Loading AI tools
село в Могилів-Подільському районі Вінницької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Я́ришів — село в Україні, у Яришівській сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Адміністративний центр громади. Населення становить 1613 осіб.
село Яришів | |
---|---|
Церква Успіння 1768 – 1772 рр. у с. Яришів | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Громада | Яришівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05080130010068291 |
Основні дані | |
Населення | 1613 |
Площа | 7,3 км² |
Густота населення | 220,96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24024 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′42″ пн. ш. 27°37′54″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
90 м |
Водойми | р. Лядова |
Найближча залізнична станція | Сулятицька |
Відстань до залізничної станції |
~8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Яришівської сільської громади.[1]
"Яришів - містечко Подільської губ. Могилівського повіту на річці Лядова. Перша відома нам згадка про Яришів належить до 1599 р.; він входив тоді до складу Шаргородського маєтку Яна Замойського, який продав його разом із Шаргородом князеві Матвію Яблоновському. На початку XVII ст. Яришів був досить багатолюдним містечком. У 1702 р. мешканці взяли участь участь у козацькому повстанні, після придушення якого в 1703 р. пішли за Дністер у Молдавію на чолі зі своїм полклвником Скоричем. У 1723 р. Яришів належав Домініку Коссаковському, який збудував дер'яну католицьку церкву в ім'я Успіння Пресв. Богородиці... У 1772-1794 рр. власником містечка був відомий прогресист того часу Валеріян Дзедушицький; поселившись у ньому в 1775р. Дзедушицький замінив панщину селян податтю, скасував тілесні покарання, організував для селян школу й учнів, які закінчували навчання з відзнакою, звільняв від кріпацтва; крім того він заснував у Яришеві друкарню, у якій між іншим, у 1791 р. був виданий новий закон про міста, ухвалений сеймом; Дзедушинському належать також перші спроби запровадити на Поділлі виноробство та шовківництво й доставляти хліб по Дністру галерами в Акерман."[2]
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 210 жителів села[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,96% |
російська | 2,48% |
Ці місця мають відношення до написання знаменитої повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха, дядько якого по батьковій лінії товаришував із Миколою Гоголем, коли той проживав у Могилеві-Подільському.
Повість написана М. В. Гоголем у Миргороді під враженням родинних переказів Миклух.
За визволення України з-під польської шляхти воювало, крім самого Охріма Макухи, також троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, доньку польського воєводи та перейшов на бік поляків. Зганьблені брати разом із товаришами вирішили викрасти зрадника, але на зворотному шляху на межі сіл Яришів та Слобода-Яришівська натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, його вірного соратника, козака Байду полонили та закатували до смерті, підвісивши на гакові за ребро, а Омелькові з бранцем вдалося втекти і доставити полоненого брата до батька, який очікував у ліску на околиці Слободи-Яришівської. Курінний власноруч стратив сина-перевертня, вистреливши йому в груди з пістоля та скинув зі скелі на краю лісу. На згадки та перекази про історичні факти наклалися події Гоголівської повісті і згодом вказаний ліс місцеві мешканці почали називати Андріївським лісом, а скелю Андрієвою скелею. Одну з околиць Слободи-Яришівської досі у народі називають Бульбашівкою, а у Яришеві зупинку неподалік від хлібозаводу знають, як зупинка біля Байди.
В пам'ять про проживання видатного письменника у Могилеві-Подільському встановлено пам'ятник М. В. Гоголю[5], його іменем названо площу та одну з вулиць міста.
У селі стояла українська дерв'яна церква рідкісного п'ятиверхого типу. Церква Успіння збудована у 1768-1772 рр. Зазнала ремонту в 1849 р. Всередині знаходився 4-ярусний іконостас зі старовинним мистецьким різьбленням. У 1901 р. єпархіальні власті планували розібрати храм через "ветхість". Нову дерев'яну церкву збудовано у 1894 – 1898 рр[6].
У Яришові до 1941 р. існувала синагога, збереглося старовинне єврейське кладовище.
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[7]. 1942-го року знищено 595 його мешканців.
Нагороджений багатьма грамотами та нагрудними знаками. В селі Яришів познайомився з майбутньою дружиною Комарською Людмилою Іванівною. Дочкою Завуча школи. Одружені в селі Яришів. Має двох дітей, 5 онуків та 2 правнучок станом на квітень 2021 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.