Хворостів (Ковельський район)

Хво́ростів (Фо́ростів, пол. Chworostow) — село над річкою Вижівкою в Ковельському районі Волинської області. Населення становить 594 осіб. Входить до складу Вишнівської сільської громади. Розташоване за 16 кілометрів на південний схід від Любомля, та на віддалі двох кілометрів від автостради Київ—Варшава. Має автобусне сполучення з районним центром.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хворостів.

село Хворостів
Герб Прапор
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1884 рік) Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1884 рік)
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Громада	Вишнівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07060050190056746
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1536
Населення	594
Площа	1,68 км²
Густота населення	353,57 осіб/км²
Поштовий індекс	44344
Телефонний код	+380 3377
Географічні дані
Географічні координати	51°11′51″ пн. ш. 24°13′48″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	190 м
Водойми	річки Плиска, Вижівка
Місцева влада
Адреса ради	44344, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Хворостів
Карта
Хворостів
Хворостів
Мапа
Хворостів у Вікісховищі

Географія

Через село тече річка Вижівка.

Походження назви

За народною етимологією, село мало назву Калиновий Луг, оскільки колись потопало в калині. Але незабаром у тій місцевості з'явилися болота й калина пропала, від якої залишився один хворост (діал. форост)^[1]. За іншою версією, село назване так, оскільки перші хатинки були збудовані з хворосту. Від цього слова й походить назва села — Хворостів. Ще один варіант — від кущів форостінки, що рясно росли у тій місцині.

Історична довідка

Уперше село Форостів зафіксовано в датованому 1536 роком документі короля Сигізмунда І про підтвердження Василю Сангушку вироку комісарів.^[2] Село знову згадується у 1568 році.^[3]

За станом на 1583 рік село перебувало у власності Грегорової Болбасової (пол. Hrehorowa Bołbasowa).^[4] З XVIII ст., зокрема в документах за 1765 рік, зустрічається назва Хворостів (пол. Chworostow)^[5].

1583 року у Форостові налічувалось 15 будинків і згадувалось про одного священика. 1629 нараховувалось 49 будинків і проживало близько 300 осіб, а в другій половині XIX ст. — 155 будинків, одна церква, парафіяльна школа і 815 мешканців.^[4]

У XVII ст. кілька родин переселилось у Надросся, зокрема до Кошева, Мармуліївки й Долотецького (тепер Погребищенського району Вінницької області)^[6]. Характерно, що на Вінниччині збереглась легенда про походження назви села, адаптована під нові реалії^[7].

Уродженець села, член ЦК КПЗУ^[8] Степан І. Заголюк загинув 1936 року під час громадянської війни в Іспанії, де брав участь у війні у лавах республіканців.

Пам'ятник землякам (1975 рік)

У роки окупації гітлерівськими загарбниками в селі діяла підпільна організація. Нацисти закатували 38 жителів, 16 юнаків та дівчат вивезли на каторжні роботи до Третього Рейху.

Восени 1946 року організовано перший в районі колгосп імені Калініна, а в 1952 році до нього приєдналась артіль села Руда. Об'єднаний колгосп назвали «Дружба».

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 641 особа, з яких 299 чоловіків та 342 жінки.^[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 594 особи.^[10]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[11]

Мова	Відсоток
українська	99,66 %
російська	0,34 %

Релігія

Про церкву Різдва Пресвятої Богородиці) відомо з XVII ст. Так, на Євангелії 1670 року, виданому у Львові записано, що цю книгу купив 1674 року Олександр Антонович до храму Різдва Пресвятої Богородиці в с. Хворостів Любомльського повіту. Станом на 1721 рік вона відносилась до Любомльського благочиння. Парафія була греко-католицькою. Але 1796 року парафіяни перейшли у православ'я^[12].

1744 року побудована нова дерев'яна церква на кам'яному фундаменті. 1884 року на її місці постав інший дерев'яний храм. У цей період у парафії нараховувалось 2622 вірян.

Парафія перебуває в юрисдикції УПЦ МП.

Церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Інфраструктура

Нині в селі селі діють:

• ЗОШ I—III ступенів,
• фельдшерсько-акушерський пункт,
• магазин господарських і продовольчих товарів,
• відділення зв'язку,
• дитячий садок,
• бібліотека.

Населений пункт не газифікований.

Відомі люди

Хворостів є місцем народження заслуженого вчителя України Кондрацького Івана Семеновича (12.08.1935 р.н.— 24.06.2014 р.) та художниці Михальської Валентини Михайлівни, у творчому доробку якої понад 1000 робіт.

Примітки

1. Пояснення цієї назви зафіксоване у селі Долотецькому Вінницької області, яке заснували вихідці Хворостова.
2. Шульгач В. П. Ойконімія Волині [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]: Етимологічний словник-довідник. — К.: Кий, 2001.
3. Садовник Т. 475 років від часу першої писемної згадки про с. Хворостів Володимир-Волинського району Волинської області (1536) / Т. Садовник // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2011 рік. — Луцьк, 2010. — С. 147—148. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
4. Chworostow // Slownik geograficzny. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 липня 2015.
5. 475 років від часу першої писемної згадки про с. Хворостів над річкою Вижвою [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2011 рік. — С.154
6. Нащадки переселенців з Хворостова у Кошеві, Мармуліївці й Долотецькому мають прізвище Форостюк.
7. Пор. легенду, зафіксовану в Погребищенському районі Вінницької області: «Село Долотецьке мало назву Калиновий Луг, оскільки колись потопало в калині. Але незабаром у тій місцевості з'явилися болота й калина пропала. Відтак село перейменували в Болотецьке, яке, врешті-решт, перетворилося на Долотецьке». (Див.: Форостюк І., Форостюк О. Писанкові барви світу // Народне мистецтво. – 2009. - № 45-46 (1-2). – С. 56-57.)
8. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 16 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
11. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
12. Остапюк О. З історії Різдво-Богородичної церкви с. Хворостів Любомльського району. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 20 червня 2011.

Література

• Хво́ростів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.516
• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: (краєзн. слов. — від найдавніших часів до 1914 р.). — Вінніпег, 1986. — Т. 2. — С. 578.

Посилання

• Садовник Т. 475 років від часу першої писемної згадки про с. Хворостів (1536) // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2011 рік. — Луцьк, 2010. — С. 153—154. (У статті помилково зазначений Володимир-Волинський район, хоча йдеться про село над річкою Вижівка, тобто про село Хворостів Любомльського району).
• «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради
• Остапюк О. «З історії Різдво-Богородичної церкви с. Хворостів Любомльського району» [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Хворостів [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]