземного обладнання займалось Конструкторське бюро "Південне", а виготовленням - Південний машинобудівний завод. Вони кооперували з київським підприємством "Київприлад", харківським "Хартрон-Аркос", запорізьким "Хартрон-Юком", чернігівськими "Чезара Телеметрія" та "Рапід" на замовлення американської корпорації Northrop Grumman[15].
На ракетах серії 110 і 120 перший ступінь використовував гас RP-1 і рідкий кисень як компоненти палива для живлення 2-х доопрацьованих двигунів НК-33 (продаються компанією Аероджет, як двигун AJ-26-62). Оскільки Orbital мала мало досвіду з великими рідинними ступенями та кріогенними компонентами, для роботи по першому ступеню Antares був укладений контракт з ДП КБ «Південне», розробником ракет космічного призначення серії «Зеніт». Ділянка робіт «Південного» включає основний етап робіт з паливними баками та пов'язаним з ними обладнанням. Основним завданням КБ «Південне» є розробка та контроль виготовлення на заводі Південмаш місткостей для палива, баків високого тиску, клапанів, давачів, системи подачі пального та живлення, труб, дротів та іншого пов'язаного з ними обладнання. Як і «Зеніт», Antares має 3,9 метра в діаметрі.
Для серії ракет 230 через загрозу корозії й обмеженого постачання двигунів Aerojet AJ26-62, після втрати ракети у жовтні 2014 року Orbital заявила, що змінить старі двигуни на першому ступені на потужніших РД-181. На листопад 2017 року уже здійснено дві успішних місії постачання до МКС Cygnus CRS OA-5 і Cygnus CRS OA-8Е.
Другий ступінь оснащено твердопаливним двигуном Castor-30, який розробила компанія ATK (як похідну від твердопаливної ступені Castor 120). Збільшений другий ступінь буде оснащено двигуном Castor-30XL, який в наш час[коли?] розробляється компанією АТК на замовлення Orbital для підняття важких корисних навантажень.
Третій ступінь повинен бути розроблений в Orbital, як похідний від попередніх проєктів. Передбачається, що на ньому буде двигунна установка, що працює на самозаймистих компонентах палива. Обладнання буде похідним від бортового двигуна системи OSC Star 2 bus; інші елементи будуть використовувати системи від місії космічного апарату DART, в якій Orbital була генеральним підрядником. Також є варіант третього ступеня на основі твердопаливного двигуна Star-48V, що використовувався на інших американських РН.
Перші два рейси (версія Antares 110) буде використовувати двигун Castor 30А, наступні два рейси (версія Antares 120) буде використовувати форсований Castor 30B. На другому ступені в наступних польотах може використовуватись Antares-130 з версією двигуна Castor-30XL на верхньому ступені.
Робота над ракетою Antares спрямована на досягнення 98 % або більше надійності запуску. Вона буде розроблена, виготовлена і запущена з використанням подібних підходів до керування, інженерних стандартів і виробництва й випробування процесів, використовуваних в інших засобах запусків.
Номер запуску | Дата | Серія РН | Навантаження | Результат |
---|---|---|---|---|
1 | 21 квітня 2013 | Antares 110 | Макет з масою Cygnus(Antares A-ONE) | Успіх |
Випробувальний політ з використанням другого ступеня Castor 30A, без третього ступеня і повногабарітним макетом Cygnus в якості навантаження. | ||||
2 | 18 вересня 2013 | Antares 110 | Успіх | |
Демонстраційний політ. Перша місія на Антарес із справжньою капсулою Cygnus, і перша місія до МКС. |
Номер запуску | Дата | Серія РН | Навантаження | Результат |
---|---|---|---|---|
3 | 9 січня 2014 | Antares 120 | Макет з масою Cygnus(Antares A-ONE) | Успіх |
Перша місія служби комерційного поповнення для Cygnus і перший запуск Antares за допомогою верхньої ступені Castor 30B | ||||
4 | 13 липня 2014 | Antares 120 | Успіх | |
Перевозка товарів для МКС, включаючи дослідницьке обладнання, провізію для екіпажу, обладнання тощо. | ||||
5 | 13 липня 2014 | Antares 130 | Невдача | |
Несправність турбонасоса на 6 секунді. Ракета впала на майданчик і вибухнула. Перший запуск Antares з використанням верхньої ступені Castor 30XL. На додаток до поставок МКС, корисне навантаження включало супутник Planetary Resources Arkyd-3 і місію NASA JPL/UT Austin CubeSat під назвою RACE. |
Порівняння характеристик РН легкого класу | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ракета-носій | Країна | Перший політ | кількість запусків в рік (всього) | Широта СК | Старт. маса, т | Маса КН, т | Успішних. пусків, % | Вартість пуску, млн $ | |||
НОО¹ | ГПО | ССО² | |||||||||
«Дніпро»[16] | Україна | 21.04.1999 | 1-3 (17) | 46° / 51° | 211 | 3,7 | 2,3 | 94% | 30,7[17] | ||
«Рокот»[18] | Росія | 20.11.1990 | 1-2 (18) | 46° / 62° | 107,5 | 2,1 | 1,6 | 89% | 22,5 (€15)[19] | ||
«Вега»[20] | Європейський Союз | 13.02.2012 | 2(2) | 5° | 137 | 2,3 | 1,6 | 100% (2 пуски) | 42[21] | ||
«Циклон-4М» [22] | Україна | ~2020[23] | 0 | 45° | 193 | 5,685 | 1,6 | 3,91 | 23³ | ||
«Союз-2.1в»[24] | Росія | 28.02 2013 | 1 | 62° | 160 | 2,8 | 1,4⁴ | 100% (1 пуск) | |||
«Ангара 1.2»[25] | Росія | 2015 | 0 | 62° | 171 | 3.8 | |||||
«Антарес»[26] | США | 21.04.2013[27] | 1-2 (6) | 38° | 240 | 5,6 | 4,4 | 83,3% (6 запусків) | |||
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.