Loading AI tools
місто на північному сході Швейцарії, розташоване на березі Цюрихського озера З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цю́рих (нім. Zürich МФА: [ˈtsyːʁɪç], алем. Züri МФА: [ˈtsy:ri], фр. Zurich, італ. Zurigo) — місто на північному сході Швейцарії, розташоване на березі Цюрихського озера біля його північно-західного краю. Місто простягається між двома лісистими пасмами пагорбів, приблизно за 60 км від північних передгір'їв Альп. Столиця німецькомовного кантону Цюрих. Найбільше за чисельністю населення місто країни — столична агломерація (до якої входить населення самого кантону Цюрих і частково ще шести кантонів) налічує близько 1,83 мільйонів людей[5].
| Цюрих | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
нім. Zürich | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Швейцарія[1] | ||||
| Кантон |  Цюрих | ||||
| |||||
| Номерний знак | ZH | ||||
| Офіційна мова | німецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 421 878 (31 грудня 2020) | ||||
| Етнікон | порт. Zuriquense, порт. Zuriquense[2], фр. Zurichoise[3] і фр. Zurichois[3] | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 87.93 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 870 м | ||||
| - мінімальна | 392 м | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Дата заснування | 2 століття | ||||
| Губернатор | Коріне Маухd[4] | ||||
| Вебсайт | stadt-zuerich.ch | ||||
| Код BFS | 0261 | ||||
| |||||
 | |||||
| |||||
Згідно з декількома дослідженнями у 2006 і 2007 роках Цюрих був названий містом з «Найкращою якістю життя» у світі. 2012 року Цюрих визнано найдорожчим містом світу, за яким йдуть Токіо та Женева.[6]
Цюрих є одним із важливих транспортних вузлів Європи через те, що в місті розташований найбільший залізничний вокзал та міжнародний аеропорт. Цюрих є також міжнародним фінансовим центром, оскільки тут розташовані великі банки (UBS і Credit Suisse) та страхові компанії (Zurich Insurance Group і Swiss Re). Незважаючи на відносно невелику кількість мешканців, Цюрих по праву вважається містом світового рівня. Цюрих є також одним із центрів туризму в Швейцарії через його розташування на Цюрихському озері, прекрасній старій частині міста, що підтримується в гарному стані, та різноманітним культурним дійствам і розвагам.
Склад населення[джерело?]:
Вихідці з інших кантонів Швейцарії:
Населення міста за статтю:
Приналежність до релігійних конфесій:
30 % усіх мешканців має бюргершафт (статус, подібний до громадянства) міста Цюрих. З них обираються, наприклад, Громадянський відділок Націоналрат, 125 народних представників у Парламенті Цюриха, котрі вирішують справи з надання бюргерства іноземцям (в тому числі — вихідцям з інших місцевостей Швейцарії). За 10 років бюргерство міста Цюрих отримало 3500 чоловік.
Райони міста (називаються крайсами): 12 районів.
Пагорби міста:
Площа міста з водоймищами 9 187,2 Га
1934 року відбулося так зване айнгемайндунг — включення до складу міста довколишніх сіл, завдяки якому Цюрих збільшився майже удвічі (11 % — будівлі, 24 % — ліс, 14 % — вулиці і дороги, 6 % — водоймища).
Цюрихом управляє виконавчий орган — Штадтрат (міськрада), котра складається з 9 членів (4 SDP, 2 FDP, 1 CSP, 1 зелений, 1 LdU). Законодавчий орган — Гемайндерат — 125 чоловік (49 SDP, 26 FDP, 26 SVP, 8 CVP, 7 зелених, 4 LdU, 2 AL, 1 FraP, 1 EVP, 1 SD).
Обидва органи переобираються кожні 4 роки — міська рада за мажоритарною системою, а гемайндерат — за пропорційною. Кожен район (крайс) становить одну виборчу дільницю.
Підприємств всього 25 000 (на 1995)
Першими мешканцями цього регіону були доісторичні народи, чиї оселі були побудовані на палях, вбитих в берега озера. Кельтське плем'я гельветів заснувало поселення на правому березі річки Ліммат. Коли римляни завоювали цей район близько 58 року н. е., вони заснували тут поселення Турікум, яке стало митним постом. За час римського правління Цюрих перетворився в невелику військову цитадель з прилеглим селом. Після краху Риму місто спочатку знаходилось під владою алеманів, а потім — франків, які зробили Цюрих королівською резиденцією.
Замок Каролінгів, побудований на місці римського Латинського замку онуком Карла Малого у 835 році. Людовик II Німецький заснував Фраумюнстерське абатство у 853 році для дочки Гільдегарди. Він заповів жіночому бенедиктинському монастирю землі Цюриха, Урі, і ліс Албіс, і надав йому недоторканність, здійснюючи пряме керівництво над ним. 1045 року імператор Генріх III надав жіночому монастирю право тримати ринки, збирати податки і дрібну монету, а тому, фактично, зробив ігуменю правителем міста.
Міський мур був побудований протягом 1230-х, додавши місту 38 гектарів. Імператор Фредерік II надав ігумені Фраумюнстер звання герцогині у 1234 році. Ігуменя призначила міського голову, і вона часто надавала громадянам міста право на карбування монет. Проте, політична влада жіночого монастиря поволі ослабла у XIV столітті, почавшись з установи цехових законів у 1336 році Рудольфом Бруном, який також став першим незалежним головою міста, не призначеним ігуменею.
Цюрих приєднується до Швейцарської конфедерації (який у той час була вільною конфедерацією де-факто незалежних держав) як п'ятий член у 1351.
Цюрих був вигнаний з конфедерації у 1440 через війну за територію Тоггенбург (Стара Цюрихська війна). Цюрих зазнав поразки у 1446, і знову увійшов до конфедерації у 1450.
Ульріх Цвінглі розпочав Швейцарську Реформацію у той час, коли він був головним проповідником в Цюриху. Він жив там з 1484 до смерті у 1531.
6 вересня 1839 більша частина мурів, збудованих з XVII століття, були зірвані, задля майбутнього розвитку міста.
У 1859 році був підписаний Цюрихський договір між Австрією, Францією, і Сардинією.
У 1847 році запрацювала залізниця Іспанія—Бонн, швейцарська дистанція: Цюрих — Баден.
1871 рік було збудовано залізничний вокзал.
Цюрих помилково бомбардували під час Другої світової війни.
2019 року в місті мешкало 420 217 осіб[8] (+12,7 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 32,5 %. Густота населення становила 4779 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 17,5 % — особи молодші 20 років, 67,7 % — особи у віці 20—64 років, 14,8 % — особи у віці 65 років та старші. Було 204411 помешкань (у середньому 2 особи в помешканні). Із загальної кількості 491 193 працюючих 177 було зайнятих в первинному секторі, 28 606 — в обробній промисловості, 462 410 — в галузі послуг.
Клімат у Цюриху — перехідний між океанським західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Оскільки західноєвропейські повітряні потоки переважають, то переважає теплий і вологий вітер з Атлантичного океану, що зумовлює загалом помірніший клімат, ніж мав би бути на таких географічних широтах. Зима тепла, літо прохолодніше, ніж, скажімо, у Києві.
| Клімат Zürich-Fluntern (1981–2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 2,9 | 4,6 | 9,5 | 13,8 | 18,5 | 21,6 | 24,0 | 23,3 | 18,8 | 13,7 | 7,2 | 3,7 | 13,5 |
| Середня температура, °C | 0,3 | 1,3 | 5,3 | 8,8 | 13,3 | 16,4 | 18,6 | 18,0 | 14,1 | 9,9 | 4,4 | 1,4 | 9,3 |
| Середній мінімум, °C | −2 | −1,6 | 1,7 | 4,5 | 8,8 | 11,9 | 14,0 | 13,8 | 10,5 | 7,0 | 2,0 | −0,7 | 5,8 |
| Норма опадів, мм | 63 | 64 | 78 | 83 | 122 | 128 | 124 | 124 | 99 | 86 | 79 | 83 | 1134 |
| Кількість сонячних годин | 55 | 81 | 124 | 153 | 175 | 189 | 215 | 200 | 150 | 102 | 59 | 42 | 1544 |
| Кількість днів з опадами | 10,5 | 9,3 | 11,9 | 11,4 | 12,4 | 12,7 | 12,3 | 11,6 | 10,2 | 9,9 | 10,3 | 11,4 | 133,9 |
| Кількість сніжних днів | 4,8 | 5,2 | 3,2 | 0,7 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 | 1,6 | 4,8 | 20,4 |
| Вологість повітря, % | 83 | 78 | 72 | 69 | 71 | 71 | 71 | 74 | 79 | 83 | 84 | 84 | 77 |
Цюрих — найважливіший економічний центр Швейцарії. У місті розвинені такі галузі (у порядку спадання):
У місті розташована штаб-квартира компанії Barry Callebaut, одного з лідерів світового виробництва шоколаду.
Місто обслуговують декілька залізничних станцій:
Варто відзначити Цюрихський S-bahn, що обслуговує 26 маршрутів
Більшість об'єктів Цюриха розташовані в межах району по обидва боки Ліммата, між станцією Цюрих-Головний і Цюрихським озером. Тут зосереджені церкви та будинки старого міста, а також найдорожчі магазини на знаменитій Бангофштрассе. Лінденгоф[en] у старому місті є історичним місцем римського замку, а пізніше імператорського палацу[en] Каролінгів.
Predigerkirche — одна з чотирьох головних церков старого міста, вперше побудована в 1231 році нашої ери як романська церква тодішнього домініканського Предігерклостера поблизу Ноймаркта. Його переобладнали в першій половині 14 століття, а хор перебудували між 1308 і 1350 роками. Завдяки своїй конструкції та незвичайній для того часу високій дзвіниці вона вважалася найвищою готичною спорудою Цюриха.
Цюрих — місто сучасного мистецтва і науки. Цюрихський університет, Федеральна вища технічна школа Цюриха і вища школа мистецтва привертає в місто творчу молодь з Швейцарії і Європи.
Цюрих належить до провідних центрів Європи за кількістю та значущістю музеїв, що знаходяться тут. Тут працювали знамениті художники і архітектори, декілька художніх музеїв міста володіють багатими колекціями. Найвідоміший і найбільший з них — Музей образотворчих мистецтв[de], де цілко́м відображена історія розвитку європейського мистецтва впродовж двох тисячоліть (близько 180 всесвітньо визнаних шедеврів). Серед представлених художників: Клод Моне, Едуар Мане, Поль Сезанн, Вінсент ван Гог, Пауль Клее, Піт Мондріан, Джорджо де Кіріко, Анрі Матісс, Пабло Пікассо, Марк Шагал, велика збірка робіт дадаїстів. У колекції також представлені роботи швейцарських художників Фердінанда Ходлера, Фелікса Валлотона, Арнольда Бекліна і Альберто Джакометті.
Значна колекція експонатів, присвяченій історії та культурі Швейцарії, представлена в Швейцарському історичному музеї (нім. Schweizerisches Landesmuseum).
Провідна театральна сцена — Цюрихський оперний театр.
Щороку наприкінці вересня тут проводиться Цюрихський кінофестиваль.
У місті базуються футбольні команди Цюрих (футбольний клуб) та Ґрассгоппер. Також у Цюриху міститься штаб-квартира Міжнародної федерації футболу (ФІФА).
У жовтні — листопаді проводиться тенісний турнір ІІ категорії Zurich Open серед жінок.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
