Форхбан

Форхбан (нім. Forchbahn, FB, Frieda^[1]) — місцева залізнична лінія у швейцарському кантоні Цюрих. Належить та є під орудою Forchbahn AG і позначається як лінія S18 Цюрихського S-Bahn. До лінії застосовуються стандартні зональні тарифи Zürcher Verkehrsverbund^[en] (ZVV). ^[2][3]

Форхбан
Названо на честь	Forchd
Країна	Швейцарія
Адміністративна одиниця	Цюрих
Власник	Forchbahn AGd
Дата офіційного відкриття	1912
Максимальний похил	69 ‰
Ширина колії	метрова колія
Початкова чи кінцева точка	Esslingen railway stationd і Zürich Rehalp railway stationd
Довжина або відстань	13,06 км
Тип електрифікації	1200 V DC railway electrificationd
Номер залізничної лінії	731
Форхбан у Вікісховищі

п о р Форхбан

Легенда VBZ з Беллефю Цюрих-Штадельгофен ФБ[en] Цюрих-Кройцплац VBZ з Ремергоф Цюрих-Гегібахплац Цюрих-Бальгрист 0.00 Цюрих-Регальп 1.08 Вальдбург 1.48 Шпиталь-Цоллікерберг 1.99 Цоллікерберг 3.45 Вальтікон Тунель Цумікер (1758 m) 4.25 Цумікон 5.02 Майагер 5.59 Новий Форх 6.40 Форх Тунель Форх (282 m) 7.41 Шойрен 9.00 Нойгауз-бай-Гінтерегг 10.09 Гінтерегг 10.75 Егг 11.48 Лангвіс 12.20 Еммат 13.06 Еслінген

Лінія була відкрита в 1912 році та сполучає міста Еслінген^[en] і Форх^[en] з Регальпом, передмістям міста Цюрих. Від Регальпа потяги прямують коліями трамвайної мережі Цюриха до кінцевої станції Цюрих-Штадельгофен ФБ^[en], що є за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен^[en] у центрі Цюриха. ^[2]

Ширина колії — 1000 мм. Між Еслінгеном і Регальпом лінія має довжину приблизно 13 км, дистанція трамвайною мережею Цюриха — 3 км. ^[2]

Історія

Форхбан відкрито 27 листопада 1912 р., поїздка тривала 67 хвилин. Побудована лінія від межі міста Цюрих до Еслінгена була одноколійною трамвайною лінією, значною мірою спільною з дорожнім рухом. В Еслінгені Форхбан мав сполучення з трамвайною лінією Устер — Етвіль^[en] і, опосередковано через неї, з трамвайною лінією Ветцикон — Майлен^[en]. Ці дві трамвайні лінії, що мали ширину колії 1000 мм, були закриті до 1950 року.

В 1950 році було запропоновано замінити лінію на автобуси, і з помірним успіхом було проведено двотижневу пробну автобусну роботу. Висновок експерименту полягав у тому, що збереження лінії було найкращим рішенням за умови, що лінію виокремити від автотрафіку та модернізувати. У наступне десятиліття розділення залізничного та автомобільного руху було збільшено. Було придбано новий рухомий склад, подібний до двох вагонів, побудованих для лінії наприкінці 1940-х років. ^[4]

В 1970 році у Форхі було побудовано нове депо і станцію, а також нову дистанцію колії та підземний перехід під нею. В 1973—1976 роках під селом Зумікон було побудовано тунель, який ліквідував дистанцію колії вулицею села. В 1976 році були введені нові поїзди Tram 2000 та інтервал руху 15 хвилин. До 1979 року лінія подвоїлася аж до Нове Форхе.^[4]

В 1990 році лінія була передана до транспортної мережі ZVV, а в 1995 році була побудована нова кінцева станція в Еслінгені. В 2004 році у Stadler були придбані нові вагони з низькою підлогою, щоб замінити серію 1950-х років. В 2007 році кінцева станція в Штадельгофені була перепланована.^[4][5]

Лінія у Цоллікерберг в 1915 Лінія у Цоллікерберг в 1915  Потяг у Нові Форх в 1982 Потяг у Нові Форх в 1982

Маршрут

Лінія починається від станції Цюрих-Штадельгофен ФБ^[en] на Штадельгоферплац, за межами залізничної станції Цюрих-Штадельгофен^[en], де лінія закінчується на кільці з власними двома платформами. Платформи Форхбан оточують платформи для трамвайних маршрутів 11 і 8 Цюрихського трамваю, що мають спільну колію з початковою дистанцією Форхбан. ^[5]

Між Штадельгофеном і Регальпом потяги Форхбан використовують колії трамвайної мережі, що належать Verkehrsbetriebe Zürich (VBZ) та електрифіковані 600 В постійного струму і значною мірою спільною з дорожнім рухом. Між цими двома пунктами потяги Форхбан обслуговують проміжні трамвайні зупинки на Кройцплац (де відгалужується трамвайний маршрут 8), Гегібахплац і Бальгрист. ^[2]

У Регальп трамвайний маршрут 11 має кінцеву зупинку, а потяги Форхбан мають окрему станцію Цюрих-Регальп. Тут починається лінія власне лінія Форхбану, що електрифікована 1200 В постійного струму. Від Регальп до станції Вальтікон лінія має подвійну колію та обслуговує проміжні станції Вальдбург, Шпиталь-Цоллікерберг та Цоллікерберг. ^[2]

Відразу після виходу зі станції Вальтікон лінія входить у двоколійний тунель під селом Зумікон, де має підземні станції Зумікон і Майагер. Лінія виходить на поверхню безпосередньо перед в'їздом на станцію Новий Форх. Наступна дистанція, між Новим Форхом і Форхом, є одноколійною, друга колія має бути побудована в 2020-х роках. ^[2]

Після Форха лінія проходить під автомагістралью, вона є одноколійною та обслуговує проміжні станції Шойрен, Нойгауз-бай-Гінтерегг, Гінтеррегг, Егг, Лангвіс та Еммат. Усі ці зупинки мають роз'їзди, за винятком Ленгвіса та Еммата. Лінія закінчується на станції Еслінген, яка має три колії. ^[2]

Форхбан і міський трамвай на кінцевій станції Цюрих-Штадельгофен Форхбан і міський трамвай на кінцевій станції Цюрих-Штадельгофен  Станція і депо у Форх Станція і депо у Форх  Поїзд у сільській місцевості Поїзд у сільській місцевості

Рухомий склад

Фото	№	Тип	Позначення	Рік	Примітки
	4		CFe 2/2	1912	Оригінальний мотор-вагон, придбаний для відкриття лінії. Зберігся в оригінальній блакитній лівреї лінії та використовується в особливих випадках.[6]
	10		BDe 4/4	1948	Мотор-вагон, що були придбані для оновлення рухомого склада в 1950-х роках. Зберігся та використовується в особливих випадках.[7]
	11		C	1912	Оригінальний причепний вагон, придбаний для відкриття лінії. Зберігся в оригінальній блакитній лівреї лінії та використовується в особливих випадках.[8]
	21/22-31/32	Tram 2000	Be 8/8	1976-1986	Блоки, що складаються з пар вагонів, постійно зчеплені хвіст до хвоста з кабіною водія на кожному кінці блоку та дверима з обох боків.[9][10]
	51-58	Tram 2000	Be 4/4	1994	Мотор-вагони з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків.[9][11]
	201-204	Tram 2000	Bt	1981-1982	Причіпні вагони без двигуна, для використання з трамваєм типу 2000 одиниць 21/22-31/32 і 51-58, з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків.[9][12]
	61-73	Stadler	Be 4/6	2004	Зчленовані мотор-вагони, з кабіною на одному кінці та дверима з обох боків. Вагони мають частково-низьку підлогу, з низьким рівнем входу. Вагони були побудовані компанією Stadler Rail за індивідуальним дизайном, але включали компоненти зі стандартного продукту GTW.[9][13][14]

Примітки

1. Christine Weder (29 листопада 2012). Etikettenschwindel [cheated label]. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 12 квітня 2021.
2. Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 12—13, 64—65. ISBN 978-3-89494-130-7.
3. Transport companies. ZVV. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
4. Die Geschichte der Forchbahn in Bildern [Forchbahn history in pictures] (нім.). Forchbahn. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
5. Moglestue, Andrew (October 2007). New tram layout for Stadelhofen. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 19 вересня 2013.
6. Motorwagen CFe 2/2 Nr. 4 [Motor car CFe2/2 4] (нім.). Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
7. Motorwagen BDe 4/4 Nr. 10 [Motor car BDe4/4 10] (German) . Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
8. Anhängewagen C 11 [Trailer car C 4] (German) . Verein zur Förderung historischer Forchbahnfahrzeuge. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
9. Be 4/6 (нім.). Forchbahn. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
10. Forchbahn - S18 - Triebwagen Be 8/8 - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German) . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
11. Forchbahn - S18 - Triebwagen Be 4/4 - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German) . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 16 вересня 2013.
12. Forchbahn - S18 - Steuerwagen - Typ Tram 2000. Wittigbahn (German) . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 12 квітня 2021.
13. Stadler relies on tailor-made trains. Railway Gazette. 1 червня 2004. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2018-08-22 у Wayback Machine.]
14. Low-floor Multiple-unit Be 4/6 for the Forchbahn, Switzerland (PDF). Stadler Rail. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2013. Процитовано 20 вересня 2013. [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]

Посилання

• Official website [Архівовано 10 грудня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
• ZVV official website: zone map [Архівовано 3 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Форхбан