Раннє Середньовіччя. У Східній Римській імперії триває правління Анастасія I. На Апеннінському півострові розпочалося формування Остготського королівства Теодоріха Великого. У Європі існують численні германські держави, зокрема Іберію і південь Галлії займає Вестготське королівство, Північну Африку захопили вандали, утворивши Африканське королівство, у Тисо-Дунайській низовині утворилося Королівство гепідів. На півночі Галлії панують салічні франки, у Західній Галлії встановилося Бургундське королівство.
| Григоріанський | 495 CDXCV |
| Ab urbe condita | 1248 |
| Ассирійський | 5245 |
| Бенгальський | −98 |
| Берберський | 1445 |
| Бірманський | −143 |
| Буддистський | 1039 |
| Візантійський | 6003–6004 |
| Голоценовий | 10495 |
| Ера Селевкідів | 806/807 AG |
| Ефіопський | 487–488 |
| Єврейський | 4255–4256 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 551–552 |
| - Шака самват | 416–417 |
| - Калі Юґа | 3595–3596 |
| Іранський | 127 BP – 126 BP |
| Ісламський | 131 BH – 130 BH |
| Китайський | 甲戌年 (деревяний собака) 3192 або 2985 — до — 乙亥年 (деревяний кабан) 3193 або 2986 |
| Коптський | 211–212 |
| Корейський | 2828 |
| Тайванський | 1417 до РК 民前1417年 |
| Тайський сонячний | 1037–1038 |
| Юліанський | 495 CDXCV |
| Яванський | 381–382 |
У Південному Китаї править династія Південна Ці, на півночі — Північна Вей. В Індії правління імперії Гуптів. У Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України Черняхівська культура. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України приблизно з IV сторіччя. У Північному Причорномор'ї центр володінь гунів, що підкорили собі інші кочові племена, зокрема сарматів, булгар та аланів.
Події
- У Британії розпочалося формування королівства Вессекс.
- Це одна з можливих дат заснування монастиря Шаолінь.
- Папа Римський Геласій I отримав підтримку італійського кліру в питанні про примат церковної влади над світською.
Народились
Померли
Див. також
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
