Loading AI tools
місто Покровської міської громади Покровського району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ро́динське — місто Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. На середину 2024 року у місті налічувалося 1638 мешканців. Розташоване неподалік від залізничного вузла Покровськ та залізничної станції Родинська, яка з 2009 року здійснює лише вантажні операції.
Родинське | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Покровська міська громада | ||||||||
Засноване | 1950 | ||||||||
Статус міста | з 1962 року | ||||||||
Населення | ▼ 9 850 (01.01.2022)[1] | ||||||||
Площа | 6.7 км² | ||||||||
Густота населення | 1543.6 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85310—87315 | ||||||||
Телефонний код | +380-6239 | ||||||||
Координати | 48°21′11″ пн. ш. 37°12′36″ сх. д.H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 190 м | ||||||||
Назва мешканців | родинча́нин, родинча́нка, родинча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Родинська | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 58 км | ||||||||
- залізницею | 66 км | ||||||||
- автошляхами | 75,3 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 536 км | ||||||||
- залізницею | 735 км | ||||||||
- автошляхами | 616 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85310, Донецька обл., Покровська міськрада, м. Родинське, вул. Краснолиманська, 23 | ||||||||
Вебсторінка | Сторінка на сайті Покровської міськради | ||||||||
Міський голова | Андрійченко Катерина Сергіївна | ||||||||
Родинське у Вікісховищі
|
З північної та західної сторін до території міста примикають землі Добропільського району, зі східної — землі Новоекономічної селищної ради, з південної — Рівненської сільської ради Покровського району. Біля міста проходить автомобільна дорога Т 0515 та залізниця, станція Родинська.
Засноване в 1950 році у зв'язку з будівництвом вугільних шахт. Місто також будували шахтобудівники, — вони ж і поставили на території сучасного міста свої намети. Це було перше житло в майбутньому місті. У 2000 році мешканці відзначили 50-річчя рідного міста[2].
Походження назви міста Родинське таке. В 20-х роках території вугільного родовища на північ від Каракубової балки (північна частина сучасного міста Мирноград) називалися Родинською ділянкою, яка дала свою назву майбутньому місту. Назва ділянки, в свою чергу, походять від російської назви хутора на північний захід від сучасного Мирнограда — Родіна (тобто, Батьківщина). Запаси вугілля тут були попередньо розвідані ще на початку ХХ століття.
Старі назви сучасного міста Родинське — селище шахти «Родинська» № 2, а ще раніше — об'єднане селище шахт «Родинська» № 2, «Краснолиманська» і «Запорізька». Площа об'єднаного шахтного селища, згідно з економічно-територіальною довідкою за 1951 рік, становила 260 га, населення — 2025 чол. Загальний селищний житлофонд тоді становив 6298 кв. м. Було розпочато будівництво 30 індивідуальних будинків з терміном здачі в 1954 році. У селищі працювали: 2 будуправління тресту «Красноармійськшахтобуд», школа на 280 учнів, школа робітничої молоді, їдальня на 100 місць, 2 магазини, перукарня, шахтний медпункт. На III квартал 1954 року було заплановано відкриття медамбулаторії, дитсадка на 100 місць. За рахунок шахти «Родинська» № 2 планувалося відкрити дитячі ясла на 68 місць, клуб на 330 місць, лазню. За рахунок шахти «Краснолиманська» — іще одні дитячі ясла, також на 68 місць, хлібопекарню з продуктивністю 10 т/добу[3].
Розвідувальні роботи під закладання шахти «Родинська» № 2 почалися в 1947 році, а в 1949 році приступили безпосередньо до її будівництва. На початку 50-х років шахти міста продовжували будуватися: пуск в експлуатацію шахти «Родинська» № 2 з проектною потужністю 1000 т/добу планувався в 1954 році; «Краснолиманська» — з проектною потужністю 4000 т/добу — в 1957 році (в реальності, була відкрита в 1958 році); «Запорізька» — з проектною потужністю 1000 т/добу — в 1956 році. У 1960 році в дію вступила центральна збагачувальна фабрика «Краснолиманська». Зараз шахта «Родинська» (колишня «Родинська» № 2) і «Вугільна компанія» Краснолиманська «(включає в себе шахту-гігант і збагачувальну фабрику) — містоутворюючі підприємства Родинського. Зараз ДП „Вугільна компанія“ Краснолиманська», передані для розробки перспективні площі вугільного родовища на ділянці «Гапєєвска»[3][4].
З 1962 року Родинське — місто районного підпорядкування. Тут вже діяли 11 бібліотек, 2 з яких — технічні. Відкрилися: Будинок культури, Палац піонерів і школярів, 3 школи, 7 дитсадків (нині працюють 4), музична школа, лікарняне містечко, пізніше — Будинок побуту і ресторан (згорів в середині 70-х років і не був відновлений)[4].
Народногосподарський профіль міста визначає вугледобувна промисловість, яка представлена шахтами:
1959[5] | 1970[5] | 1979[5] | 1989[5] | 2001[5] |
---|---|---|---|---|
11 863 | ▲ 16 651 | ▼ 15 112 | ▲ 15 212 | ▼ 11 966 |
2003[5] | 2004[5] | 2005[5] | 2006[5] | 2007[5] |
▼ 11 795 | ▼ 11 651 | ▼ 11 498 | ▼ 11 350 | ▼ 11 267 |
2008[5] | 2009[5] | 2010[5] | 2011[6] | 2012[7] |
▼ 11 180 | ▼ 11 095 | ▼ 11 002 | ▼ 10 867 | ▼ 10 773 |
2013[8] | 2014[9] | 2015[10] | 2016[11] | 2017[12] |
▼ 10 698 | ▼ 10 641 | ▼ 10 512 | ▼ 10 369 | ▼ 10 342 |
2018[13] | 2019[14] | 2020[15] | 2021[16] | 2022[17] |
▼ 10 272 | ▼ 10 114 | ▼ 10 066 | ▼ 9 948 | ▼ 9 850 |
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[18]:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[19]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 9100 | 75.91% |
українська | 2785 | 23.23% |
вірменська | 40 | 0.33% |
білоруська | 17 | 0.14% |
румунська | 5 | 0.04% |
болгарська | 2 | 0.02% |
польська | 2 | 0.02% |
грецька | 2 | 0.02% |
гагаузька | 1 | 0.01% |
інші/не вказали | 34 | 0.28% |
Усього | 11988 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення міста становило 11988 осіб, із них 23,23 % зазначили рідною мову українську, 75,91 % — російську, 0,33 % — вірменську, 0,14 % — білоруську, 0,04 % — румунську, 0,02 % — болгарську, німецьку, польську та грецьку, а також 0,01 % — гагаузьку мову[20].
Житловий фонд за даними міського відділу статистики становить 250.0 тис. м² загальної площі. Багато — та малоетажний житловий фонд розташовано в південній частині міста, з якого 146 будинків Об'єднення співласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та 54 комунальних будинків яке обслуговує Приватне Підприємство "Керуюча компанія "Стандарт", створенє у кінці 2019 року. Північна частина міста забудована садибами. В цій частині міста основна проблема — підробітка шахти «Родинська».
У західній частині міста проходить залізнична магістраль МПС «Покровськ-Дубове». Паралельно — автодорога територіального значення Т 0515 (Костянтинопіль—Олександрівка).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.