Loading AI tools
український політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сергі́й Васи́льович Ківа́лов (нар. 1 травня 1954, Тирасполь, Молдавська РСР) — український політик, народний депутат України III—VIII скликань, голова Центральної виборчої комісії під час президентських виборів 2004 року, які вилилися в Помаранчеву революцію. Академік Національної академії правових наук України, академіком Національної академії педагогічних наук України, президент Національного університету «Одеська юридична академія». Ківалов також відомий як співавтор закону «Про засади державної мовної політики», прийнятого 3 липня 2012 року. Член фракції Опозиційного блоку (колишня Партія регіонів).
| Сергі́й Васи́льович Ківа́лов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Прізвисько | Підрахуй[1][2][3] | |||||||||
| Народився | 1 травня 1954 (70 років) Тирасполь, Молдавська РСР,  СРСР | |||||||||
| Громадянство | СРСР →  Україна | |||||||||
| Діяльність | політик | |||||||||
| Alma mater | Уральський державний юридичний університетd | |||||||||
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] | |||||||||
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова | |||||||||
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання | |||||||||
| Посада | народний депутат України[4], народний депутат України[5], народний депутат України[6], народний депутат України[7], народний депутат України[8], народний депутат України, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[9], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[9] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[9] | |||||||||
| Партія | Опозиційний блок | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет (1976—1980), «Правознавство»; докторська дисертація «Організаційно-правові основи митної справи в Україні» (Юридичний інститут Одеського державного університету ім. Мечникова, 1996).
Дитинство минуло на Одещині.
29 квітня 2024 року отримав поранення в результаті російського ракетного удару по Одесі[10].
Дружина Наталя Миколаївна (1955) — економіст; дочка Тетяна (1976) — юрист. Володіє англійською мовою.
![Thumb](#/media/Файл:Международный_проект_"Дорогами_Победы".jpg)
Народний депутат України III скликання 03.1998 — 04.2002, виборчий округ № 135, Одеської області. З'явилося 62,0 %, за 25,8 %, 19 суперників. На час виборів: ректор Одеської державної юридичної академії. Член групи «Незалежні» (07.1998 — 11.1998), член фракції СДПУ(О) (з 11.1998). Голова підкомітету парламентського контролю Комітету з питань правової реформи (з 07.1998).
Народний депутат України IV скликання з 04.2002, виборчий округ № 136, Одеської області, висунутий Українською морською партією. За 39,10 %, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Української морської партії. Член фракції «Єдина Україна» (05.2002 — 10.2002). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення політичної реформи та організації парламентського контролю (парламентської реформи та парламентського контролю) Комітету з питань правової політики (з 06.2002). Склав депутатські повноваження 4 березня 2004 року.
2004 року під час першого та другого туру виборів президента України обіймав посаду голови Центральної виборчої комісії України. Під час виборів було виявлено численні випадки фальсифікацій, які за рішенням Верховного Суду України унеможливили встановлення результатів виборів. Тоді ж було призначено повторний другий тур виборів, до початку якого Ківалова було звільнено з посади.
Народний депутат України V скликання 04.2006 — 11.2007 від Партії регіонів, № 27 в списку. На час виборів: ректор Одеської національної юридичної академії, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006 року). Голова Комітету з питань правосуддя (з липня 2006 року). Помічником Ківалова був майбутній глава Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк.
Народний депутат України VI скликання 11.2007 — 12.2012 від Партії регіонів, № 28 у списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Голова Комітету з питань правосуддя (з грудня 2007). Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007 року).
Народний депутат України VII скликання 12.2012 — 11.2014, виборчий округ № 135, Одеська область, висунутий Партією регіонів. За 56,79 %, 14 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012 року). Голова Комітету з питань верховенства права та правосуддя (з грудня 2012 року).
Народний депутат України VIII скликання з листопада 2014 року, виборчий округ № 135, Одеська область, самовисуванець. За 28,8 %, 39 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Української морської партії Сергія Ківалова. Позафракційний. Член Комітету з питань правової політики та правосуддя.
Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 135, Приморський район м. Одеси)[11]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Олексію Леонову[12][13].
9 жовтня 2015 року в Одесі невідомі кинули гранату у двір приватного будинку, де проживає народний депутат України Сергій Ківалов. У результаті вибуху гранати ніхто не постраждав[14].
10 жовтня 2015 року Ківалов зняв свою кандидатуру з майбутніх виборів на посаду мера Одеси, пояснивши це тим, що не хоче «щоб пролилася чиясь кров», оскільки раніше невідомі кинули гранату у двір його будинку[15].
Був звинувачений в участі у фальсифікаціях під час Президентських виборів 2004. За це отримав прізвисько «підрахуй»[16][17].
Сергій Ківалов разом з Андрієм Портновим був ідеологом судової реформи 2010 року[18][19]. Експерти відзначали, що судова реформа 2010 року здійснювалася в умовах повного домінування Януковича у політичній системі України, в дуже стислі терміни та кулуарно[20].
27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію «Харківських угод».
16 січня 2014 року голосував за «Диктаторські закони 16 січня».
Рішенням ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» зафіксовано роль Ківалова у питанні притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Це стосується періоду, коли він поєднував посади члена Вищої ради юстиції та голови Комітету ВР з питань правосуддя. З рішення ЄСПЛ випливає, що це суміщення посад не дозволяло реалізувати право на незалежний та безсторонній суд[21].
18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[22].
Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і діло», за час перебування Сергія Ківалова на посаді народного депутата 8-го скликання ВРУ, зміг виконати 28 % обіцянок[23].
У липні 2019 року із записів[24] НАБУ стало відомо про причетність[25] Ківалова до підкупу суддів Окружного Суду[26].
Автор (співав.) близько 150 наукових праць.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
