Сторожинець
село в Чернівецькій області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сторожинéць — місто в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області, важливий історичний осередок Буковини. Центр Сторожинецької міської громади.
| Сторожинець | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Чернівецька область | ||||||||
| Район | Чернівецький район | ||||||||
| Громада | Сторожинецька міська громада | ||||||||
| Засноване | XIV століття | ||||||||
| Перша згадка | 1448 | ||||||||
| Статус міста | від 1854 року | ||||||||
| Населення | ▼ 14 077 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 14 077 (01.01.2022)[2] | ||||||||
| Площа | 25,8 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 59000–59004 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3735 | ||||||||
| Координати | 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 366 м | ||||||||
| Водойма | р. Серет, Дубовець | ||||||||
| Назва мешканців | сторожинча́нин сторожинча́нка сторожинча́ни | ||||||||
| День міста | третя неділя травня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Сторожинець | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 23,6 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 545 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6 | ||||||||
| Вебсторінка | Сторожицька міська рада | ||||||||
| |||||||||
Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.
Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.
Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.
Місто розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62.
Клімат
Сторожинець має помірно-континентальний клімат, характерний для Центральної та Східної Європи. Крім того, річну погоду можна описати короткою весною, зазвичай помірно теплим літом, а також тривалою осінню та зимою.
Сторожинець вперше згаданий у грамоті молдавського господаря Романа ІІ з 1448 року, як сторожовий пост на Сереті. Першими мешканцями поселення були лісоруби. Наступного разу Сторожинець згадується у 1476 році, як власність молдавського феодала Тодорахі Сорочану.
В 1774 році Австро-Угорщина прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.
З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники, більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець — Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повіт[3] у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.
1900 року в греко-католицькому храмі міста відслужив службу відомій епіскоп, а пізніше – митрополит української греко-католицької церкві Андрій Шептицький. У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.
У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії. Після румунсько-німецької окупації Сторожинець був захоплений військами ЧА Першого Українського фронту в березні 1944 року.
2 червня 1957 року розпочалося видання районної газети українською та румунською мовами.
Станом на 1989 рік основою економіки міста були харчова та деревообробна промисловість.
З 24 серпня 1991 року Сторожинець входить до складу незалежної України.
2000 року споруджено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
29 вересня 2016 року шляхом об'єднання Сторожинецької міської ради та сільських рад, місто стало адміністративним центром — Сторожинецької міської громади.[4]
У 1975 році чисельність населення становила 11 600 мешканців.
У січні 1989 року чисельність населення становила 14 500 осіб.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[5]:
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6][7]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 11 763 | 81,00% |
| Румунська | 1 663 | 11,45% |
| Російська | 953 | 6,56% |
| Польська | 116 | 0,80% |
| Вірменська | 9 | 0,06% |
| Білоруська | 3 | 0,02% |
| Німецька | 3 | 0,02% |
| Інші/Не вказали | 13 | 0,09% |
| Разом | 14 523 | 100% |
Румунський перепис 1930 року
| Етнічна приналежність | Населення | Відсоток від загальної кількості населення |
|---|---|---|
| румуни | 3,390 | 38.98% |
| євреї | 2,480 | 28.52% |
| поляки | 1,017 | 11.69% |
| Русини/Українці | 853 | 9.81% |
| німці | 655 | 7.53% |
| РАЗОМ: | 8,695 | 100% |
Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець
| Назва | Адреса |
|---|---|
| Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 | м. Сторожинець, Видинівського, 1 |
| Сторожинецька гімназія № 1 | м. Сторожинець, Видинівського, 11 |
| Сторожинецька гімназія № 2 | м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 Б |
| Сторожинецький районний ліцей | м. Сторожинець, Чаплигіна, 33 |
Вищі навчальні заклади у місті:
- Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіскальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3
- Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1
Сторожинецький ННІ Університету Державної фіскальної служби України
Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Сторожинецька гімназія
Сторожинецький районний ліцей
У місті є пам'ятки архітектури:
- Сторожинецька ратуша;
- Костел Святої Анни;
- Свято-Георгіївська церква.
У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу. [8] Також, місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015)[9].
Костел Святої Анни
Свято-Георгіївська церква
Пам'ятник Юрію Федьковичу
.jpg)
Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт — Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.
Тут народилися:
- Бідін Ігор Михайлович — український воїн, учасник російсько-української війни.
- Верхоляк Ярослав Ілліч (* 1981) — старший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Гаденко Мар'ян Ілліч — громадський діяч, музикант, Народний артист України (1999).
- Гаденко Олександр Георгійович (1969—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ґеорґе Ґрігоровіч — провідний політик Буковини наприкінці панування Австро-Угорщини.
- Заяць Петро Іванович (1972—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цибух Валерій Іванович — державний і громадський діяч, заслужений працівник культури України.
- Микола Якимчук — український правознавець, заслужений юрист України.
Тут поховані:
- Телегуз Василь Іванович (1964—2022) — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60[10] та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148[11]:
| Сторожинець |
|---|
|
Міхальча, Кам'яна… А там — вже за лісами Сховався, наче рай, Сторожинець… Під небом синім, як під парусами, До Чернівців пливе він навпростець.
І бабцям на базар тягав торби.
Там вперше схвилював моє серденько З книжок старих Шевченко і Сократ.
Своїх найкращих друзів і гравців. |
Сторожинецький дендрологічний парк і маєток Оренштайнів
Алея в дендрологічному парку
Свято-Георгіївська церква
Ратуша
Костел святої Анни
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сторожинець
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 264—265.
- Сторожинець // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 863. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Storożyniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 376. (пол.)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
