Транслейтанія

Транслейтанія (нім. Transleithanien, угор. Lajtántúl, словац. Zalitavsko, пол. Zalitawia, укр. Залитавщина, італ. Transleithania) — назва земель угорської корони у складі двоєдиної Австро-Угорщини. Утворена в результаті угоди 1867 р. і проіснувала до 1918 р. — року розпаду країни. Площа Транслейтанії на 1880 рік становила 325 411 км², з населенням 15,642,102 в 1880 та 20,886,487 в 1910 році.

Транслейтанія нім. Transleithanien угор. Lajtántúl словац. Zalitavsko
Австро-Угорщина
1867 – 1918 ↓
Прапор Герб
Девіз Regnum Mariae Patrona Hungariae[1]
Гімн Himnusz Hymn
Угорщина: історичні кордони на карті Землі Транслейтанії зазначені на мапі зеленим
Столиця	Будапешт 47°28′ пн. ш. 19°03′ сх. д.H G O
Мови	німецька, угорська, хорватська, сербська, румунська, словацька, італійська, українська
Релігії	Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Унітаріанство
Форма правління	Конституційна монархія
Імператор
• 1867–1916	Франц Йосиф I
• 1916–1918	Карл I
Прем'єр-міністр
• 1867–1871	Андраші Дюла
• 1918	Карої Міхай
Законодавчий орган	Угорський парламент
Історичний період	Неоімперіалізм
• Австро-угорський компроміс	30 березня
• Розпад Австро-Угорщини	31 жовтня 1918
• Шенбруннська декларація	11 листопада 1918
• Скасування монархії	12 листопада
Площа
• 1918	328 660 км2
• 1890	325 411 км2
• 1900	325 411 км2
• 1910	325 411 км2
Населення
• 1918	15 642 102 осіб
Густота	47,6 осіб/км²
• 1890	17 349 398 л.
Густота	53,3 осіб/км²
• 1900	19 254 559 осіб
Густота	59,2 осіб/км²
• 1910	20 886 487 осіб
Густота	64,2 осіб/км²
Валюта	Ґульден (1867–1892) Крона (1892–1918)
Попередник Наступник Королівська Угорщина Угорська Демократична Республіка Держава Словенців, Хорватів і Сербів Перша Чехословацька Республіка
Сьогодні є частиною	Австрія  Хорватія  Угорщина  Польща  Румунія  Сербія  Словаччина  Словенія  Україна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транслейтанія

Назва

Латинська назва Транслейтанія позначає землі, розташовані на східному боці (буквально: «по той бік», якщо дивитися з боку Австрії) річки Лейти, на противагу Цислейтанії, королівствам і землям, представленим в Рейхсраті і розташованим на захід від річки.

Адміністративно-територіальний поділ

Землі Транслейтанії зазначені на мапі зеленим:
16.Угорське королівство
17.Королівство Хорватія і Славонія

У складі Транслейтанії виділяли:

• Угорське королівство, що включало територію колишнього Західного (габсбургського) угорського королівства і з'єднане з ним в результаті унії Велике Герцогство Трансильванське
• Вільне портове місто Фіуме (сучасне Рієка)
• Королівство Хорватія і Славонія.

Транслейтанія ділилася на комітати (угор. vármegye) і міста на правах регіонів (угор. törvényhatósági jogú város), комітати ділилися на міста (угор. város) і муніципалітети (угор. község).

Представницький орган комітату, комітатські збори (угор. vármegyei közgyűlés), обиралося населенням. Виконавчий орган регіону, губернатор (угор. alispán), обирався комітатськими зборами. Центральна влада була представлена представниками угорського короля (угор. főispán), який призначався монархом за пропозицією міністра внутрішніх справ.

Представницький орган муніципалітету або міста, муніципальна рада (угор. községi képviselők) (в містах — міська рада (угор. városi képviselők)), обирався населенням. Виконавчий орган муніципалітету, мер (угор. polgármester), обирався муніципальною радою.

Див. також

• Австро-угорський компроміс
• Німецька Австрія
• Землі корони Святого Стефана

Примітки

1. Adeleye, Gabriel G. (1999). World Dictionary of Foreign Expressions. Ed. Thomas J. Sienkewicz and James T. McDonough, Jr. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers, Inc. ISBN 0-86516-422-3.

Посилання

• britannica