З 1569р.— воєводство є в складі Речі Посполитої. У зв'язку з малою щільністю населения не було поділене на повіти. Земські сеймики відбувалися в Полоцьку, від воєводства були лише 2 посли до польського Сейму та литовського Трибуналу. Представництво воєводства— по одному послові до в Вільнюсу згідно з каденцією литовською, та по одному послові до Мінську відповідно каденції руської (русинської). З 1773р. воєводські сеймики відбувалися в Ушачі— 2 воєводські сенатори, воєвода, полоцький каштелян. Воєвода мав право входити до Сейму після воєводи Любліну перед воєводою Белза так, як каштеляни за рангом среди каштелянів. Гербом воєводства була литовська «Погоня» в білому геральдичному полі, чи на червоній хоругві.
У 1579р.— завдяки Стефану Баторію воєводство було повернене у склад Речі Посполитої.
Після приєднання Полоцька до Російської імперії центр воєводства був перенесений в Ушачі.
Північні межі воєводства неодноразово мінялися в ході війн Великого князівства Литовського (потім— Речі Посполитої) з Московською (потім— Російською) державою.
У середині XVIIст.— у воєводстві налічувалося 23 204 селянських господарства й 185 632 мешканця[2], а після війни 1654–1667рр. кількість населення скоротилася до 41 000 осіб (винищувалися вщент цілі села і повіти), у цій війні активну участь брали українські козаки, керовані московським царем. У білоруській історії це досі вважається геноцидом, адже майже 50% всіх етнічнихбілорусів було знищено, у цих етнічних чистках активну участь брав український козацький полковник Золотаренко Іван Никифорович[3][4][5][6][7].
У 1772р.— під час Першого поділу Речі Посполитої північна частка воєводства, значна частина території воєводства була перейменована в Полоцьку провінцію й приєднана до Псковської губернії Російської імперії[8], а південна частка воєводства лишалася до 1793р. у складі Речі Посполитої. Центр південної частини воєводства був перенесений у Лепель, в 1776р.— в Ушачі, в 1791р.— в Чашники.
У 1793р.— під час Другого поділу Речі Посполитої уся територія воєводства була приєднана до Російської імперії й включена до складу Полоцького намісництва.
Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат— Праметэй / Рэдкал.: Г.П.Пашкоў і інш.— Мн.: БелЭн, 2001.— Т. 11.— 560 с.— 10 000 экз.— ISBN 985-11-0198-2 (Т. 11) (біл.)
Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат— Праметэй / Рэдкал.: Г.П.Пашкоў і інш.— Мн.: БелЭн, 2001.— Т. 11.— 560 с.— 10 000 экз.— ISBN 985-11-0198-2 (Т. 11) (біл.)
Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795.— Kraków, 1885.— S. 44—48. (пол.)