Колісна формула

Колі́сна фо́рмула — умовне позначення загальної кількості та кількості ведучих коліс транспортного засобу, у вигляді:

[Загальна кількість коліс] × [Кількість ведучих коліс]

     — ведучі колеса.
     — колеса без приводу.

При цьому здвоєні колеса розглядають як одне колесо.

Наприклад колісна формула 4×2 означає, що автомобіль має 4 колеса, 2 з яких ведучі. У повноприводних автомобілів колісні формули з двома однаковими цифрами: 4×4, 6×6, 8×8 тощо.

Формула може містити й третю цифру. Якщо вона знаходиться після крапки, то вказує тип ведучих коліс («1» — одинарні колеса, «2» — на здвоєні), а після знаку дробу — кількість керованих осей. Приклади:

4×4.1 — ГАЗ-66, Unimog; Mercedes-Benz Zetros 1833A;
4×2.2 — ГАЗ-3307, ЗІЛ-431410;
6×4.2 — КамАЗ-6511, МАЗ-6422, ЗІЛ-133;
6×6.1 — КрАЗ-260, ЗІЛ-131, Урал-4320, КамАЗ-4310, Star 266;
6×6.2 — ЗІС-151, Praga V3S.

• 
  КрАЗ-260 (6×6.1)
• 
  МАЗ-537 (8×8.1)
• 
  КамАЗ-55111 (6×4.2)
• 
  Урал-5323 (8×8/4)
• 
  LVSR (10×10/8)
• 
  МЗКТ-79221 (16×16/12)
• 
  Ikarus 280 (4×2.2.1)

Для зчленованих автобусів у формулу вводять четверту цифру: «1» — якщо причіпна частина автобуса має одинарні колеса, «2» — здвоєні. Приклади: 6×2.2.1 (Ikarus-280.64) та 6×2.2.2 (Ikarus-283.00).

Також під колісною формулою розуміють умовну характеристику ходової частини локомотива, яка також називається осьовою формулою. Вказує число і розташування колісних осей. Наприклад, колісна формула восьмивісного електровоза, який має чотири двовісних візки, записується так: 2₀−2₀−2₀−2₀, де індекс «0» означає, що всі колісні пари мають індивідуальний привод.

Див. також

• Колісна база
• Повний привод

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.