Loading AI tools
колишній район Тернопільської области України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чорткі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в південній частині Тернопільської області. Межує з Борщівським, Гусятинським, Заліщицьким, Теребовлянським районами, а також Чемеровецьким районом Хмельницької області.
Чортківський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Тернопільська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Тернопільська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6125500000 | ||||
Утворений: | 17 січня 1939 | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
Населення: | 43 416 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 903 км² | ||||
Густота: | 48.079734219269 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3552 | ||||
Поштові індекси: | 48500—48580 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Чортків | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 43 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 54 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Шепета Віктор Михайлович | ||||
Голова РДА: | Марчишак Арсен Романович[1] | ||||
Вебсторінка: | Чортківська РДА Чортківська райрада | ||||
Адреса: | 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, 23 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Чортківський район у Вікісховищі |
Площа району становила 903,4 км². Відстань від райцентру до обласного центру — 70 км.
До складу району входили: смт Заводське та 60 сіл. Районний центр — місто Чортків, не входило до складу району.
У Чортківському районі проживало 70065 тис. осіб[джерело?], у тому числі міського населення — 29,065 тис. осіб, сільського — 41 тис. осіб.
Теребовлянський район | Гусятинський район | |
Бучацький район | Хмельницька область (Чемеровецький район) | |
Заліщицький район | Борщівський район |
Чортківський район лежав на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини на висоті 262 м над рівнем моря. Для рельєфу району (на формування його впливають карстові процеси) характерні хвилясті балочні рівнини, посічені ярами. Місто розташоване в кліматичному районі Тернопільщини, який називають «теплим Поділлям».
Корисні копалини району представлені будівельними матеріалами та сировиною для їх виробництва. Це поклади осадового походження, вапняки, пісковики, піски будівельні, глина, гравійно-глечникові матеріали, гіпс. Ліси займають 12 % території району, їх площа становить 10,8 тис. га, із запасом деревини 1780,4 тис. м³. На території Чортківського району переважають чорноземні та сірі опідзолені ґрунти. Висока родючість земель і сприятливі кліматичні умови сприяють розвитку вирощування сільськогосподарських культур.
Багатий тваринний світ лісів району. Тут зустрічалися: сарна, дикий кабан, заєць-русак, Водяться вивірки, ласка, ондатра, щур водяний, рідко - ящірка зелена. З птахів поширені були: жайворонок, куріпка, дятел, горлиця, зозуля, шпак, ворона сіра, грак, сойка, чиж, синиця, ластівка, горобець, лелека, дика качка. У водоймах водяться: короп, карась, лин, окунь, щука.
Ліси — дубово-грабові і грабові росли: дуб, ясен, бук, модрина, ялина, липа, клен, черешня, груша, сосна, береза, акація, плодово-ягідні чагарники — шипшина, глід, калина, терен, кизил.
Пам'ятки природи: Бичківський дуб. Межовий дуб с. Колиндяни
У 1838 році спалахнули великі селянські заворушення на Чортківщині: взяли участь представники 39 громад, тривали більше 2,5 місяців, були придушені військами.[2]
У зв'язку з тим, що м. Тернопіль було повністю знищене німецькими окупантами, обласний центр за дозволом РНК УРСР та ЦК КП(б)У був розміщений в м. Чортків. З огляду на брак місця частина обласних організацій була розміщена в Трембовлянському і Копичинському районах. Оскільки в Чорткові були ще й районні організації, то виконком облради і обком КП(б)У прийняли рішення про переміщення Чортківського району до містечка Ягольниці і перейменування його в Ягольницький район.
17 липня 2020 року район ліквідовано[3].
Перший випадок появи коронавірусної хвороби було виявлено на території Чортківщини 11 квітня 2020 року[4].
Провідні галузі господарства: сільське господарство, (Ягільницький ферментаційний завод), харчова (смт. Заводське: цукровий завод, сирзавод, Пробіжнянський завод крохмалепродуктів), парфумерна СП «Глобал-Косметик» у Ягільниці. Всі підприємства Чорткова зруйновані (кондитерська, швейна фабрики, м'ясокомбінат, горілчаний завод, сільгоспкомунгосп, сільгосптехніка, сільгоспхімія, та інші підприємства). До 1991 року в м. Чорткові було 26 підприємств.
Територією району проходив автошлях E85.
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 37 095 | 7480 | 5739 | 11 145 | 8058 | 4520 | 153 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 43 763 | 7036 | 6671 | 10 875 | 9851 | 8672 | 658 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 79465 | 98,27% |
російська | 1234 | 1,53% |
польська | 48 | 0,06% |
білоруська | 25 | 0,03% |
молдовська | 13 | 0,02% |
інші | 76 | 0,09% |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чортківського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,47 % (проголосували 28 933 із 36 409 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,98 % (17 064 виборців); Юлія Тимошенко — 19,17 % (5 547 виборців), Олег Ляшко — 11,34 % (3 282 виборців), Анатолій Гриценко — 4,82 % (1 395 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,48 %.[9]
Пам'ятка природи державного значення — печера Млинки.
Населений пункт | Назва церкви | Рік побудови |
---|---|---|
Чортків | Успіння Пресвятої Богородиці | 1583 |
Чортків | Вознесіння Христового | 1630 |
Зелена | Івана Богослова | 1725 |
Мухавка | св. Параскевії | 1860 |
Стара Ягільниця | Введення в храм Пресвятої Богородиці | 1894 |
Черкавщина | Покрови Пресвятої Богородиці | 1936 |
Чорнокінецька Воля | Різдва Пресвятої Богородиці | XVIII ст. |
Швайківці | Воздвиження Чесного Хреста Господнього | 1734 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.