![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/89/243_ida_crop.jpg/640px-243_ida_crop.jpg&w=640&q=50)
243 Іда
астероїд / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про 243 Ida?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
243 Іда (лат. Ida) — невеликий астероїд головного поясу, що входить до сім'ї Короніди. Відкритий 29 вересня 1884 року австрійським астрономом Йоганном Палізою в обсерваторії міста Відень (Австрія). Названо на честь німфи з давньогрецької міфології, яка няньчила юного Зевса[3]. Пізніші спостереження ідентифікували Іду як кам'яний астероїд типу S (один з найпоширеніших спектральних класів астероїдів).
![]() Зображення Іди з космічного апарата Галілео. Справа помітно її супутника, Дактиль. | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Йоганн Паліза |
Місце відкриття | Відень |
Дата відкриття | 29 вересня 1884 |
Позначення | |
Позначення | 243 Ida |
Названа на честь | Idad |
Тимчасові позначення | 1988 DB1, A910 CD |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,862471602061 а. о. |
Перигелій | 2,743721700549 а. о. |
Афелій | 2,981221503573 а. о. |
Ексцентриситет | 0,041485093311 |
Орбітальний період | 1768,928206789 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,203513064361 °/д |
Середня аномалія | 236,4600827311° |
Нахил орбіти | 1,132233661206° |
Довгота висхідного вузла | 324,0284582866° |
Аргумент перицентру | 110,3175723738° |
Супутники | Dactyl |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 32 км |
Середній радіус | 15,7 км[2] |
Маса | 4,2 ± 0,6 ×1016 кг[2] |
Середня густина | 2,6 |
Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,3–1,1 cm/s2 |
Друга космічна швидкість | 0,0185 км/с |
Період обертання | 4,634 год |
Пряме піднесення північного полюса | 168,76° |
Схилення північного полюса | −2,88° |
Альбедо | 0,2383 |
Температура | 200 K -73 °C |
Спектральний тип | S (Толен) S (SMASS) |
Стандартна зоряна величина | 9,94 |
![]() |
Орбіта Іди, як і всі інших астероїдів головного поясу, розташована між Марсом та Юпітером, її орбітальний період становить 4,84 року, а період обертання навколо власної осі — 4,63 години. Іда має неправильну витягнуту форму з середнім діаметром 32 км.
28 серпня 1993 року повз астероїда пролетів автоматичний космічний апарат «Галілео» (США), який виявив у Іди супутник розміром 1,4 км. Супутник отримав назву Дактиль, на честь дактилів — демонів у давньогрецькій міфології, що мешкали на острові Крит, на горі Іда .
Дактиль став першим супутником, виявленим у астероїда. Його діаметр 1,4 км, що становить близько однієї двадцятої діаметра Іди. Його орбіта навколо Іди не може бути точно визначена, але наявних даних вистачило, щоб приблизно оцінити щільність Іди та її склад. Ділянки поверхні Іди мають різну яскравість, що пов'язано з різною кількістю залізовмісних мінералів на них. На поверхні Іди багато кратерів різного діаметра й віку, це одне з найбільш кратерованих тіл у Сонячній системі.
Зображення з «Галілео» і наступні вимірювання маси Іди дозволили отримати багато нових даних про геологію кам'яних астероїдів. Раніше існувало багато теорій, що пояснюють мінералогічний склад астероїдів цього класу. Отримати дані про їх склад можна було лише завдяки аналізу хондритних метеоритів. Вважається, що саме астероїди типу S є основним джерелом таких метеоритів.