Loading AI tools
село в Ковельському районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мощена — село в Україні, у Люблинецькій селищній територіальній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 583 особи.[2] Відстань до районного центру (м. Ковель) — 9 кілометрів. День села відзначається 15 липня.
село Мощена | |
---|---|
Центральна вулиця села взимку. | |
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Тер. громада | Люблинецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07060250060053279 |
Основні дані | |
Засноване | 1543[1] |
Населення | 583 (1.01.2015)[2] |
Площа | 1,05[1] км² |
Густота населення | 555 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45030 |
Телефонний код | +380 3352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°15′39″ пн. ш. 24°36′21″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
179 м |
Водойми | Мощенське водосховище |
Відстань до районного центру |
9 км |
Найближча залізнична станція | Мощена |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45030, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Мощена, вул. 40-річчя Перемоги, 57 |
Карта | |
Мапа | |
|
Село розкинулось на Поліській низовині, що відноситься до Східноєвропейської рівнини. В геологічному ракурсі Мощена, як і вся північна частина області, лежить на Ковельському виступі, який є частиною древньої, дорифейської Східноєвропейської платформи. Рельєф рівнинний, максимальні перепади висоти кілька метрів. Середня висота над рівнем моря 179 метрів. Займає площу 1,05 км².
З півночі село обмежене невеликими піщаними пагорбами а також хвойними та мішаними лісами, а з півдня до нього примикають луги і болота. Ґрунти в основному піщані та торф'яні, придатні для землеробства внаслідок проведення меліорації. Біля села знаходиться Мощенське водосховище, яке було утворене у 1970-х рр. як складова частина меліоративної системи. Неподалік від села протікає річка Рудка. Клімат — помірно-континентальний
Село сполучене асфальтованою дорогою з містом Ковель та ґрунтовими дорогами на захід до Кругеля та Нових Кошар, на південь до Черкас та на північ до Красноволі та Дубового.
Сусідні населені пункти:
Красноволя | станція Мощена | Дубове | ||
урочища Варажик, Кругельський Ліс | Пн | Ковель | ||
Зх Мощена Сх | ||||
Пд | ||||
Нові Кошари, Кругель | Черкаси | Ковель |
У селі чотири вулиці із житловою забудовою — 40-річчя Перемоги, 17 вересня, 1-го травня та Садова. Більшість адміністративних установ розташовані на 40-річчя Перемоги.
Мощена відноситься до зони зони мішаних лісів. Клімат села помірно континентальний. Абсолютний мінімум температури — -34 ° (1987 р.)
Клімат Мощени | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 18 | 24 | 30 | 32 | 33 | 35 | 36 | 32 | 29 | 20 | 18 | 36 |
Середній максимум, °C | 0 | 1 | 6 | 14 | 20 | 22 | 25 | 24 | 18 | 13 | 6 | 1 | 12,5 |
Середня температура, °C | −6 | −6 | −2 | 3 | 8 | 11 | 13 | 12 | 8 | 4 | 0 | −4 | 3,5 |
Середній мінімум, °C | −34 | −32 | −24 | −6 | −4 | 1 | 1 | 1 | −4 | −11 | −23 | −27 | −15 |
Норма опадів, мм | 40 | 37 | 34 | 45 | 65 | 90 | 93 | 78 | 60 | 47 | 39 | 37 | 665 |
Впродовж багатьох віків свого існування село побувало в складі багатьох держав.
У 1542 році ковельський князь Василь Михайлович Сангушко видав «жалувану грамоту» Демиду Войткевичу на володіння дворищем в с. Мощена за умови несення військової служби.[3]
У грамоті польського короля Сигізмунда І від 4 березня 1543 р., у якій було зазначено добровільний обмін землями між князем Василем Санґушком і королевою Боною[4]. Сангушки отримали землі в Мстиславському воєводстві (суч.Могильовська область), а Бона — Ковельське помістя, у яке входили:
...замок Ковел, з местом и з дворы, к нему прислужаючими и прилежачими, на имя: Мощеном, Дубном, Клевецком, Туличовом... |
В середині XVI століття на Ковельщині виникає унікальна структура господарювання. Ремісники сіл об'єднувалися у війтівства. Таких об'єднань було 5 — Мощенське, Миляновицьке, Заріцьке, Вижовське та Поліське. До Мощенського входили ремісники сіл Мощеної, Дубового, Вербки, Гішина, Облап, Довгонос.[6]
Після смерті Бони, село, у числі багатьох інших, перейшло в королівську казну. В 1564 р. Ковельська волость, у тому числі і Мощена, переходить у володіння князя Андрія Курбського, а після його смерті (1583 р.) — до його дружини, Олександри Семашко. В 1590 р. все Ковельське помістя переходить в довічне володіння Андрія Фірлея, зятя колишньої княгині Курбської, Марії Гольшанської. Після цього воно знову стало королівським володінням. В XVII столітті село було подароване в довічне володіння графу Вацлаву Лєщинському, старості Ковельському, який в 1671 році побудував тут церкву.[7]
Торкнулася села і волочна реформа 1557 р.. Так на час впровадження реформи в селі було зареєстровано 50 волок землі, з яких збирали чиншу 13 флоринів, 10 грошей за рік. На час люстрації 1663 року їх лишилося всього 8. Причина відома: непомірна плата за землю змушувала власників відмовлятися від неї.[6]
Після третього поділу Польщі в 1795 ці землі відійшли до складу Росії. Село увійшло в новоутворений Ковельський повіт Волинської губернії.
7 листопада 1894 року було відкрито перший навчальний заклад в селі — церковно-приходську школу. Викладання в ній, як і повсюдно в імперії, велося російською мовою. Наприкінці XIX ст. село мало 84 двори і 543 жителя[8].
У 1906 році село Старокошарської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 6 верст, від волості 6. Дворів 94, мешканців 661[9].
В 1921 році згідно із Ризьким договором село, як частина Волині, відійшло до 2-ї Речі Посполитої. Мощена увійшла до сільської ґміни Старі Кошари, що мала у своєму складі 29 громад, проіснувала з 1921 по 1939 роки.
У вересні 1939 згідно із Пактом Молотова — Ріббентропа село захопили радянські війська. Одразу ж почалася організація колгоспу «Ковельський».
27 червня 1941 село захопили німецькі війська. Партизани з навколишніх лісів, куди увійшла й низка мощенців, впродовж років війни здійснили ряд диверсій зокрема на відтинку залізниці Берестя-Ковель. У березні 1944 р. через вбивство мощенцями німецького солдата село було дощенту спалене, а частину селян вивезли до Німеччини. Неушкодженою залишилась тільки церква.
7 червня 1944 в село знову увійшли радянські війська на чолі з маршалом Рокоссовським. Під час війни загинуло близько 130 мешканців села.
В 1949 році утворенням колгоспу було остаточно завершено колективізацію. У 1959 р. його було реорганізовано у Ковельський відгодівельний радгосп. В 1962 радгосп переведено на госпрозрахунок і селяни отримали гарантовану оплату праці. З 1967 року господарство спеціалізувалося на вирощуванні племінного молодняка ВРХ та свиней. За післявоєнні роки побудовано 148 житлових будинків. До 1970 року вже діяли фельдшерсько-акушерський пункт, магазин, восьмирічна загальноосвітня школа, бібліотека, будинок культури та дитсадок.[10]
Населення Мощени на 2015 рік становить 583 жителя[2]. Густина населення — 555 чол./км².
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 545 осіб, з яких 256 чоловіків та 289 жінок.[12]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 540 осіб.[13]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,80 % |
російська | 2,20 % |
Поблизу села проходять дві залізничні лінії: Ковель—Берестя і Ковель—Любомль. Є однойменна залізнична станція (лінія Берестя-Київ, збудована в 1873), яка знаходиться на відстані трьох кілометрів від села. У 2001 році гілка була електрифікована. До села від міста Ковель веде асфальтована дорога. За цим маршрутом курсує автобус.
Добробут селян базується на сільському господарстві, вироблені продукти продають в місті Ковель. Там же значна частина селян працює. Деякі селяни займаються торгівлею із Польщею. У селі працюють Мощенська загальноосвітня школа I—II ступенів, відділення зв'язку, будинок культури, бібліотека та медичний пункт. Сфера послуг представлена 2 магазинами. 4 лютого 2016 р. відбулось відкриття дошкільного навчального закладу «Казка»[15].
Перша православна церква в селі була побудована в 1671 р. на кошти Вацлава Лєщинського, старости Ковельського. Носила назву св. великомученика Євстафія. Була дерев'яною. Розібрана в 1886 р.
На цьому ж місці в 1887 р. за кошти прихожан (7500 руб.) почалось будівництво нового храму — Різдва Пресвятої Богородиці (освячено 23 липня 1889 р.). Нова церква також була дерев'яною, на кам'яному фундаменті, покрита залізом. Висота церкви складала 40 арш.(28,5 м.), довжина — 31 арш.(22 м.), ширина — 24 арш. 8 в.(17,2 м.)[5]. Побудована за проектом губернського архітектора Бичкова. До 1914 р. в храмі перебував дзвін, званий Субітник, вагою 8 пуд.(131 кг.), з датою 1670 р.[7]. У 1944 р. під час визволення Ковеля у церкву влучила авіабомба і її згодом розібрали на будматеріали.
Нову церкву було побудовано уже при незалежній Україні — у 1997 р. Вона також називається Різдва Пресвятої Богородиці. Це цегляна будівля, орієнтована по осі Захід — Схід. Вхід з західної сторони. Використовується Православною церквою України. Настоятель — священик отець Василь Старевич.
Код КОАТУУ — 0722184601. Поштовий індекс — 45030. Телефонний код — 3352. Автомобільний код — AC / 03.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.