Loading AI tools
Угорський компонент Збройних сил Австро-Угорщини (1867-1918) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Збройні сили Угорського королівства в складі Сухопутних військ Збройних сил Австро–Угорщини (Королівський гонвед або Угорський гонвед; угор. Magyar királyi honvéd, нім. Königlich ungarische Landwehr) — в період 1867–1918 рр. складова частина Сухопутних військ Збройних сил Австро–Угорщини. Сформовані після поразки Австрійської імперії у війні з Пруссією, коли підпорядковане австрійській короні Угорське королівство добилося прав часткового суверенітету у складі земель австрійської монархії, згідно з Австро–угорським компромісом 1867 року.
Назва Королівського угорського гонведу походить від угор. honvéd, в перекладі на українську «захисник батьківщини». Вперше ця назва з'явилася під час Угорської революції 1848 року. У той час так називали добровольців, які були залучені протягом кількох тижнів і відправлені воювати з сербами та хорватами.[1]
Після поразки Австрійської імперії у війні з Пруссією підпорядковане австрійській короні Угорське королівство, згідно з Австро–угорським компромісом 1867 року, добилося прав часткового суверенітету у складі земель австрійської монархії, у зв'язку з чим королівський парламент і уряд Угорщини отримали право на формування та фінансування своїх власних збройних сил. Збройні сили угорських земель, як і Збройні сили австрійських земель, отримали назву «ландвера», однак в угорськомовних документах використовувався термін «Королівські сили самооборони» (угор. Király Honvédség). Таким чином 5 грудня 1868 року був створений Королівський угорський гонвед.[2]
Чисельність і військовий бюджет гонведу розглядав угорський парламент, а проєкт готувало Міністерство національної оборони Транслейтанії.[2]
У гонведі з моменту заснування власних угорських збройних сил так само, як і в ландвері, термін служби становив 2–3 місяці, потім був збільшений до півтора року, а з 1890 року — до двох. Після відбуття дійсної служби військовозобов'язаний ще 10 років перебував у резерві гонведа. Порядок поповнення відповідав Спільному війську Австро–Угорщини. Так само, як і в спільному війську, унтер–офіцери гонведа служили 3 роки, а зайвий рік їм компенсували тим, що їх один раз не викликали на чотиритижневі збори та викреслювали зі списків ландштурму після досягнення 40 років. Всіх, хто в результаті жеребкування під час роботи призовної комісії не потрапив на дійсну військову службу, відразу зараховували до рекрутського запасу (нім. Ersatzreserve) ландвера або гонведа та протягом 12 років регулярно викликали на навчальні та контрольні збори. У воєнний період вони йшли на заміщення бойових частин у тиловий службі, а в крайньому випадку і на поповнення бойових втрат частин.[2]
Дані станом на 1914 рік:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.