![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cf/Kharkiv-town-flag.svg/languk-640px-Kharkiv-town-flag.svg.png&w=640&q=50)
Харків
місто на північному сході України / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Харків?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ха́рків (МФА: [ˈxɑrkiu̯] ( прослухати); заст. укр. Харьків[2][3], лат. Zacharpolis[4][5][6]) — місто на північному сході України, на Слобожанщині, науковий центр України, адміністративний центр Харківської області. Друге за кількістю мешканців місто України з населенням 1 421 125 осіб[1]. Площа міста — 350 км²[7]. Разом із прилеглими містами й районами утворює Харківську агломерацію з людністю понад 2 млн осіб. Територія Харкова поділена на 9 адміністративних районів. З 2020 року місто входить до складу Харківського району.
Харків з 2022 року має відзнаку "Місто-герой України" [8][9]. Місто має Приз Європи (2010 рік)[10]. У 2012 році в Харкові проходили матчі Чемпіонату Європи з футболу.
Харків розташований на схилах Середньоруської височини, в долинах річок Уди (ліва притока Сіверського Дінця), Лопань (ліва притока Уди) та Харків (ліва притока Лопань). Рельєф — яружно-балковий, з високими правими берегами річок. На території міста є штучні озера: водосховища та затоплені кар’єри. В заплавах річок трапляються стариці. Клімат Харкова – помірно-континентальний. Зима холодна і сніжна, з декількома відлигами; літо — спекотне, з короткочасними дощовими періодами; весна та осінь – короткі, з заморозками на ґрунті. Середня температура року становить +8,7 °C, середня річна кількість опадів - 520 мм. Харків розташовано в лісостеповій природній зоні. З рослинності домінують породи широколистяних лісів. Природно-заповідний фонд Харкова становлять 15 територій та об'єктів, серед яких 2 загальнодержавних (зоопарк і ботанічний сад ХНУ).
Харків був заснований у 1654 році як фортеця для стримування набігів кримських татар і ногайців. Місто стає полковим центром Харківського слобідського козацького полку. З 1765 року, у наслідку скасування козачого устрою Слобожанщини, Харків став губернським містом. На початку ХХ століття місто було великим промисловим, культурним, торговим та освітніми Слобідської України в Російській імперії. Після Лютневої революції 1917 року Харковом керували представники різних влад: Українська соціал-демократична робітнича партія, Партія українських соціалістів-революціонерів (есери), більшовики, ЗСПУ та інші. З грудня 1919 року до Харкова повернувся радянський уряд і Харків став першою столицею УРСР (по січень 1934 року). Місто почало розвиватися у напрямку індустріалізації. Почали будуватися великі заводи, населення збільшувалось за рахунок міграції. Паралельно розвивається наука та культура. В Харкові вперше в СРСР було розщеплене атомне ядро[11].
Під час ІІ Світової війни німецька армія вступила до Харкова у жовтні 1941 року. За часи двохрічної окупації населення міста зменшилось більше ніж у 3 рази. За оцінками експертів Харків був одним із найбільш зруйнованих міст ІІ Світової війни в Європі[12]
За часи радянської влади місто було великим промисловим, науковим, освітнім, транспортним центром України та СРСР. Харків в ті часи був відомий своїми заводами: ХТЗ, Турбоатом та заводом ім.Малишева, будівлею Держпрому, найбільшою площею Європи (зараз площа Свободи), зоологічним парком, Харківським національним університетом та іншими. Значну роль в економіці СРСР Харків відіграв у авіаційному, тракторному та військовому машинобудуванні та електроніці. Через Харків проходили транспортні шляхи, які з’єднували центр імперії з півднем, захід з центром. У 1975 році у Харкові було відкрито першу лінію метрополітену.
З початку Незалежності України Харків, як й вся країна, опинився у ситуації перебудови економіки. Багато підприємств було закрито або реконструйовано, через зв’язки з ринками країн СНД та залежність від російської нафти, мінералів і газу[13].
З 2006 року місцева рада системно орієнтувала економіку, культуру та інші сфери життя містян на співробітництво з РФ. Протести Євромайдану взимку 2013–2014 років в Харкові були не численні[14]. У березні та квітні 2014 року сили безпеки та контрдемонстранти завадили сепаратистським намірам створення в Харківській області автономії за сценарієм Донбасу[15]. Опитування, які були проведені з вересня по грудень 2014 року, виявили в Харкові незначну кількість містян, які підтримували приєднання до Росії[16].
Економіка Харкова після припинення співробітництва з РФ почала переорієнтовуватися на нові міжнародні ринки, військові підприємства мали збільшення оборонних контрактів, продовжував розвиватися експорт в секторі ІТ-послуг[17].
Останній перепис населення 2001 року показав, що в місті мешкало 62,8% українців. За даними опитування, проведеного Міжнародним республіканським інститутом у 2023 року більшість населення міста вдома спілкуються російською мовою.
Харків має розвинуту мережу міського громадського транспорту: тролейбусні, трамвайні, автобусні маршрути та метрополітен (3 гілки з 30 станціями).
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році Харків був місцем запеклих боїв між українськими та російськими військами [18]. У травні 2022 року українські війська відкинути російські війська від міста[19]. Російська артилерія та ракети залишились в радіусі міста, і воно продовжувало систематично зазнавати обстрілів і ракетних ударів. Після Слобожанський контрнаступ у вересні 2022 року, місто залишається під періодичним обстрілом Росії здебільшого ракетами з комплексу С-300.
На квітень 2024 року майже чверть міста була знищена, особливо постраждали його північні райони.
Як культурний та освітній центр Слобожанщини та України, Харків до 24.02.2022 мав 60 науково-дослідних інститутів, 45 вищих навчальних закладів[20], серед яких ХНУ імені В. Н. Каразіна, який входить до найкращих 500 ВНЗ світу[21] та НТУ «ХПІ», який входить до найкращих 1000[22], 8 музеїв, міську картинну галерею, 7 державних театрів і кілька десятків недержавних, 80 бібліотек, спортивні об'єкти, виставкові зали та сучасні офісні простори.