Шамозит

Шамозит — мінерал сімейства хлоритів, з групи септехлоритів, класу силікатів.

Шамозит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Chm[2]
Хімічна формула	(Fe²⁺,Mg,Al,Fe³⁺)₆(Si,Al)₄O₁₀(OH,O)₈
Nickel-Strunz 10	9.EC.55[3]
Dana 8	71.4.1.7
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Твердість	3
Інші характеристики
Названо на честь	Шамозон[4]
Типова місцевість	О-де-Крі[3]
Шамозит у Вікісховищі

Історія та етимологія

Вперше шамозит був описаний у 1820 році французьким геологом і мінералогом П'єром Бертьє, який назвав цей мінерал за назвою місцевості Шамозон (Chamoson), муніципалітет району Контей у франкомовній частині кантону Вале, Швейцарія.

Синоніми: субделесит, шамуазит.

Опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. К. Лазаренком: Fe₄(Fe, Al)2(OH)₈[(Si, Al)₂Si₂O₁₀].
• 2. За «Горной энциклопедией»: (Fe²⁺,Fe³⁺,Mg, Al)₆•[(Al, Si)₄O₁₀] •(OH, O)₈.
• 3. За К.Фреєм, Г.Штрюбелем, З. Х. Ціммером і «Fleischer's Glossary» (2004): 2[(Fe²⁺,Mg, Fe³⁺)₅ Al(Si₃Al)O₁₀(OH, O)₈].

Містить (%): FeO — 19,8-42,3; Fe₂O₃ — 0,6-31,7; Al₂O₃ — 13-23,61; SiO₂ — 19,4-29; H₂O — 4,6-13.

Домішки: Ca, Ti, Mn, Mg.

У широкому значенні термін «шамозит» охоплює залізисті члени безперервного ізоморфного ряду магнезійно-залізистих хлоритів: клінохлор–шамозит. Кристалічна структура шарувата, в основі її пакети типу 2:1. Шамозит відомий в 2-х поліморфних модифікаціях: моноклінній (власне Ш.) і ромбічній (більш рідкісний ортошамозит) сингонії. Форми виділення: оолітові стяжіння з концентричнозональною будовою (концентрично-шкаралупчаті ооліти), а також суцільні прихованокристалічні або землисті скупчення, лускуваті аґреґати. Густина 3,2±0,2. Тв. 2,5-3,0. Колір сіро-зелений, оливково-зелений до чорного. Блиск тьмяний, у лускатих виділень — слабко-скляний до перламутрового. Непрозорий. Крихкий.

Поширений мінерал прибережних осадових комплексів. Утворюється при нестачі кисню. Зустрічається в оолітових залізних рудах. Супутні мінерали: тюрингіт. Значні скупчення використовуються як залізна руда.

Розповсюдження

О-де-Крі (Швейцарія), гори Фіхтель (Баварія), Заальфельд (Тюрингія) — ФРН, Лотарингія (Франція), Нучіц, поблизу Праги (Чехія), Хабаровський край (Росія).

Різновиди

Розрізняють:

• шамозит алюмініїстий (різновид шамозиту, що містить до 37 % Al₂O₃),
• шамозит закиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому FeO значно більше Fe₂O₃),
• шамозит моноклінний закиснозалізистий (моноклінний шамозиту, в якому FeO значно більше Fe₂O₃),
• шамозит окиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому Fe₂O₃ значно більше FeO),
• септешамозит (бертьєрин).

Див. також

• Список мінералів
• Септехлорити

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
4. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

   d:Track:Q4710517d:Track:Q53857848d:Track:Q53857737

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Шамозит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання