Населення Росії

Населення Російської Федерації. Чисельність населення країни 2015 року становила 142,423 млн осіб (10-те місце у світі)^[1]. Чисельність росіян стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 11,6 ‰ (169-те місце у світі), смертність — 13,69 ‰ (11-те місце у світі), природний приріст (депопуляція) — −0,04 % (203-тє місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала таким чином: 1897 рік — 67,47 млн осіб, 1914 рік — 89,9 млн осіб, 1939 рік — 128,5 млн осіб, 1959 рік — 137,5 млн осіб, 1979 рік — 147,7 млн осіб, 1989 рік — 147,4 млн осіб, 2002 рік — 145,17 млн осіб, 2012 рік — 143,35 млн осіб . Росію населяє велика кількість народів європеоїдної і монголоїдної рас, найбільшими з яких виступають росіяни, татари, українці, башкири, чуваші й чеченці . Більша частина (¾) населення країни розміщується в західній європейській частині з помірним континентальним кліматом, смугою між узбережжями Балтійського і Каспійського морів, на площі 20 % загальної території держави; арктична північ, Сибір із його багаторічною мерзлотою, тайгою і болотами заселені слабо . Офіційна мова — російська; в окремих суб'єктах Федерації офіційними мовами вважаються також мови місцевих національних меншин, найпоширеніші з них — татарська і чеченська . Історично релігією титульної нації держави, росіян, слугувало православ'я. У той же час в багатонаціональній державі простежуються регіональні відмінності: на Кавказі переважає іслам, як і на Середньому Поволжі й Південному Уралі, в Сибіру поряд з православ'ям важливим є також іслам (Західний Сибір) і буддизм (Східний Сибір), місцеві вірування, шаманство. Історичним наслідком державної ідеології атеїзму в СРСР є більшою мірою декларативність відношення населення до певної конфесії, номінальне слідування релігійним обрядам . У державі присутня розвинена система шкільної і вищої освіти, держава субсидує безкоштовну освіту поряд з оплатною. Неписемність серед дорослого населення відсутня . У країні є розвинена державна система охорони здоров'я, успадкована від радянської влади, яка перебуває у стадії трансформації і реформування; відчутний постійний брак коштів на її утримання . Присутня державна система соціального захисту малозахищених верств населення, що має перехідні риси від соціальної системи успадкованої від СРСР до соціальних систем прийнятих в західних суспільствах . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних (Федеральна служба державної статистики) і науково-освітніх установ, регулярно проводяться переписи населення (останній відбувся 2010 року) .

Населення Росії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	142,42 млн осіб
Густота	8,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції	1,69 ‰
Природний приріст	▼−0,04 %
Народжуваність	11,6 ‰
Фертильність	1,61 дітей на 1 жінку
Смертність	13,69 ‰
Смертність немовлят	6,97 ‰
• до 14 років	16,68 %
• 15–64 років	69,71 %
• старіші за 65 років	13,61 %
• чоловіків	64,7 року
• жінок	76,57 року
загалом	0,86 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,06 чол./жін.
15–64 років	0,75 чол./жін.
після 65 років	0,45 чол./жін.
Нація	росіяни
Найбільший етнос	росіяни
Нацменшини	татари, українці, башкири
Офіційна	російська
Також у побуті	татарська, чеченська

Природний рух

Відтворення

Рівень застосування контрацепції 68 % (станом на 2011 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 24,6 року (оцінка на 2009 рік)^[1].

Народжуваність

Коефіцієнт народжуваності по суб'єктах Російської Федерації, 2012 рік (англ.)

Народжуваність у Росії, станом на 2015 рік, дорівнює 11,6 ‰ (169-те місце у світі)^[1]. 2012 року в Росії зареєстровано 1 898 836 народжень (13,3 на 1000 осіб), що на 1,4 % більше, ніж у 2012 році. Коефіцієнт смертності коливався в межах від 3,7-5,6 ‰ в Інгушетії, Ямало-Ненецькому автономному окрузі, Чечні та Дагестані до понад 17,0 ‰ у Псковській, Тверській, Новгородській та Тульській областях.

Коефіцієнт народжуваності по федеральних округах, 2012 рік:

• Північно-Кавказький федеральний округ — 17,4 ‰;
• Уральський федеральний округ — 15,1 ‰;
• Сибірський федеральний округ — 14,9 ‰;
• Далекосхідний федеральний округ — 13,9 ‰;
• Приволзький федеральний округ — 13,2 ‰;
• Південний федеральний округ — 12,6 ‰;
• Північно-Західний федеральний округ — 12,2 ‰;
• Центральний федеральний округ — 11,4 ‰.

Динаміка коефіцієнта народжуваності по регіонах за 1990—2014 роки

	1990 рік			2014 рік
	Загалом	Міста	Села	Загалом	Міста	Села
Росія	1,89	1,70	2,60	1,75	1,59	2,32
Північно-Кавказький федеральний округ				2,03	1,68	2,41
Чечня	2,84	2,16	3,35	2,91	2,83	2,95
Інгушетія	2,84	2,16	3,35	2,28	2,13	2,39
Дагестан	3,07	2,57	3,52	2,08	1,50	2,68
Північна Осетія	2,23	2,20	2,30	2,01	2,02	1,98
Кабардино-Балкарія	2,45	2,04	3,11	1,83	1,65	2,02
Карачаєво-Черкесія	2,19	1,89	2,51	1,65	1,48	1,78
Ставропольський край	2,10	1,73	2,64	1,62	1,43	1,96
Уральський федеральний округ	1,88	1,73	2,68	1,96	1,82	2,76
Курганська область	2,15	1,82	2,72	2,10	1,78	2,87
Ямало-Ненецький автономний округ				2,19	1,94	3,19
Ханти-Мансійський автономний округ — Югра				2,09	2,07	2,41
Тюменська область	1,99	1,85	2,55	2,07	1,94	2,71
Свердловська область	1,73	1,63	2,69	1,92	1,80	2,77
Челябінська область	1,89	1,74	2,80	1,86	1,70	2,78
Сибірський федеральний округ	2,03	1,79	2,87	1,90	1,65	2,94
Тива	3,22	2,64	3,85	3,49	2,34	6,78
Республіка Алтай	2,52	1,62	3,08	2,88	1,70	5,20
Бурятія	2,49	2,10	3,37	2,26	1,87	3,12
Забайкальський край	2,49	2,10	3,38	2,08	1,75	3,13
Хакасія	2,27	2,04	3,04	2,01	1,72	2,82
Іркутська область	2,22	2,02	3,29	1,97	1,76	2,99
Алтайський край	1,91	1,66	2,42	1,84	1,52	2,66
Омська область	1,98	1,69	2,87	1,95	1,68	2,93
Кемеровська область	1,92	1,84	2,62	1,78	1,69	2,43
Красноярський край	1,88	1,65	2,85	1,81	1,61	2,91
Новосибірська область	1,83	1,64	2,66	1,77	1,59	2,74
Томська область	1,62	1,40	2,41	1,59	1,37	2,68
Далекосхідний федеральний округ	2,07	1,88	2,80	1,87	1,64	2,88
Республіка Саха	2,46	2,08	3,28	2,25	1,78	3,47
Чукотський автономний округ	2,09	1,82	2,88	2,04	1,59	3,15
Єврейська автономна область	2,40	2,00	3,30	1,95	1,72	2,60
Амурська область	2,18	1,91	3,00	1,85	1,53	2,94
Сахалінська область	2,00	1,94	2,47	1,96	1,83	2,85
Камчатський край	1,69	1,57	2,25	1,85	1,75	2,29
Хабаровський край	1,99	1,88	2,63	1,79	1,65	2,72
Магаданська область	1,89	1,83	2,56	1,66	1,63	2,88
Приморський край	1,97	1,83	2,58	1,73	1,55	2,61
Приволзький федеральний округ	1,97	1,75	2,72	1,79	1,60	2,46
Оренбурзька область	2,20	1,87	3,01	2,03	1,59	3,16
Пермський край	1,99	1,80	2,85	1,98	1,72	3,16
Марій Ел	2,16	1,87	2,79	1,98	1,74	2,65
Удмуртія	2,05	1,81	2,80	1,96	1,58	3,13
Башкортостан	2,18	1,84	3,09	1,95	1,74	2,53
Кіровська область	2,01	1,82	2,57	1,89	1,62	3,61
Чуваська Республіка	2,12	1,78	2,98	1,88	1,55	2,89
Татарстан	2,05	1,86	2,87	1,84	1,75	2,22
Ульяновська область	1,94	1,78	2,61	1,67	1,58	2,00
Самарська область	1,73	1,62	2,35	1,65	1,55	2,13
Нижньогородська область	1,69	1,59	2,20	1,59	1,52	1,96
Саратовська область	1,91	1,70	2,70	1,57	1,42	2,14
Пензенська область	1,82	1,63	2,34	1,53	1,42	1,86
Мордовія	1,87	1,69	2,29	1,37	1,31	1,54
Південний федеральний округ				1,71	1,60	1,92
Астраханська область	2,14	1,81	2,93	1,97	1,82	2,27
Калмикія	2,66	2,29	3,10	1,85	1,85	1,85
Краснодарський край	2,06	1,90	2,30	1,81	1,82	1,77
Адигея	2,06	1,88	2,37	1,73	1,55	1,93
Ростовська область	1,91	1,72	2,67	1,57	1,42	2,11
Волгоградська область	1,80	1,62	2,34	1,61	1,44	2,03
Північно-Західний федеральний округ	1,67	1,58	2,25	1,61	1,53	2,25
Ненецький автономний округ				2,42	1,83	6,09
Республіка Комі	1,87	1,76	2,39	2,01	1,67	4,74
Вологодська область	2,02	1,81	2,60	1,86	1,64	2,77
Архангельська область	2,00	1,80	2,71	1,84	1,54	4,23
Новгородська область	1,87	1,71	2,39	1,75	1,62	2,20
Псковська область	1,84	1,70	2,30	1,70	1,52	2,36
Республіка Карелія	1,87	1,80	2,34	1,74	1,52	3,71
Калінінградська область	1,81	1,68	2,39	1,70	1,59	2,08
Мурманська область	1,60	1,61	1,54	1,65	1,63	2,03
Санкт-Петербург	1,40	1,40		1,52	1,52
Ленінградська область	1,66	1,66	1,67	1,28	1,33	1,19
Центральний федеральний округ	1,64	1,54	2,19	1,51	1,45	1,86
Костромська область	1,93	1,70	2,63	1,87	1,64	2,67
Курська область	1,85	1,68	2,33	1,70	1,51	2,30
Тверська область	1,81	1,63	2,45	1,66	1,54	2,17
Ярославська область	1,69	1,60	2,27	1,64	1,55	2,20
Калузька область	1,78	1,65	2,19	1,69	1,62	1,94
Липецька область	1,81	1,66	2,20	1,66	1,52	1,95
Владимирська область	1,79	1,71	2,22	1,64	1,59	1,87
Рязанська область	1,80	1,67	2,25	1,60	1,37	2,37
Івановська область	1,72	1,61	2,46	1,57	1,52	1,87
Брянська область	2,02	1,82	2,75	1,56	1,42	1,91
Орловська область	1,84	1,58	2,53	1,55	1,26	2,35
Бєлгородська область	1,91	1,74	2,39	1,54	1,41	1,91
Московська область	1,44	1,39	1,66	1,60	1,63	1,47
Смоленська область	1,79	1,63	2,38	1,53	1,43	1,89
Воронезька область	1,78	1,64	2,12	1,47	1,37	1,80
Тульська область	1,68	1,60	2,16	1,47	1,41	1,65
Тамбовська область	1,83	1,61	2,29	1,49	1,40	1,64
Москва	1,42	1,42		1,34	1,34	1,69

Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,61 дитини на одну жінку (179-те місце у світі)^[1]. По федеральних округах (станом на 2011 рік)^[2]:

• Північно-Кавказький федеральний округ — 2,006 (від 1,43 у Ставропольському краї до 3,36 у Чечні).
• Уральський федеральний округ — 1,745 (від 1,70 у Челябінській області до 1,84 у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах).
• Сибірський федеральний округ — 1,721 (від 1,48 у Томській області до 3,25 у Республіці Тива).
• Далекосхідний федеральний округ — 1,657 (від 1,48 у Магаданській області до 2,06 у Республіці Саха).
• Приволзький федеральний округ — 1,593 (від 1,25 у Мордовії до 1,83 в Удмуртії).
• Південний федеральний округ — 1,517 (від 1,39 у Ростовській області до 1,81 у Калмикії).
• Північно-Західний федеральний округ — 1,455 (від 1,16 у Ленінградській області до 2,01 у Ненецькому автономному окрузі).
• Центральний федеральний округ — 1,376 (від 1,21 у Москві до 1,71 у Костромській області).

• 
  Тренд сумарного коефіцієнту народжуваності (фертильності) за регіонами (англ.)
• 
  Коефіцієнт фертильності по регіонах, 2011 рік
• 
  Коефіцієнт фертильності міського населення по регіонах, 2011 рік
• 
  Коефіцієнт фертильності сільського населення по регіонах, 2011 рік

Динаміка фертильності в Росії^[3][4]

Рік	1927	1931	1935	1940	1946	1950	1954	1958	1962	1966	1970	1974	1978	1982	1986	1990	1994	1998	2002	2006	2011
Фертильність	6,73	5,63	4,31	4,26	2,81	2,89	2,97	2,69	2,36	2,13	2,00	2,00	1,90	1,96	2,18	1,89	1,39	1,24	1,29	1,31	1,58

Смертність

Коефіцієнт смертності по суб'єктах Російської Федерації, 2012 рік (англ.)

Смертність у Росії 2015 року становила 13,69 ‰ (11-те місце у світі)^[1].

Коефіцієнт смертності по федеральних округах, 2012 рік:

• Північно-Кавказький федеральний округ — 8,2 ‰;
• Уральський федеральний округ — 12,6 ‰;
• Далекосхідний федеральний округ — 13,0 ‰;
• Південний федеральний округ — 13,4 ‰;
• Сибірський федеральний округ — 13,6 ‰;
• Північно-Західний федеральний округ — 13,8 ‰;
• Приволзький федеральний округ — 13,9 ‰;
• Центральний федеральний округ — 13,9 ‰.

Історична динаміка коефіцієнта смертності^[3]

Рік	1930	1940	1950	1960	1970	1980	1990	2000	2010	2012
Смертність (‰)	27,3	23,2	11,5	7,4	8,7	11,0	11,2	15,2	14,2	13,3

Динаміка коефіцієнта народжуваності й смертності за період 2011—2015 років

	Народжуваність					Смертність
	2015	2014	2013	2012	2011	2015	2014	2013	2012	2011
Росія	13,3▲	13,3▲	13,2▼	13,3▲	12,6▲	13,1▬	13,1▬	13,0▼	13,3▼	13,5▼
Північно-Кавказький федеральний округ	16,6▼	17,3▲	17,2▼	17,4▲	17,3▲	7,9 ▼	8,1▲	8,0▼	8,2▼	8,4▼
Чечня	23,2▼	24,2▼	24,9▼	25,9▼	28,9▼	4,9▼	5,0▬	5,0▼	5,4▲	5,3▼
Інгушетія	18,6▼	20,7▼	21,4▼	22,6▼	25,9▼	3,3▼	3,5▬	3,5▼	3,7▼	4,1▼
Дагестан	18,2▼	19,1▲	18,8▼	19,0▲	18,1▲	5,4▼	5,6▲	5,5▼	5,6▬	5,6▼
Кабардино-Балкарія	14,6▼	15,7▲	15,5▼	15,9▲	14,9▲	8,8▬	8,8▼	8,9▬	8,9▼	9,4▲
Північна Осетія	14,6▼	15,4▲	15,3▲	15,0▲	14,5▬	10,7▬	10,7▲	10,5▼	10,6▼	10,8▼
Карачаєво-Черкесія	12,4▼	13,6▼	13,8▲	13,5▲	13,1▲	9,6▼	9,7▲	9,5▼	9,7▬	9,7▲
Ставропольський край	13,0▼	13,1▲	12,7▲	12,5▲	11,8▼	11,6▼	11,8▲	11,7▼	12,0▼	12,3▼
Уральський федеральний округ	14,9▼	15,2▲	15,1▬	15,1▲	14,2▲	12,5▲	12,4▬	12,4▼	12,6▼	12,7▼
Ханти-Мансійський автономний округ — Югра	16,6▼	17,3▼	17,5▼	17,6▲	16,4▬	6,4▬	6,4▲	6,3▬	6,3▼	6,5▼
Тюменська область	16,7▼	17,2▲	17,0▼	17,2▲	16,1▼	8,3▬	8,3 ▲	8,2▼	8,4▼	8,6▼
Ямало-Ненецький автономний округ	16,5▼	16,9▲	16,4▼	16,7▲	15,6▼	5,2▲	5,1▬	5,1▼	5,3▼	5,4▼
Свердловська область	14,4▼	14,5▬	14,5▲	14,3▲	13,5▲	14,2▲	14,0▲	13,8▼	13,9▼	14,1▼
Челябінська область	13,9▼	14,3▲	14,2▼	14,3▲	13,6▲	13,9▲	13,8▼	13,9▼	14,2▬	14,2▼
Курганська область	13,3▼	13,6▲	14,0▲	13,8▲	12,7▼	16,1▲	15,9▼	16,1▲	15,9▲	15,7▼
Сибірський федеральний округ	14,4▼	14,7▼	14,9▬	14,9▲	14,1▬	13,2▼	13,3▬	13,3▼	13,6▼	13,8▼
Тива	23,7▼	25,3▼	26,1▼	26,5▼	27,1▲	10,3▼	10,9▼	11,0▼	11,1▲	10,9▼
Республіка Алтай	18,7▼	20,9▬	20,9▼	22,4▼	22,5▲	10,9▼	11,2▼	11,4▬	11,4▼	12,2▬
Бурятія	17,3▼	17,5▼	17,6▲	17,4▲	16,9▼	11,4▼	11,5▼	11,8▼	12,4▼	12,6▼
Забайкальський край	15,4▼	16,0▲	15,9▼	16,1▲	15,4▲	12,9▲	12,4▼	12,5▼	13,0▼	13,2▼
Іркутська область	15,4▬	15,4▼	15,6▼	15,9▲	15,3▲	13,7▼	13,8▲	13,7▼	13,8▼	14,0▼
Хакасія	14,8▼	15,3▼	15,7▼	16,0▲	15,1▲	13,5▲	13,2▲	13,1▼	13,3▼	13,5▼
Омська область	14,4▼	15,1▲	14,8▼	14,9▲	13,5▼	13,4▲	13,3▼	13,4▼	13,8▲	13,5▼
Красноярський край	14,4▼	14,5▬	14,5▬	14,5▲	13,5▲	12,7▬	12,7▼	12,8▼	12,9▼	13,1▼
Новосибірська область	14,2▲	14,1▼	14,2▲	13,9▲	13,1▲	13,1▼	13,3▼	13,6▬	13,6▬	13,6▼
Томська область	13,6▼	13,7▼	13,8▲	13,6▲	13,1▼	11,5▼	11,8▬	11,8▼	11,9▼	12,2▼
Алтайський край	12,6▼	13,2▼	13,5▼	13,6▲	12,7▲	14,2▬	14,2▬	14,2▼	14,6▬	14,6▼
Кемеровська область	12,5▼	13,2▼	13,6▼	13,7▲	12,7▼	14,5▼	14,6▬	14,6▼	15,1▼	15,5▲
Далекосхідний федеральний округ	13,9▼	14,1▲	13,9▬	13,9▲	13,2▬	12,6▬	12,6▬	12,6▼	13,0▼	13,4▼
Республіка Саха	17,1▼	17,8▲	17,5▼	17,6▲	17,1▲	8,6▬	8,6 ▼	8,7▼	9,3▬	9,3▼
Хабаровський край	14,3▲	14,0▬	14,0▲	13,6▲	12,9▲	13,4▲	13,3▼	13,4▼	13,5▼	14,6▲
Єврейська автономна область	14,0▲	13,8▲	13,7▼	14,0▼	14,1▲	15,4▲	14,9▲	14,5▼	15,1▼	15,3▼
Сахалінська область	13,6▬	13,6▲	13,0▲	12,8▲	11,8▼	13,2▲	13,0▼	13,1▼	13,8▼	14,1▼
Чукотський автономний округ	13,5▲	13,3▲	13,1▼	14,1▲	13,7▼	9,6▼	10,7▲	10,5▼	11,5▲	11,1▼
Амурська область	13,3▼	13,8▼	14,1▼	14,3▲	13,5▲	13,9▬	13,9▲	13,8▼	14,7▬	14,7▼
Камчатський край	13,1▼	13,2▲	13,0▬	13,0▲	12,4▼	11,4▼	11,5▲	11,4▼	11,5▼	12,0▼
Приморський край	12,7▼	12,8▲	12,6▬	12,6▲	11,9▲	13,5▲	13,4▼	13,5▼	13,7▼	14,1▼
Магаданська область	11,8▼	12,2▼	12,5▲	12,4▲	11,5▬	11,8▼	11,9▬	11,9▼	12,6▼	12,9▼
Приволзький федеральний округ	13,3▼	13,4▲	13,3▲	13,2▲	12,4▬	13,9▬	13,9▼	14,0▲	13,9▼	14,4▼
Татарстан	14,7▼	14,8▬	14,8▲	14,5▲	13,4▲	12,0▼	12,2▲	12,1▼	12,2▼	12,4▼
Пермський край	14,7▼	14,8▲	14,7▼	14,8▲	14,0▼	14,2▲	14,0▼	14,1▼	14,2▼	14,7▼
Удмуртія	14,6▬	14,6▬	14,6▼	15,2▲	14,3▲	12,9▲	12,8▬	12,8▬	12,8▼	13,4▼
Башкортостан	14,5▼	14,9▲	14,6▲	14,5▲	13,7▼	13,3▲	13,2▬	13,2▲	13,1▼	13,4▬
Марій Ел	14,5▼	14,7▲	14,6▲	14,2▲	13,0▲	13,7▬	13,7▬	13,7▲	13,6▼	14,1▼
Оренбурзька область	14,2▼	14,6▼	14,8▲	14,7▲	13,8▼	14,1▼	14,2▲	13,9▬	13,9▼	14,3▼
Чуваська Республіка	13,8▼	13,9▼	14,0▬	14,0▲	12,9▬	13,1▼	13,3▲	13,2▼	13,3▼	13,5▼
Самарська область	12,8▲	12,6▲	12,3▲	12,1▲	11,5▲	14,2▼	14,3▼	14,4▲	13,9▼	14,4▼
Кіровська область	12,7▼	12,8▼	13,0▲	12,7▲	11,8▼	15,2▲	15,1▼	15,4▼	15,5▼	15,8▼
Нижньогородська область	12,3▲	11,9▲	11,8▬	11,8▲	11,0▲	15,6▼	15,9▬	15,9▼	16,0▼	16,4▲
Ульяновська область	11,9▬	11,9▲	11,6▲	11,3▲	10,8▼	14,9▲	14,6▲	14,4▲	14,1▼	14,8▲
Саратовська область	11,5▬	11,5▬	11,5▲	11,3▲	10,7▼	14,2▬	14,2▬	14,4▲	14,2▼	14,5▼
Пензенська область	10,7▼	10,9▲	10,7▼	10,8▲	10,1▲	14,9▲	14,8▬	14,8▼	14,9▼	15,2▼
Мордовія	9,7▼	10,1▬	10,1▲	9,9▲	9,5 ▬	14,2▼	14,3▼	14,8▲	14,4▼	14,8▼
Південний федеральний округ	12,8▼	12,9▲	12,6▬	12,6▲	11,8▼	13,3▼	13,4▲	13,2▼	13,4▼	13,7▼
Астраханська область	14,5▼	15,0▲	14,8▼	15,1▲	14,2▼	12,3▼	12,7▲	12,3▼	12,6▼	13,0▼
Калмикія	13,6▼	14,1▼	14,5▼	14,8▲	14,5▼	9,8▼	9,9▬	9,9▼	10,0▼	10,1▼
Краснодарський край	13,6▬	13,6▲	13,2▲	13,1▲	12,2▲	13,1▲	13,0▲	12,9▼	13,1▼	13,6▼
Адигея	12,5▼	12,8▲	12,7▼	12,8▲	12,5▼	13,0▼	13,3▲	13,2▼	13,4▼	13,8▼
Ростовська область	12,1▼	12,2▲	11,7▬	11,7▲	10,9▬	13,9▼	14,1▲	13,8▼	14,0▼	14,2▼
Волгоградська область	11,5▬	11,5▼	11,6▼	11,7▲	11,1▲	13,8▲	13,7▲	13,5▬	13,5▼	13,8▼
Північно-Західний федеральний округ	12,5▲	12,3▲	12,2▬	12,2▲	11,5▼	13,4▲	13,3▼	13,5▼	13,8▼	14,0▼
Ненецький автономний округ	17,5▲	16,6▬	16,6▼	17,4▲	15,0▼	9,3▲	8,9▼	10,7▲	10,2▼	10,4▼
Вологодська область	13,8▲	13,6▼	13,8▼	13,9▲	12,9▼	14,8▬	14,8▼	15,1▲	15,0▼	15,7 ▼
Республіка Комі	13,6▼	14,1▼	14,2▲	13,9▲	13,0▲	12,3▲	12,2▲	11,9▼	12,1▼	12,3▼
Санкт-Петербург	13,6▲	13,1▲	12,8▲	12,6▲	11,7▼	11,9▲	11,7▼	12,0▼	12,5▼	12,7▼
Калінінградська область	12,8▲	12,7▲	12,5▲	12,4▲	11,8▲	13,3▬	13,3▲	13,2▬	13,2▼	13,3▼
Архангельська область	12,4▼	12,6▼	12,7▼	12,8▲	12,2▼	13,4▲	13,2▼	13,4▼	13,5▼	13,8▼
Республіка Карелія	12,2▼	12,4▲	12,0▼	12,5▲	12,0▼	15,3▲	14,6▼	14,7▼	15,3▲	14,7▼
Новгородська область	11,9▲	11,8▼	12,0▲	11,9▲	11,5▼	17,6▲	17,3▼	17,8▼	17,9▼	18,4▬
Мурманська область	11,9▲	11,8▬	11,8▲	11,7▲	11,4▼	11,5▲	11,4▲	11,0▼	11,2▼	11,5▼
Псковська область	11,1▲	10,9▼	11,0▬	11,0▲	10,5▬	18,2▼	18,5▼	18,6▼	19,5▲	19,4▼
Ленінградська область	9,1▬	9,1▲	9,0▬	9,0▲	8,7 ▼	14,1▼	14,6▬	14,6▼	14,7▼	14,8▼
Центральний федеральний округ	11,8▲	11,5▲	11,4▬	11,4▲	10,8▼	13,5▼	13,7▬	13,7▼	13,9▼	14,0▼
Московська область	13,1▲	12,6▲	12,1▲	12,0▲	11,2▲	13,0▼	13,9▼	14,1▼	14,4▬	14,4▲
Калузька область	12,7▲	11,8▬	11,8▬	11,8▲	10,9▼	15,1▼	15,3▬	15,3▼	15,7▲	15,4▲
Костромська область	12,5▼	12,6▼	12,7▼	12,8▲	12,2▲	16,0▼	15,9▼	16,2▲	16,0▼	16,6▼
Ярославська область	12,2▲	12,0▼	12,1▲	11,9▲	11,2▲	15,6▬	15,6▼	15,9▬	15,9▲	15,8▼
Курська область	11,7▼	11,8▲	11,7▼	11,9▲	11,6▼	16,3▼	16,6▲	16,3▼	16,6▼	16,8▼
Липецька область	11,7▲	11,6▲	11,4▼	11,6▲	10,7▼	15,4▬	15,4▲	15,3▬	15,3▲	15,2▼
Бєлгородська область	11,6▬	11,6▬	11,6▼	11,7▲	11,0▼	14,0▬	14,0▲	13,9▼	14,0▬	14,0▼
Москва	11,7▲	11,4▲	11,3▬	11,3▲	10,7▬	10,0▲	9,7▬	9,7▼	9,9▲	9,7▼
Владимирська область	11,6▲	11,2▲	11,1▼	11,5▲	10,9▲	16,5▬	16,5▼	16,7▲	16,6▼	17,1▲
Івановська область	11,4▲	11,2▬	11,2▲	11,0▲	10,4▲	16,1▼	16,4▬	16,4▼	16,8▼	16,9▼
Брянська область	11,4▲	11,0▼	11,1▼	11,4▲	10,9▼	15,8▼	16,0▲	15,9▼	16,1▬	16,1▼
Тверська область	11,3▲	11,2▼	11,4▼	11,6▲	11,0▬	17,7▼	17,8▼	18,1▼	18,2▼	18,7▼
Орловська область	11,2▲	11,0▼	11,1▬	11,1▲	10,5▼	15,4▬	16,4▲	16,3▲	16,2▼	16,3▼
Рязанська область	11,2▲	11,0▲	10,8▬	10,8▲	10,3▼	15,9▼	16,1▲	15,8▼	16,3▼	16,5▲
Воронезька область	11,1▲	10,9▲	10,7▼	10,9▲	10,2▼	15,4▼	15,7▬	15,7▲	15,6▼	15,9▼
Смоленська область	10,6▼	10,8▲	10,6▲	10,5▲	10,4▲	16,4▲	16,1▼	16,5▼	16,7▼	16,8▼
Тульська область	10,5▲	10,0▲	9,9▼	10,1▲	9,4▼	17,1▬	17,1▼	17,4▼	17,7▬	17,7▼
Тамбовська область	9,8▬	9,8▲	9,6▬	9,6▲	9,3▲	16,0▼	16,3▲	16,1▬	16,1▼	16,4▼

Природний приріст

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив −0,04 % (депопуляція) (203-тє місце у світі)^[1].

• 
  Динаміка природного приросту (зелений), народжуваності (червоний) і смертності (синій) в Росії (англ.)
• 
  Природний приріст по суб'єктах Російської Федерації, 2012 рік (англ.)
• 
  Динаміка чисельності населення Росії по регіонах, 2002-2010 роки
• 
  Динаміка чисельності населення Росії, 1970-1989 роки (англ.)
• 
  Динаміка чисельності населення Росії, 1989-2010 роки (англ.)

Природний рух населення Росії в 1946—2015 роках^{[3][5][6][7][8][9][10]}

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність	Фертильність (міста)	Фертильність (села)	Середня тривалість життя (чоловіки)	Середня тривалість життя (жінки)	Середня тривалість життя	Аборти
1927	94596000	4688000	2705000	1983000	43,6	20,9	22,7	6,729			33,7	37,9
1928	96654000	4723000	2589000	2134000	43,3	21,2	22,1	6,556			35,9	40,4
1929	98644000	4633000	2819000	1814000	42,2	22,8	19,4	6,227			33,7	38,2
1930	100419000	4413000	2738000	1675000	39,3	22,6	16,7	5,834			34,6	38,7
1931	101948000	4412000	3090000	1322000	39,9	26,9	13,0	5,626			30,7	35,5
1932	103136000	4058000	3077000	981000	39,3	29,8	9,5	5,093			30,5	35,7
1933	102706000	3313000	5239000	-1926000	32,3	51,0	-18,8	4,146			15,2	19,5
1934	102922000	2923000	2659000	264000	28,7	26,1	2,6	3,566			30,5	35,7
1935	102684000	3577000	2421000	1156000	34,8	23,6	11,3	4,305			33,1	38,4
1936	103904000	3899000	2719000	1180000	37,5	26,2	11,4	4,535			30,4	35,7
1937	105358000	4377000	2760000	1617000	41,5	26,2	15,3	5,079			30,5	40,0
1938	107044000	4379000	2739000	1640000	40,9	25,6	15,3	4,989			31,7	42,5
1939	108785000	4329000	2600000	1729000	39,8	23,9	15,9	4,907			34,9	42,6
1940	110333000	3814000	2561000	1253000	34,6	23,2	11,4	4,260			35,7	41,9
1946	98028000	2546000	1210000	1336000	26,0	12,3	13,6	2,806			46,6	55,3
1947	98834000	2715000	1680000	1035000	27,5	17,0	10,5	2,938			39,9	49,8
1948	99706000	2516000	1310000	1206000	25,2	13,1	12,1	2,604			47,0	56,0
1949	101160000	3089000	1187000	1902000	30,5	11,7	18,8	3,205			51,0	59,8
1950	102833000	2859000	1180000	1679000	27,8	11,5	16,7	2,889			52,3	61,0
1951	104439000	2938000	1210000	1728000	28,1	11,6	17,0	2,918			52,3	60,6
1952	106164000	2928000	1138000	1790000	27,6	10,7	17,0	2,871			54,6	62,9
1953	107828000	2822000	1118000	1704000	26,2	10,4	15,7	2,733			55,5	63,9
1954	109643000	3048000	1133000	1915000	27,8	10,3	17,6	2,970			55,9	64,1
1955	111572000	2942000	1037000	1905000	26,4	9,3	17,2	2,818			58,3	66,6
1956	113327000	2827000	956000	1871000	24,9	8,4	16,8	2,731			60,1	68,8
1957	115035000	2880000	1017000	1863000	25,0	8,8	16,7	2,750			59,7	68,4		3407398
1958	116749000	2861000	931000	1930000	24,5	8,0	17,0	2,689			61,8	70,4		3939362
1959	118307000	2796228	920225	1876003	23,6	7,8	15,9	2,58	2,03	3,34	62,84	71,14	67,65	4174111
1960	119906000	2782353	886090	1896263	23,2	7,4	15,8	2,56	2,06	3,26	63,67	72,31	68,67	4373042
1961	121586000	2662135	901637	1760498	21,9	7,4	14,5	2,47	2,04	3,08	63,91	72,63	68,92	4759040
1962	123128000	2482539	949648	1532891	20,2	7,7	12,4	2,36	1,98	2,92	63,67	72,27	68,58	4925124
1963	124514000	2331505	932055	1399450	18,7	7,5	11,2	2,31	1,93	2,87	64,12	72,78	69,05	5134100
1964	125744000	2121994	901751	1220243	16,9	7,2	9,7	2,19	1,88	2,66	64,89	73,58	69,85	5376200
1965	126749000	1990520	958789	1031731	15,7	7,6	8,1	2,14	1,82	2,58	64,37	73,33	69,44	5463300
1966	127608000	1957763	974299	983464	15,3	7,6	7,7	2,13	1,85	2,58	64,29	73,55	69,51	5322500
1967	128361000	1851041	1017034	834007	14,4	7,9	6,5	2,03	1,79	2,46	64,02	73,43	69,30	5005000
1968	129037000	1816509	1040096	776413	14,1	8,1	6,0	1,98	1,75	2,44	63,73	73,56	69,26	4872900
1969	129660000	1847592	1106640	740952	14,2	8,5	5,7	1,99	1,78	2,44	63,07	73,29	68,74	4751100
1970	130252000	1903713	1131183	772530	14,6	8,7	5,9	2,00	1,77	2,52	63,07	73,44	68,86	4837700
1971	130934000	1974637	1143359	831278	15,1	8,7	6,3	2,02	1,80	2,60	63,24	73,77	69,12	4838749
1972	131687000	2014638	1181802	832836	15,3	9,0	6,3	2,03	1,81	2,59	63,24	73,62	69,02	4765900
1973	132434000	1994621	1214204	780417	15,1	9,2	5,9	1,96	1,75	2,55	63,28	73,56	69,00	4747037
1974	133217000	2079812	1222495	857317	15,6	9,2	6,4	2,00	1,78	2,63	63,12	73,77	68,99	4674050
1975	134092000	2106147	1309710	796437	15,7	9,8	5,9	1,97	1,76	2,64	62,48	73,23	68,35	4670700
1976	135026000	2146711	1352950	793761	15,9	10,0	5,9	1,96	1,74	2,62	62,19	73,04	68,10	4757055
1977	135979000	2156724	1387986	768738	15,9	10,2	5,7	1,92	1,72	2,58	61,82	73,19	67,97	4686063
1978	136922000	2179030	1417377	761653	15,9	10,4	5,6	1,90	1,70	2,55	61,83	73,23	68,01	4656057
1979	137758000	2178542	1490057	688485	15,8	10,8	5,0	1,87	1,67	2,54	61,49	73,02	67,73	4544040
1980	138483000	2202779	1525755	677024	15,9	11,0	4,9	1,87	1,68	2,51	61,38	72,96	67,70	4506249
1981	139221000	2236608	1524286	712322	16,1	10,9	5,1	1,88	1,69	2,55	61,61	73,18	67,92	4400676
1982	140067000	2328044	1504200	823844	16,6	10,7	5,9	1,96	1,76	2,63	62,24	73,64	68,38	4462825
1983	141056000	2478322	1563995	914327	17,6	11,1	6,5	2,11	1,89	2,76	62,15	73,41	68,15	4317729
1984	142061000	2409614	1650866	758748	17,0	11,6	5,3	2,06	1,86	2,69	61,71	72,96	67,67	4361959
1985	143033000	2375147	1625266	749881	16,6	11,4	5,2	2,05	1,87	2,68	62,72	73,23	68,33	4552443
1986	144156000	2485915	1497975	987940	17,2	10,4	6,9	2,18	1,98	2,83	64,77	74,22	69,95	4579400
1987	145386000	2499974	1531585	968389	17,2	10,5	6,7	2,219	1,974	3,187	64,83	74,26	69,96	4385627
1988	146505000	2348494	1569112	779382	16,0	10,7	5,3	2,130	1,896	3,057	64,61	74,25	69,81	4608953
1989	147342000	2160559	1583743	576816	14,7	10,7	3,9	2,007	1,826	2,630	64,20	74,50	69,73	4427713
1990	147969000	1988858	1655993	332865	13,4	11,2	2,3	1,892	1,698	2,600	63,76	74,32	69,36	4103425
1991	148394000	1794626	1690657	103969	12,1	11,4	0,7	1,732	1,531	2,447	63,41	74,23	69,11	3608421
1992	148538000	1587644	1807441	-219797	10,7	12,2	-1,5	1,547	1,351	2,219	61,96	73,71	67,98	3436695
1993	148459000	1378983	2129339	-750356	9,3	14,3	-5,1	1,360	1,195	1,913	58,80	71,85	65,24	3243957
1994	148408000	1408159	2301366	-893207	9,5	15,5	-6,0	1,385	1,234	1,884	57,38	71,07	63,93	3060237
1995	148376000	1363806	2203811	-840005	9,2	14,9	-5,7	1,337	1,193	1,813	58,11	71,60	64,62	2766362
1996	148160000	1304638	2082249	-777611	8,8	14,1	-5,2	1,270	1,140	1,705	59,61	72,41	65,89	2652038
1997	147915000	1259943	2015779	-755836	8,5	13,6	-5,1	1,218	1,097	1,624	60,84	72,85	66,79	2498716
1998	147671000	1283292	1988744	-705452	8,7	13,5	-4,8	1,232	1,109	1,643	61,19	73,12	67,14	2346138
1999	147215000	1214689	2144316	-929627	8,3	14,6	-6,3	1,157	1,045	1,534	59,86	72,42	65,99	2181153
2000	146597000	1266800	2225332	-958532	8,6	15,2	-6,5	1,195	1,089	1,554	58,99	72,25	65,38	2138800
2001	145976000	1311604	2254856	-943252	9,0	15,4	-6,5	1,223	1,124	1,564	58,88	72,16	65,30	2114700
2002	145306496	1396967	2332272	-935305	9,6	16,1	-6,4	1,286	1,189	1,633	58,68	71,90	64,95	1944481
2003	144648624	1477301	2365826	-888525	10,2	16,4	-6,1	1,320	1,223	1,666	58,53	71,85	64,84	1864647
2004	144067312	1502477	2295402	-792925	10,4	15,9	-5,5	1,344	1,253	1,654	58,91	72,36	65,31	1797567
2005	143518816	1457376	2303935	-846559	10,2	16,1	-5,9	1,294	1,207	1,576	58,92	72,47	65,37	1732300
2006	143049632	1479637	2166703	-687066	10,3	15,1	-4,8	1,305	1,210	1,601	60,43	73,34	66,69	1582400
2007	142805120	1610122	2080445	-470323	11,3	14,6	-3,3	1,416	1,294	1,798	61,46	74,02	67,61	1479000
2008	142742368	1713947	2075954	-362007	12,0	14,5	-2,6	1,502	1,372	1,912	61,92	74,28	67,99	1385600
2009	142785344	1761687	2010543	-248856	12,3	14,1	-1,8	1,542	1,415	1,941	62,87	74,79	68,78	1292400
2010	142849472	1788948	2028516	-239568	12,5	14,2	-1,7	1,567	1,439	1,983	63,09	74,88	68,94	1186100
2011	142960908	1796629	1925720	-129091	12,6	13,5	-0,9	1,582	1,442	2,056	64,04	75,61	69,83	1124900
2012	143201700	1902084	1906335	-4251	13,3	13,3	0,0	1,691	1,541	2,215	64,56	75,86	70,24	1063982
2013	143506995	1895822	1871809	24013	13,2	13,0	0,2	1,707	1,551	2,264	65,14	76,31	70,77	1012399
2014	146090613	1942683	1912347	30336	13,3	13,1	0,2	1,750	1,588	2,318	65,29	76,49	70,93	929963
2015	146405999	1944136	1911413	32723	13,3	13,1	0,2	1,777	65,92	76,71	71,39

Вікова структура

Середній вік населення Росії становить 39,3 року (55-те місце у світі): для чоловіків — 36,4, для жінок — 42,3 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила (153-тє місце у світі), для чоловіків — 64,7 року, для жінок — 76,57 року^[1]. Для Росії характерний дуже високий розрив між тривалістю життя жінок і чоловіків — майже 13 років (у світі загалом — близько 7 років, у розвинених країнах — 4 роки). За цим показником Росія посідає перше місце у світі. Чоловіки в середньому живуть близько 58 років — через дуже велику частку смертей від так званих зовнішніх причин: травм, отруєнь, убивств і самогубств (у середньому по країні близько 13 % усіх смертей).

• 
  Тренд середньої тривалості життя жінок (рожевий) і чоловіків (синій) (англ.)
• 
  Віково-статева піраміда, 1927 рік (англ.)
• 
  Віково-статева піраміда, 1941 рік (англ.)
• 
  Віково-статева піраміда, 1946 рік (англ.)
• 
  Віково-статева піраміда населення Росії, 2015 рік (англ.)

Вікова структура населення Російської Федерації, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

• діти віком до 14 років — 16,68 % (12 204 992 чоловіки, 11 556 764 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 10,15 % (7 393 188 чоловіків, 7 064 060 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 45,54 % (31 779 688 чоловіків, 33 086 346 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,01 % (8 545 371 чоловік, 11 409 076 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 13,61 % (5 978 578 чоловіків, 13 405 710 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 9,2; коефіцієнт розлучуваності — 4,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 51 (дані за 2011 рік)^[11][12]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 27,4 року, жінки — 24,9 року, загалом — 26,2 року (дані за 2011 рік)^[13].

Розселення

Більша частина населення країни розміщується в західній європейській частині, смугою між узбережжями Балтійського і Каспійського морів, що займає лише 20 % території. Умовний трикутник, вершинами якого є Санкт-Петербург на півночі, Сочі на півдні й Іркутськ на сході. На північ від цього трикутника сприятливих кліматичних умов розташовується зона тайги і багаторічної мерзлоти; на південний схід від неї простягаються напівпустелі й пустелі.

Вектор розміщення населення в азійській частині пов'язаний з історією освоєння і направлений від Уралу до тихоокеанського узбережжя вздовж кордонів Казахстану, Монголії і Китаю. У Сибіру, площа якої становить майже 3/4 території Росії, проживає менше чверті населення. Західна і центральна частини Європейської частини Росії найбільш густо заселені і урбанізовані. У цих районах розташовані найбільші міста Росії і традиційні центри культури та промисловості. На Уралі населення сконцентроване головним чином між містами Нижній Тагіл і Магнітогорськ. У Сибіру населення зосереджене вздовж траси Транссибірської залізниці, на якій розташовані і її найбільші міста — Новосибірськ, Омськ, Красноярськ і Іркутськ і на території Кузнецького вугільного басейну (Кузбас).

Густота населення країни 2015 року становила 8,8 особи/км² (222-ге місце у світі)^[1]. Серед суб'єктів Федерації найвища густота населення спостерігається у Москві (4770 осіб/км²), Санкт-Петербурзі (3594 особи/км²), Московській області (158,8 особи/км²), Інгушетії (121,9 особи/км²), Північній Осетії (88,4 особи/км²) та Чечні (84,7 особи/км²). Відносно густонаселеними (60-70 осіб/км²) є окремі регіони півдня та Поволжя (Краснодарський край, Кабардино-Балкарія, Чувашія, Калінінградська область). Найменшою густотою населення характеризують регіони Сибірського (3,75 особи/км²) та Далекосхідного (1,01 особи/км²) федеральних округів: у 6 суб'єктах (Камчатський край, Магаданська область, Республіка Саха (Якутія), Чукотський АО, Ненецький АО, Ямало-Ненецький АО) вона є меншою за 1 особу/км².

Урбанізація

Докладніше: Міста Росії

Росія — високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 74 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,13 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Москва (столиця) — 12,166 млн осіб, Санкт-Петербург — 4,993 млн осіб, Новосибірськ — 1,497 млн осіб, Єкатеринбург — 1,379 млн осіб, Нижній Новгород — 1,212 млн осіб, Самара — 1,164 млн осіб (дані за 2015 рік)^[1].

Див. також: Агломерації Росії та Список міст Росії з населенням понад 100 тисяч мешканців

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,69 ‰ (54-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

• 
  Тренд еміграції (червоний) і імміграції (синій) в Росії (англ.)
• 
  Країни походження імміграції до Росії, 2002 рік (англ.)

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 311,5 тис. біженців з України^[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 27,0 тис. внутрішньо переміщених осіб через військові конфлікти на Північному Кавказі^[1].

У країні мешкає 101,8 тис. осіб без громадянства, переважно циган і месхетинських турків, що втекли з Узбекистану від погромів 1989 року. Останнім влада Краснодарського краю неодноразово відмовляла в натуралізації, вважаючи їх нелегальними мігрантами. Між 2003 і 2010 роками понад 600 тис. приїжджих із пострадянського простору осіб було натуралізовано^[1].

Росія є країною-спостерігачем в Міжнародній організації з міграції (IOM)^[14].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
росіяни			77.7%
татари			3.7%
українці			1.4%
башкири			1.1%
чуваші			1%
чеченці			1%
інші			14%

Докладніше: Народи Росії

Росія — багатонаціональна країна. Згідно з даними перепису населення 2002 року, в Росії проживають представники понад 200 націй, народів і народностей (перепис 2010 року)^[15]. Важливість цього факту зображена в преамбулі Конституції Російської Федерації. Головні етноси країни: росіяни — 77,7 %, татари — 3,7 %, українці — 1,4 %^[16], башкири — 1,1 %, чуваші — 1 %, чеченці — 1 %, інші — 14 %^[1].

Близько 80 % населення Росії становлять росіяни. Росіяни розселені по території країни нерівномірно: в деяких регіонах, як-от Інгушетія, становлять менш як 5 % населення. У 1989–2010 роках, за небагатьма винятками, чисельність населення більшості «європейських» народів, які мешкають на території Російської Федерації, зменшується, а «азійських» — збільшується. Так, серед народів Росії з кількістю населення понад 30 тис. осіб максимальний приріст у 2002—2010 роках спостерігався серед:

1. киргизів +225,14 %,
2. узбеків +135,82 %,
3. таджиків +66,73 %,
4. черкесів +20,93 %,
5. кумиків +19,09 %^[17][18].

Максимальний спад чисельності серед народів Росії з кількістю населення понад 30 тис. осіб спостерігався серед:

1. фінів −40,48 %,
2. білорусів −35,46 %,
3. поляків −35,45 %,
4. карелів −34,85 %,
5. українців −34,49 %^[16][17][18].

Таким чином, загальна чисельність «європейських» народів Росії, до яких входять слов'янська, германська, романська, грецька, балтійська, кельтська, албанська, фіно-угорська мовні групи і баски зменшилася за період 1989—2010 років на 13,8 млн осіб, або на 10,57 %, склавши 2010 року лише 81,71 % усього населення (1989 року — 88,78 %). А загальна чисельність «азійських» народів Росії (тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська, вірменська, іранська, індоарійська, нахсько-дагестанська, абхазо-адизька, самодійська групи, картвельська, сино-тибетська, чукотсько-камчатська, австроазійська, австронезійська, єнісейська, юкагирська, паратайська родина, а також корейці, нівхи, японці, айни) збільшилася на 4 млн осіб, або на 24,2 %, склавши 2010 року вже 14,31 % усього населення (1989 році — 11,20 %)^[17][18].

Національний склад населення Росії^[17][18]

№	Етнос	2002 рік		2010 рік
		Чисельність	%	Чисельність	%
1	Росіяни	115 889 107	79,83	111 016 896▼	77,71▼
2	Татари	5 554 601	3,83	5 310 649▼	3,72▼
3	Українці[16]	2 942 961	2,03	1 927 988▼	1,35▼
4	Башкири	1 673 389	1,15	1 584 554▼	1,11▼
5	Чуваші	1 637 094	1,13	1 435 872▼	1,01▼
6	Чеченці	1 360 253	0,94	1 431 360▲	1,00▲
7	Вірмени	1 130 491	0,78	1 182 388▲	0,83▲
8	Аварці	814 473	0,56	912 090▲	0,64▲
9	Мордва	843 350	0,58	744 237▼	0,52▼
10	Казахи	653 962	0,45	647 732▼	0,45▬
Інші		12 843 393	8,84	11 033 341▼	7,72▼
Не вказано		1 460 751	1,01	5 629 429▲	3,94▲

• 
  Етнічна мапа по суб'єктах Федерації, 1989 рік (англ.)
• 
  Етнічна мапа по суб'єктах Федерації, 2010 рік (англ.)
• 
  Розселення росіян, 1989 рік
• 
  Частка росіян по суб'єктах Федерації, 2010 рік (рос.)
• 
  Розселення татар,башкир 1989 рік
• 
  Розселення чеченців, 1989 рік

Динаміка чисельності європейських народів Росії, 1926—2010 роки

Етнічні групи	Мовна родина	1926 рік		1939 рік		1959 рік		1970 рік		1979 рік		1989 рік		2002 рік		2010 рік
		Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%
Росіяни	Індоєвропейські мови	72374283	78,1	89747795	82,9	97863579	83,3	107747630	82,8	113521881	82,6	119865469	81,5	115889107	80,6	111016896	80,9
Татари	Тюркські мови	2926053	3,2	3682956	3,4	4074253	3,5	4577061	3,5	5055757	3,6	5522096	3,8	5554601	3,9	5310649	3,9
Українці	Індоєвропейські мови	6870976	7,4	3205061	3,0	3359083	2,9	3345885	2,6	3657647	2,7	4362872	3,0	2942961	2,0	1927888	1,4
Башкири	Тюркські мови	738861	0,80	824537	0,76	953801	0,81	1180913	0,91	1290994	0,94	1345273	0,92	1673389	1,16	1584554	1,15
Чуваші	Тюркські мови	1112478	1,20	1346232	1,24	1436218	1,22	1637028	1,26	1689847	1,23	1773645	1,21	1637094	1,14	1435872	1,05
Мордва	Уральські мови	1306798	1,41	1375558	1,27	1211105	1,03	1177492	0,91	1111075	0,81	1072939	0,73	843350	0,59	744237	0,54
Удмурти (+бесерм'яни)	Уральські мови	503970	0,54	599893	0,55	615640	0,52	678393	0,52	685718	0,50	714883	0,49	636906	0,45	552299	0,40
Бесерм'яни	Уральські мови	10035	0,01											3122	0,00	2201	0,00
Марійці	Уральські мови	427874	0,46	476314	0,44	498066	0,42	581082	0,45	599637	0,44	643698	0,44	604298	0,42	547605	0,40
Білоруси	Індоєвропейські мови	607845	0,66	451933	0,42	843985	0,72	964082	0,74	1051900	0,77	1206222	0,82	807970	0,56	521443	0,38
Німці	Індоєвропейські мови	707277	0,76	811205	0,75	820016	0,70	761888	0,59	790762	0,58	842295	0,57	597212	0,42	394138	0,29
Комі	Уральські мови	226012	0,24	415009	0,38	281780	0,24	315347	0,24	320078	0,23	336309	0,23	293406	0,20	228235	0,17
Комі-пермяки	Уральські мови	149275	0,16			143030	0,12	150244	0,12	145993	0,11	147269	0,10	125235	0,09	94456	0,07
Цигани	Індоєвропейські мови	39089	0,04	59198	0,05	72488	0,06	97955	0,08	120672	0,09	152939	0,10	183252	0,13	204958	0,15
Євреї	Семітські мови	539086	0,58	891147	0,82	875058	0,74	807526	0,62	699286	0,51	550709	0,37	233439	0,16	156801	0,11
Молдовани	Індоєвропейські мови	16870	0,02	21974	0,02	62298	0,05	87538	0,07	102137	0,07	172671	0,12	172330	0,12	156400	0,11
Карели	Уральські мови	248017	0,27	249778	0,23	164050	0,14	141148	0,11	133182	0,10	124921	0,08	93344	0,06	60815	0,04
Поляки	Індоєвропейські мови	189269	0,20	142461	0,13	118422	0,10	107084	0,08	99733	0,07	94594	0,06	73001	0,05	47125	0,03
Литовці	Індоєвропейські мови	26128	0,03	20795	0,02	108579	0,09	76718	0,06	66783	0,05	70427	0,05	45569	0,03	31377	0,02
Болгари	Індоєвропейські мови	4087	0,00	8338	0,01	24899	0,02	27321	0,02	24943	0,02	32785	0,02	31965	0,02	24038	0,02
Фіни	Уральські мови	134089	0,14	138962	0,13	72356	0,06	62307	0,05	55687	0,04	47102	0,03	34050	0,02	20267	0,01
Латиші	Індоєвропейські мови	124312	0,13	104877	0,10	74932	0,06	59695	0,05	67267	0,05	46829	0,03	28520	0,02	18979	0,01
Естонці	Уральські мови	146051	0,16	130494	0,12	78556	0,07	62980	0,05	55539	0,04	46390	0,03	28113	0,02	17875	0,01
Гагаузи	Тюркські мови	0	0,00	0	0,00	3012	0,00	3704	0,00	4176	0,00	10051	0,01	12210	0,01	13690	0,01
Вепси	Уральські мови	32783	0,04	31442	0,03	16170	0,01	8057	0,01	7550	0,01	12142	0,01	8240	0,01	5936	0,00
Саами	Уральські мови	1715	0,00	1828	0,00	1760	0,00	1836	0,00	1775	0,00	1835	0,00	1991	0,00	1771	0,00
Іжора	Уральські мови	16136	0,02	7720	0,01	564	0,00	561	0,00	449	0,00	449	0,00	327	0,00	266	0,00
Караїми	Тюркські мови	1608	0,00			1608	0,00	1236	0,00	939	0,00	680	0,00	366	0,00	205	0,00

Динаміка чисельності сибірських народів, 1926—2010 роки

Етнічні групи	Мовна родина	1926 рік		1939 рік		1959 рік		1970 рік		1979 рік		1989 рік		2002 рік		2010 рік
		Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%
Якути (+долгани)	Тюркські мови	240682	0,26	241870	0,22	236125	0,20	295223	0,23	326531	0,24	380242	0,26	443852	0,31	478085	0,35
Долгани	Тюркські мови	656	0,00					4718	0,00	4911	0,00	6584	0,00	7261	0,01	7885	0,01
Буряти (+сойоти)	Монгольські мови	237490	0,26	220618	0,20	251504	0,21	312847	0,24	349760	0,25	417425	0,28	445175	0,31	461389	0,34
Сойоти	Монгольські мови	229	0,00											2769	0,00	3608	0,00
Тувинці	Тюркські мови	200	0,00	794	0,00	99864	0,08	139013	0,11	165426	0,12	206160	0,14	243442	0,17	263934	0,19
Алтайці	Тюркські мови	52248	0,06	46489	0,04	44654	0,04	54614	0,04	58879	0,04	69409	0,05	77822	0,05	89773	0,06
Хакаси	Тюркські мови	45607	0,05	52033	0,05	56032	0,05	65368	0,05	69247	0,05	78500	0,05	76278	0,05	72959	0,05
Ненці (+енці та нганасани)	Уральські мови	17560	0,02	24716	0,02	22845	0,02	28487	0,02	29487	0,02	34190	0,02	41302	0,03	44640	0,03
Енці	Уральські мови											198	0,00	237	0,00	227	0,00
Нганасани	Уральські мови					721	0,00	823	0,00	842	0,00	1262	0,00	834	0,00	862	0,00
Евенки	Тунгусо-маньчжурські мови	38804	0,03	29599	0,02	24583	0,02	25051	0,02	27278	0,02	29901	0,02	35527	0,02	37843	0,03
Ханти	Уральські мови	22301	0,02	18447	0,02	19246	0,02	21007	0,02	20743	0,02	22283	0,02	28678	0,02	30943	0,02
Евени	Тунгусо-маньчжурські мови	2044	0,00	9674	0,01	9023	0,01	11819	0,01	12215	0,01	17055	0,01	19071	0,01	22383	0,02
Чукчі (кереки і чуванці)	Чукотсько-камчатські мови	12331	0,01	13830	0,01	11680	0,01	13500	0,01	13937	0,01	15107	0,01	15767	0,01	15908	0,01
Кереки	Чукотсько-камчатські мови													8	0,00	4	0,00
Чуванці	Чукотсько-камчатські мови	704	0,00	1384	0,00									1087	0,00	1002	0,00
Шорці	Тюркські мови	13000	0,01	16042	0,01	14938	0,01	15950	0,01	15182	0,01	15745	0,01	13975	0,01	12888	0,01
Мансі	Уральські мови	5754	0,01	6295	0,01	6318	0,01	7609	0,01	7434	0,01	8279	0,01	11432	0,01	12269	0,01
Нанайці	Тунгусо-маньчжурські мови	5860	0,01	8411	0,01	7919	0,01	9911	0,01	10357	0,01	11883	0,01	12160	0,01	12003	0,01
Коряки	Чукотсько-камчатські мови	7437	0,01	7337	0,01	6168	0,01	7367	0,01	7637	0,01	8942	0,01	8743	0,01	7953	0,01
Нівхи	Нівхська мова	4076	0,00	3857	0,00	3690	0,00	4356	0,00	4366	0,00	4631	0,00	5162	0,00	4652	0,00
Селькупи	Уральські мови	1630	0,00	2604	0,00	3704	0,00	4249	0,00	3518	0,00	3564	0,00	4249	0,00	3649	0,00
Удегейці	Тунгусо-маньчжурські мови	1357	0,00	1701	0,00	1395	0,00	1396	0,00	1431	0,00	1902	0,00	1657	0,00	1496	0,00
Тази	Тибетські													276	0,00	274	0,00
Малі сибірські народи				11824	0,01
Ітельмени	Чукотсько-камчатські мови	803	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	1096	0,00	1255	0,00	1335	0,00	2429	0,00	3180	0,00	3193	0,00
Ульчі	Тунгусо-маньчжурські мови	723	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	2049	0,00	2410	0,00	2494	0,00	3173	0,00	2913	0,00	2765	0,00
Ескімоси	Алеутські	1292	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	1111	0,00	1265	0,00	1460	0,00	1704	0,00	1750	0,00	1738	0,00
Юкагири	Юкагирські	443	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	440	0,00	593	0,00	801	0,00	1112	0,00	1509	0,00	1603	0,00
Кети		1428	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	1017	0,00	1161	0,00	1072	0,00	1084	0,00	1494	0,00	1219	0,00
Тофалари	Тюркські мови	2828	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	476	0,00	570	0,00	576	0,00	722	0,00	837	0,00	762	0,00
Орочі	Тунгусо-маньчжурські мови	646	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	779	0,00	1037	0,00	1040	0,00	883	0,00	686	0,00	596	0,00
Ороки	Тунгусо-маньчжурські мови	162	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	2	0,00				179	0,00	346	0,00	295	0,00
Негідальці	Тунгусо-маньчжурські мови	683	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи			495	0,00	477	0,00	587	0,00	567	0,00	513	0,00
Алеути	Алеутські	353	0,00	Малі сибірські народи	Малі сибірські народи	399	0,00	410	0,00	489	0,00	644	0,00	540	0,00	482	0,00

Динаміка чисельності кавказьких народів, 1926—2010 роки

Етнічні групи	Мовна родина	1926 рік		1939 рік		1959 рік		1970 рік		1979 рік		1989 рік		2002 рік		2010 рік
		Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%
Чеченці	Нахсько-дагестанські мови	318361	0,34	400325	0,37	261311	0,22	572220	0,44	712161	0,52	898999	0,61	1360253	0,95	1431360	1,04
Вірмени	Індоєвропейські мови	183785	0,20	205233	0,19	255978	0,22	298718	0,23	364570	0,27	532390	0,36	1132033	0,79	1182388	0,86
Аварці	Нахсько-дагестанські мови	178263	0,19	235715	0,22	249529	0,21	361613	0,28	438306	0,32	544016	0,37	814473	0,57	912090	0,66
Азербайджанці	Тюркські мови	24335	0,03	43014	0,04	70947	0,06	95689	0,07	152421	0,11	335889	0,23	621840	0,43	603070	0,44
Даргинці	Нахсько-дагестанські мови	125759	0,14	152007	0,14	152563	0,13	224172	0,17	280444	0,20	353348	0,24	510156	0,35	589386	0,43
Осетини	Індоєвропейські мови	157280	0,17	195624	0,18	247834	0,21	313458	0,24	352080	0,26	402275	0,27	514875	0,36	528515	0,38
Кабардинці	Абхазо-адизькі мови	139864	0,15	161216	0,15	200634	0,17	277435	0,21	318822	0,23	386055	0,26	519958	0,36	516826	0,38
Кумики	Тюркські мови	94509	0,10	110299	0,10	132896	0,11	186690	0,14	225800	0,16	277163	0,19	422409	0,29	503060	0,37
Лезгини	Нахсько-дагестанські мови	92937	0,10	100328	0,09	114210	0,10	170494	0,13	202854	0,15	257270	0,17	411535	0,29	473722	0,34
Інгуші	Нахсько-дагестанські мови	72137	0,08	90980	0,08	55799	0,05	137380	0,11	165997	0,12	215068	0,15	413016	0,29	444833	0,32
Карачаївці	Тюркські мови	55116	0,06	74488	0,07	70537	0,06	106831	0,08	125792	0,09	150332	0,10	192182	0,13	218403	0,16
Калмики	Монгольські мови	128809	0,14	129786	0,12	100603	0,09	131318	0,10	140103	0,10	165103	0,11	174000	0,12	183372	0,13
Лакці	Нахсько-дагестанські мови	40243	0,04	54348	0,05	58397	0,05	78625	0,06	91412	0,07	106245	0,07	156545	0,11	178630	0,13
Грузини	Картвельські мови	20551	0,02	43585	0,04	57594	0,05	68971	0,05	89407	0,07	130688	0,09	197934	0,14	157803	0,11
Табасарани	Нахсько-дагестанські мови	31983	0,03	33471	0,03	34288	0,03	54047	0,04	73433	0,05	93587	0,06	131785	0,09	146360	0,11
Шапсуги і Адиги	Абхазо-адизькі мови	64959	0,07	85588	0,08	78561	0,07	98461	0,08	107239	0,08	122908	0,08	128528	0,09	124835	0,09
Шапсуги	Абхазо-адизькі мови													3231	0,00	3882	0,00
Адиги	Абхазо-адизькі мови					28986	0,02	38356	0,03	44572	0,03	50572	0,03	60517	0,04	73184	0,05
Балкарці	Тюркські мови	33298	0,04	41949	0,04	35249	0,03	52969	0,04	61828	0,04	78341	0,05	108426	0,08	112924	0,08
Турки (+Турки-месхетинці)	Тюркські мови	1846	0,00	2668	0,00	1377	0,00	1568	0,00	3561	0,00	9890	0,01	92415	0,06	105058	0,08
Турки-месхетинці	Тюркські мови													3527	0,00	4825	0,00
Ногайці	Тюркські мови	36089	0,04	36088	0,03	37656	0,03	51159	0,04	58639	0,04	73703	0,05	90666	0,06	103660	0,08
Понтійські греки	Індоєвропейські мови	34439	0,04	65705	0,06	47024	0,04	57847	0,04	69816	0,05	91699	0,06	97827	0,07	85640	0,06
Курди	Індоєвропейські мови	164	0,00	387	0,00	855	0,00	1015	0,00	1634	0,00	4724	0,00	19607	0,01	23232	0,01
Єзиди	Індоєвропейські мови	1	0,00											31273	0,02	40586	0,03
Абазинці	Абхазо-адизькі мови	13825	0,01	14739	0,01	19059	0,02	24892	0,02	28800	0,02	32983	0,02	37942	0,03	43341	0,03
Малі дагестанські народи				20962	0,02
Рутульці	Нахсько-дагестанські мови	10333	0,01	Малі дагестанські народи	Малі дагестанські народи	6703	0,01	11904	0,01	14835	0,01	19503	0,01	29929	0,02	35240	0,03
Агули	Нахсько-дагестанські мови	7653	0,01	Малі дагестанські народи	Малі дагестанські народи	6460	0,01	8751	0,01	11752	0,01	17728	0,01	28297	0,02	34160	0,02
Цахури	Нахсько-дагестанські мови	3533	0,00	Малі дагестанські народи	Малі дагестанські народи	4437	0,00	4730	0,00	4774	0,00	6492	0,00	10366	0,01	12769	0,01
Удіни	Нахсько-дагестанські мови	2	0,00	Малі дагестанські народи	Малі дагестанські народи	35	0,00	94	0,00	216	0,00	1102	0,00	3721	0,00	4267	0,00
Абхази	Абхазо-адизькі мови	97	0,00	647	0,00	1400	0,00	2427	0,00	4058	0,00	7239	0,00	11366	0,01	11249	0,01
Ассирійці	Семітські мови	2791	0,00	7446	0,01	7612	0,01	8098	0,01	8708	0,01	9622	0,01	13649	0,01	11084	0,01
Перси	Індоєвропейські мови	8626	0,01	6041	0,01	2490	0,00	2548	0,00	1747	0,00	2572	0,00	3821	0,00	3696	0,00
Талиші	Індоєвропейські мови	0	0,00	47	0,00	33	0,00			2	0,00	202	0,00	2548	0,00	2529	0,00
Тати	Індоєвропейські мови	223	0,00			5136	0,00	8753	0,01	12748	0,01	19420	0,01	2303	0,00	1585	0,00

Динаміка чисельності центральноазійських народів, 1926—2010 роки

Етнічні групи	Мовна родина	1926 рік		1939 рік		1959 рік		1970 рік		1979 рік		1989 рік		2002 рік		2010 рік
		Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%	Чисель- ність	%
Казахи	Тюркські мови	136501	0,15	356500	0,33	382431	0,33	477820	0,37	518060	0,38	635865	0,43	653962	0,46	647732	0,47
Узбеки	Тюркські мови	942	0,00	16166	0,01	29512	0,03	61588	0,05	72385	0,05	126899	0,09	122916	0,09	289862	0,21
Таджики	Індоєвропейські мови	52	0,00	3315	0,00	7027	0,01	14108	0,01	17863	0,01	38208	0,03	120136	0,08	200666	0,15
Киргизи	Тюркські мови	285	0,00	6311	0,01	4701	0,00	9107	0,01	15011	0,01	41734	0,03	31808	0,02	103422	0,08
Туркмени	Тюркські мови	7849	0,01	12869	0,01	11631	0,01	20040	0,02	22979	0,02	39739	0,03	33053	0,02	36885	0,03
Уйгури	Тюркські мови	26	0,00	642	0,00	720	0,00	1513	0,00	1707	0,00	2577	0,00	2867	0,00	3696	0,00
Каракалпаки	Тюркські мови	14	0,00	306	0,00	988	0,00	2267	0,00	1743	0,00	6155	0,00	1609	0,00	1466	0,00

Українська діаспора

Розселення українців в Росії, 1989 рік

Докладніше: Українці Росії

За офіційними статистичними джерелами 1719 року, чисельність українців в Росії становила 262,9 тис. осіб, 1795 року вона зросла до 810,9 тис. осіб. Згідно з переписом кількість українців в Росії 1897 року досягла 3,6 млн, а 1926 року — 7,87 млн. У повоєнні роки українці чисельно становили всього 3,359 млн, у 1989 році — 4,4 млн. Найбільше українців проживає у Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморському краю над річкою Уссурі, в Амурській області («Зелений Клин»)^[19].

Ряд авторів та організацій вважають офіційні оцінки чисельності українців в Росії заниженими. Газета «Лига Наций» за 2000 рік, подає приблизне число українців як 5 млн осіб. Триває швидка асиміляція українців. Найстародавніші компактні поселення українців — у Воронезькій, Курській і Білгородській областях. Після «розкуркулювання» 1930-х років їхня кількість з 0,8-1 млн населення сильно змінилась і сьогодні становить 200 тис. українців. На Північному Кавказі проживає 460 тис. українців. Найкомпактніше в цьому регіоні українці проживають в Краснодарському краї та Ростовській області. У нафтових і газових районах Півночі та Західному Сибіру проживають: Тюменська область — 260 тис.; Ханти-Мансійський автономний округ — 150 тис.; Республіка Комі — 100 тис. осіб. Всього в Сибіру та на Далекому Сході проживає 1,5 млн українців. В областях і республіках Урало-Поволжського регіону (Челябінська, Оренбурзька, Саратовська області) — 800 тис. українців. В Москві та Московській області проживають до 500 тис. українців. У Санкт-Петербурзі та Ленінградській області до 250 тис. українців. З 1991 року триває процес трудової еміграції українців до Росії. Офіційно за період 1991—2002 роки це 1,244 млн осіб. За оцінками від 7 до 10 млн мешканців Росії є українцями за походженням.

Екзоніми

Альтернативні назви міст Російської Федерації

Географічна мапа Російської Федерації зберегла велику кількість екзонімів населених пунктів, водних та інших географічних об'єктів. Максимальна кількість традиційних варіантів найменувань мають річки (Волга, Єнісей, Дон, Лена тощо), що протягом багатьох століть слугували водночас і кордонами розселення різних народів і місцями їх контактів. Причинами великої кількості традиційних найменувань міст, селищ, островів і річок в Російській Федерації є: велика територія, велика кількість народів (які належать у великій кількості випадків до різних мовних сімей), що населяють і раніше населяли території у межах сучасної Росії, велика кількість змін історичної належності одних і тих же територій. Крім того, мають значення лінгвістичні особливості перекладу топонімів, використання «кальки» (наприклад, у назві «Новгород» багато мов переводять першу частину слова «Нов(ий)»), часті зміни назв міст в межах однієї мови (Вятка — Хлинов — Вятка — Кіров)^[20][21][22].

Мови

Мови Росії (2017 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
російська			85.7%
татарська			3.2%
чеченська			1%
інші			10.1%

Докладніше: Мови Росії

Офіційна мова^[23]: російська — розмовляє 85,7 % населення країни. Інші поширені мови: татарська — 3,2 %, чеченська — 1 %, інші мови — 10,1 % (оцінка 2010 року). Росія, як член Ради Європи, підписала, але не ратифікувала Європейську хартію регіональних мов^[24].

Рідна мова населення Росії згідно з переписом 2010 року:^[25]

російська	85,73 %
татарська	3,23 %
чеченська	1,03 %
башкирська	0,83 %
чуваська	0,74 %
аварська	0,61 %
вірменська	0,60 %
даргінська	0,42 %
кабардино-черкеська	0,41 %
азербайджанська	0,37 %
кумицька	0,36 %
українська[26]	0,36 %
осетинська	0,36 %
якутська	0,35 %
казахська	0,34 %
лезгінська	0,33 %
мордовська	0,32 %
інгушська	0,32 %

Російська мова

Діалекти російської мови

Державною мовою Російської Федерації на всій її території (згідно зі статтею 68 Конституції РФ) є російська мова. Республіки в складі РФ мають право надавати своїм мовам статус державних. Конституція РФ не згадує про права автономних округів та областей запроваджувати власні державні мови. Але на практиці автономні округи та області оголошують свої мови державними за допомогою власних статутів.

Інші мови

Народи Росії говорять більш ніж на 100 мовах і діалектах, що належать до індоєвропейської, алтайської та уральської мовних сімей, кавказької і палеоазійських мовних груп. Найпоширенішою мовою в Росії є російська. Число носіїв ще восьми мов у РФ перевищує один мільйон осіб. У 2009 році ЮНЕСКО визнала 136 мов на території Росії такими, що перебувають під загрозою зникнення^[27].

Рідна мова серед представників найчисельніших національностей (понад 200 тис. осіб), згідно з переписом 2010 року^[28]:

	Рідна мова	Російська	Інша
Росіяни	99,9	-	0,1
Татари	79,2	20,5	0,3
Українці[29][30]	24,2	75,6	0,2
Башкири	71,7	13,7	14,7
Чуваші	70,9	28,9	0,1
Чеченці	98,8	1,1	0,1
Вірмени	69,0	30,7	0,3
Аварці	92,7	1,3	6,0
Мордва	64,7	35,2	0,1
Казахи	72,2	27,3	0,4
Азербайджанці	83,6	15,3	1,1
Даргинці	98,0	1,6	0,4
Удмурти	62,2	37,7	0,1
Марійці	74,7	25,0	0,3
Осетини	92,6	7,1	0,3
Білоруси	17,3	82,5	0,2
Кабардинці	97,9	2,0	0,1
Кумики	98,2	1,5	0,4
Якути	93,3	6,7	0,0
Лезгіни	94,9	4,3	0,8
Буряти	78,5	21,4	0,1
Інгуші	98,3	1,5	0,1
Німці	10,8	89,1	0,1
Узбеки	81,0	17,0	2,0
Тувинці	98,4	1,5	0,1
Комі	59,6	40,4	0,1
Карачаєвці	97,6	2,3	0,1
Цигани	81,5	18,0	0,5

Див. також: Список державних мов суб'єктів Російської Федерації

Релігії

Релігії в Росії (2009 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
православні			20%
інші християни			2%
мусульмани			17%
атеїсти і агностики			61%

Докладніше: Релігія в Росії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: російське православ'я — 15—20 %, іслам — 10-15 %, інші течії християнства — 2 % (станом на 2006 рік)^[1]. Враховано лише вірян, що дотримуються релігійних практик. Як спадщина семи десятиліть радянської влади в країні поширений атеїзм, декларативність відношення населення до певної конфесії, номінальне слідування обрядам. У країні поширені традиційні релігії народів, що історично її населяють: християнство, іслам, юдаїзм і буддизм. Історично релігією титульної нації держави, росіян, слугувало православ'я. У той же час в багатонаціональній державі простежуються регіональні відмінності: на Кавказі переважає іслам, як і на Середньому Поволжі й Південному Уралі, в Сибіру поряд з православ'ям важливим є також іслам (Західний Сибір) і буддизм (Східний Сибір), місцеві вірування, шаманізм.

• 
  Собор Василя Блаженного, Москва
• 
  Храм Христа Спасителя, найбільший православний храм держави, Москва
• 
  Баптистська церква під Санкт-Петербургом
• 
  Мечеть «Серце Чечні», Грозний
• 
  Храм усіх релігій, Казань
• 
  Буддійський дацан у Бурятії

Освіта

Див. також: Освіта мовами народів Росії

Державна система освіти в Росії регулюється відповідним федеральним Міністерством освіти й науки як у вигляді встановлених освітніх стандартів і вимог, яким повинні відповідати освітні програми окремих суб'єктів федерації, окремих навчальні заклади усіх форм власності, так і прямим управлінням державних закладів освіти^[31]. Основним регулювальним механізмом слугують норми федеральних законів «Про освіту» 1992 року, «Про вищу і післявузівську професійну освіту» 1996 року і «Про освіту в Російській Федерації» 2013 року^[31]. Державні витрати на освіту становлять 4,2 % ВВП країни, станом на 2012 рік (110-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік). Рівень письменності 2015 року становив 99,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 99,6 % — серед жінок^[1].

Система освіти в Росії складається з таких щаблів:

• загальна освіта,
  • дошкільна,
  • початкова загальна,
  • основна загальна,
  • середня загальна;
• професійна освіта,
  • середня професійна,
  • вища — бакалавріат,
  • вища — спеціалітет, магістратура,
  • вища — підготовка кадрів вищої кваліфікації;
• додаткова освіта,
• професійне навчання^[31].

Середня і професійна

Медаль за значні досягнення в здобутті знань для випускників російських шкіл У Російських школах повна середня освіта триває 11 років, неповна — 9 років, і складається з трьох етапів: початкова — 4 роки (1-4 клас), базова середня — 5 років (5—9 клас), повна середня — 2 роки (10—11 клас). Навчання в школах обов'язкове для дітей, що досягли віку 6 років. Загальна середня освіта викладається в загальних середніх школах, існують також школи з поглибленим вивченням певних предметів, ліцеї, гімназії, школи для дітей з особливими потребами. Загальна кількість шкільних дисциплін — близько 20, серед яких: алгебра, геометрія, фізика, хімія, біологія, російська мова і література, історія, суспільствознавство, географія, іноземна мова, інформаційно-комунікаційні технології, музика, образотворче мистецтво, трудове навчання, фізкультура.

Після закінчення школи учні здають Державну підсумкову атестацію (ДПА) у формі єдиного державного іспиту (ЄДІ) з математики, російської мови і 2 предметів за вибором. За результатами навчання видається атестат про основну загальну освіту, що підтверджує факт навчання і містить оцінки за всіма дисциплінами.

Вища

Перший вищий навчальний заклад в Московській державі, Слов'яно-греко-латинська академія була заснована 1687 року в Москві за участі Симеона Полоцького^[32]. 1724 року за розпорядженням Петра I у Петербурзі була запроваджена Академія наук і при ній Академічний університет для підготовки кадрів для неї. Перший класичний університет в Російській імперії був відкритий 1755 року у Москві за участі Михайла Ломоносова.

У Росії вища освіта існує в трьох формах: денній, вечірній і заочній. За типом державні університети в Російській Федерації розподіляються на: федеральні, національні дослідницькі, регіональні опорні, з особливим статусом (Московський і Санкт-Петербурзький державні).

• 
  Будівля Московського державного університету
• 
  Стара будівля Санкт-Петербурзького університету
• 
  Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»
• 
  Фасад Московського фізико-технічного інституту
• 
  Будівля Новосибірського державного університету вночі

Провідними вищими навчальними закладами міжнародного значення в Росії виступають: Московський державний університет МДУ (фізика, математика, комп'ютерні науки, хімія, географія, лінгвістика, статистика, історія), Санкт-Петербурзький державний університет СПбДУ (фізика, математика, історія, філософія, лінгвістика), МІФІ (математика, ядерна фізика), Московський фізико-технічний інститут МФТІ (математика, фізика, інженерія), Новосибірський державний університет НДУ (математика, фізика, філософія), Вища школа економіки ВШЕ (економіка, соціологія, філософія)^[33]. З яких перші два постійно перебувають у світових рейтингах найкращих вишів QS World University Rankings, Times Higher Education World Reputation Rankings, Шанхайському ARWU^{[33][34][35][36]}.

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,31 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 9,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,1 % ВВП країни (106-те місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,97 ‰ (159-те місце у світі); хлопчиків — 7,81 ‰, дівчаток — 6,07 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 25 випадків на 100 тис. народжень (119-те місце у світі)^[1].

Росія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)^[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 26,2 % (46-те місце у світі)^[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,9 % населення в містах і 91,2 % в сільській місцевості; загалом 96,9 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 77 %, в сільській місцевості — 58,7 %, загалом по країні — 72,2 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2001 рік, дорівнює 66,2 км³ на рік, або 454,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 20 % припадає на побутові, 60 % — на промислові, 20 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки), загалом становить 43,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 24 %; частка осіб похилого віку — 19,1 %, або 5,2 потенційно працездатних на 1 пенсіонера^[1]. Загалом дані показники характеризують рівень попиту державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 11,2 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 5,7 %, верхній дециль — 42,4 % (станом на 2011 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 104,553 млн унікальних інтернет-користувачів (7-ме місце у світі), що становило 73,4 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 74,89 млн осіб (8-ме місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 9,4 %; промисловість і будівництво — 27,6 %; сфера послуг — 63 % (станом на 2014 рік)^[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,4 % працездатного населення, 2014 року — 5,2 % (59-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 13,7 %, серед юнаків — 13,3 %, серед дівчат — 14,1 % (78-ме місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Росії

Кількість засуджених у Росії наближається до 900 тис., рівень рецидивної злочинності перевищив 46 %, офіційно зареєстровано 731 тис. безпритульних дітей, армія яких щороку збільшується на 130 тис. Ці цифри, особливо стосовно безпритульних, дуже занижено. За даними ж Інституту соціально-економічних досліджень РАН, до початку 2011 у Росії вже налічувалося: 4 млн безпритульних, 3 млн жебраків, близько 5 млн безпритульних дітей^[37].

За даними Держкомстату РФ:

• майже кожна п'ята російська дитина — вихованець дитбудинку чи безпритульний (як правило, при живих батьках);
• після виходу з дитбудинку 30 % випускників стають безхатченками, 20 — злочинцями і майже 10 % — самогубцями^[37][38].

За кількістю споживання алкоголю на душу населення, за кількістю вбивств (у середньому 80 тис. на рік за офіційною статистикою, що враховує тільки моментальне вбивство на місці злочину), а також безпритульних дітей Росія в останні роки впевнено посідає перше місце у світі^[37].

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку

Обмежене нелегальне вирощування конопель і опійного маку, виготовлення метамфетамін, переважно для внутрішнього ринку. Перевальним пункт для азійських опіатів, марихуани, латиноамериканського кокаїну, як для внутрішнього споживання, так і на шляху до Європи; значний виробник прекурсорів героїну; значний споживач опіатів. Урядом проводиться жорстка політика проти нелегального обігу й вживання наркотичних засобів, проте боротьба обмежена розвиненою корупцією й організованою злочинністю^[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Росії не докладає зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна перебуває у списку третього рівня^[39][40].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці старше за 64 роки — 0,45 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• Федеральна служба державної статистики (рос. Федеральная служба государственной статистики).

Переписи

Рік	Населення	Зміна
1897	125 640 000	—
1926	94 596 000	−24.7%
1937	104 000 000	+9.9%
1939	109 400 000	+5.2%
1959	117 534 000	+7.4%
1970	130 252 000	+10.8%
1979	137 758 000	+5.8%
1989	147 342 000	+7.0%
2002	145 306 500	−1.4%
2010	142 849 500	−1.7%
Джерело: Дані офіційних переписів[4][5].

У Росії регулярно проводяться на науковій основі переписи населення, проте деякі їхні показники можуть бути засекречені, або спотворені з ідеологічних міркувань. У Російській імперії під керівництвом видатного географа, економіка-статиста Петра Семенова-Тянь-Шанського був проведений загальноімперський перепис населення 1897 року, результати якого видавались до 1905 року і склали 89 томів, 119 книг.

У Радянському Союзі проводились загальнодержавні переписи населення 1926, 1937 (однодобовий перепис результати якого оголошені «шкідницькими»), 1939, 1959, 1970, 1979 і 1989 року. Окрім того, молода радянська влада намагалась провести переписи населення 1920 (на підконтрольних територіях без Криму і Далекого Сходу) і 1923 року (охопив лише міське населення), остаточні результати яких були видані до 1928 року.

Російська Федерація провела два загальнодержавних переписи 2002 і 2010 років.

• 
  Титульна сторінка загальноросійського перепису 1897 року, Київська губернія
• 
  Агітаційний плакат перепису 1926 року
• 
  Обрахунок зібраних даних під час перепису 1937 року
• 
  Поштова марка випущена до загальнорадянського перепису 1959 року
• 
  Значок рахівника загальносоюзного перепису 1970 року
• 
  Бюлетень останнього радянського перепису 1989 року
• 
  Переписний бюлетень 2002 року
• 
  Посвідчення переписника 2010 року
• 
  Стаціонарний переписний центр 2010 року
• 
  Пам'ятна медаль перепису 2010 року (реверс)

2014 року Російська Федерація окупувала й анексувала Кримський півострів України, утворивши окремий Кримський федеральний округ (пізніше об'єднаний з Північно-Кавказьким) у складі двох об'єктів федерації (Республіка Крим і місто Севастополь). З 14 по 25 жовтня 2014 року на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь російською владою незаконно був проведений перепис громадян України та Росії, що на той час мешкали на території Кримського півострова^[41]. Більшість громадян України, що відмовилися від участі в переписі, все одно були переписані на умовах тотожних всеросійському перепису 2010 року^[42]. Остаточні підсумки перепису оприлюднено в серпні 2015 року^[43]. Згідно з даними незаконного перепису на Кримському півострові 2014 року проживало 2 284 769 осіб, з яких на території Автономної Республіки Крим — 1 891 465 осіб (82,8 %), у Севастополі — 393 304 особи (17,2 %)^[43]. Росіян — 1,49 млн осіб (67,90 %), українців — 344,5 тис. осіб (15,68 %), кримських татар — 232,3 тис. осіб (10,57 %)^[43][44].

Див. також

• Населення Землі
• Населення Європи
• Населення Азії

Примітки

1. Russia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
2. Женщины и мужчины России. 2012 Статистический сборник. [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] — М. : Росстат, 2012.
3. (рос.) Андреев Е. М., Дарский Л. Е., Харькова Т. Л. Демографическая история России: 1927—1957. [Архівовано 9 вересня 2013 у Wayback Machine.] — М. : «Информатика», 1998. — 187 с.
4. (рос.) Центральная База Статистических Данных — Федеральная служба государственной статистики.
5. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
6. (рос.) Интерактивная витрина. Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 14 травня 2011 року.
7. Демография России. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 21 червня 2015 року.
8. (рос.) Каталог публикаций. Федеральная служба государственной статистики. Gks.ru. 8 травня 2010 року. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 4 червня 2013 року.
9. (рос.) Чисельність населення Росії за суб'єктами федерації, 2013—2015 роки. Exel-таблиця. [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]
10. (рос.) Число прерываний беременности. ЕМИСС. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 червня 2015 року.
11. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 10 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
12. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 10 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
13. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
14. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
15. (рос.) Национальный состав (график). Итоги переписи населения 2002 года. Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
16. Численность, удельный вес и половой состав украинского населения России, 1926—2010 гг. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2020. Процитовано 25 червня 2017.
17. (рос.) Национальный состав населения по регионам России. [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.] — Дані всеросійського перепису населення 2002 року.
18. (рос.) Всероссийская перепись населения 2010 г. Национальный состав населения Российской Федерации [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] — Дані всеросійського перепису населення 2010 року.
19. Таблица 22. Украинцы в структуре населения регионов России (численность и удельный вес), переписи 1897—2010 гг. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 25 червня 2017.
20. (рос.) Багров Лео. История русской картографии. — М., 2005. — 523 с.
21. (рос.) Мурзаев Э. М. Очерки топонимики. — М., 1974.
22. (рос.) Агеева Р. А. Происхождение имён рек и озёр. — М., 1985.
23. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
24. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
25. (рос.) Перепись 2010. Население наиболее многочисленных национальностей по родному языку. [Архівовано 24 липня 2013 у Wayback Machine.]
26. Владение украинским языком в России в разрезе этнических групп / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2018. Процитовано 25 червня 2017.
27. (рос.) ЮНЕСКО: 136 мов в Росії знаходяться на межі зникнення [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.]. — Інтернет-журнал «Нова Політика», 20 лютого 2009 року, 14:12.
28. Всероссийская перепись населения 2010 года: Население наиболее многочисленных национальностей по родному языку [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
29. Распределение украинского населения России по родному языку (более 45 чел., 2010 г.) / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2018. Процитовано 25 червня 2017.
30. Владение языками украинским населением России (более 500 чел., 2002, 2010 гг.) / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2018. Процитовано 25 червня 2017.
31. (рос.) Федеральный закон Российской Федерации № 273-ФЗ [xn--273--84d1f.xn--p1ai/zakonodatelstvo/federalnyy-zakon-ot-29-dekabrya-2012-g-no-273-fz-ob-obrazovanii-v-rf «Об образовании в Российской Федерации»], прийнятий 29 грудня 2012 року.
32. (рос.) Храмешин С. Н. История Славяно-греко-латинской академии. — М., 2006.
33. (англ.) Study in Russia. [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] — Top Universities Country Guides.
34. (англ.) QS World University Rankings 2014/15. Russia. [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Top Universities Country Guides.
35. (рос.) МГУ и СПбГУ вошли в топ-100 мирового репутационного рейтинга университетов Times Higher Education. [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Газета, 12 березня 2015 року.
36. (рос.) Рейтинг вишів 2011 року. [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
37. Юрій Соболєв «Пострадянська Росія» [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.] // «Дзеркало тижня. Україна», № 8, 04 березня 2011 року.
38. (рос.) Состояние и тенденции преступности в Российской Федерации: Криминологический и уголовно-правовой справочник / Под общ. ред. А. Я. Сухарева, С. И. Гирько. — М., 2007. С. 35.
39. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
40. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
41. (рос.) Росстат подвел итоги переписи населения в Крыму. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Российская газета, 16 грудня 2014 року.
42. (рос.) Ялтинцы стали лидерами по количеству отказов от участия в переписи. [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Новости Крыма, 17 грудня 2014 року.
43. (рос.) Итоги переписи населения в Крымском федеральном округе. [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Федеральная служба государственной статистики.
44. (рос.) Таблицы с итогами Федерального статистического наблюдения «Перепись населения в Крымском федеральном округе» 2014 года. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Федеральная служба государственной статистики.

Література

Українською

• Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

• (рос.) СССР // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Россия // Страны и народы. Советский Союз. Общий обзор. Россия / Редкол. : Г. М. Лаппо (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — 461 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Водарский Я. Е. Население России в конце XVII — начале XVIII века. — М. : Наука, 1977. — 263 с.
• (рос.) Водарский Я. Е., Кабузан В. М. Территория и население России в XV—XVIII веках //  — М.
• (рос.) Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — И. : Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с.
• (рос.) Кабузан В. М. Российская империя. От истоков до начала XIX века. Очерки социально-политической и экономической истории / ред. А. Аксенов, Я. Водарский, Н. Никитин, Н. Рогожин. — М. : Русская панорам, 2011. — 880 с. — ISBN 978-5-93165-267-2.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
• (рос.) Народы России в XVIII в. : Численность и этнический состав. — М. : Наука, 1990.
• (рос.) Население России за 100 лет (1897—1997): Статистический сборник. — М. : Госкомстат России, 1998. — 222 с. — ISBN 5-89476-014-3.
• (рос.) Новосельский С. А. Смертность и продолжительность жизни в России. — П. : Типография МВД, 1916. — 207 с.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Russia : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Росії.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Russia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей у Росії.
• Russia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Росії.
• Russia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Росії від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Russia : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.