Loading AI tools
село в Сумській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кузе́мин — село в Україні, у Грунській сільській громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 1954 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Куземинська сільська рада. Сільський голова — Довгий Олександр Васильович.
село Куземин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Сумська область | ||||
Район | Охтирський район | ||||
Громада | Грунська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA59040050090079733 | ||||
Облікова картка | Куземин | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1610 | ||||
Поштовий індекс | 42752 | ||||
Телефонний код | +380 5446 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°08′48″ пн. ш. 34°39′00″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
188 м | ||||
Водойми | р. Ворскла, Балка Безіменна | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 42733, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Грунь, площа Остапа Вишні, буд. 3 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Село розташоване на правому березі Ворскли, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Скелька, нижче за течією на відстані 2,5 км — село Більськ. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. До села примикають невеликі дубові лісові масиви. У селі бере початок Балка Безіменна.
За місцевою легендою село дістало назву від скіфа Кузьми[1]. Куземин згадується у статтях, підписаних гетьманом Брюховецьким і його старшиною в жовтні 1665 року у Москві, як сотенне містечко Зіньківського полку[2]. Надалі містечко Куземин до ліквідації козацької автономії (1782 р.) — сотенний центр Куземинської сотні Гадяцького полку
в 19 столітті — центр Куземинської волості Зінківського повіту Полтавської губернії
У листопаді 1917 року український науковець Віра Платонівна Кушніренко[3] прибула до села. Разом із сестрою Наталією організувала і очолила вищу початкову школу, а також бібліотеку, драмгурток, хор, деякий час керувала місцевою «Просвітою»[4].
Більське городище, належить до VII століття до Р. Х.. Знаходиться поблизу Куземина. Замкова гора за даними археологів була частиною укріплень цього стародавнього міста.
Таку назву мають пряники, які пекли під святий Вечір. Вони готувались для хрещеників. Хрещені батьки дарували своїм хрещеникам хлопчикам — коника, дівчаткам — панянок, а всім іншим діткам оленів чи півників. Їх їдять не відразу, вони довго зберігаються.
Рецепт дуже простий: молоко, борошно, цукор і амоній. Саме амоній давав пишність. На столі замішували тісто, потім розкочували його, і спеціальними жерстяними формами вирізали фігурки панянок, коників, а ще й оленів чи півників різної величини викладали у великі жаровні і в піч. Випікались швиденько, то треба було пильнувати, щоб не підгоріли. Лазарівка вже готова, це те що зараз називають глазур. Для пряничної глазурі чи то пак лазуровки брали крохмаль, борошно й додавали води, щоб була консистенція крему. Потім треба розділити на три частини. Залишали одну частину білою, а в дві інші додавали фарбу рожеву, червону чи блакитну. Чому такі кольори? Червоний то символ крові, тобто любові, народження, енергії. Коники — блакитні. А чому вже в Куземині обрали рожевий? Таким, мабуть, було їхнє уявлення, чи вподобання. Далі, ще по гарячому наносили колір, а на нього візерунок. Лазуровку наносили ріжком із картонки, можливо зараз використовують кондитерський мішечок, але хочеться по-старому, традиційному. Потім вже випечені й розмальовані пряники викладали на дерев'яні лави, щоб вистигали. [7]
У селі Куземин здавна готують гнічені сливи за особливим рецептом — у спеціальних сушнях.[8]
В історичному романі у віршах Івана Багряного «Скелька» описано Куземин, зокрема церкву Покрови Пресвятої Богородиці (знищена комуністами в 1930-і рр.), вид із села на Ворсклу та «синій ліс» по той бік ріки.
У пригодницькій повісті Івана Андрусяка «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» дія відбувається в Куземині, описано місцеві легенди й перекази.
У Куземині народилися:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.