Гуляйполе (Кам'янський район)

Гуляйпо́ле — село в Україні, у Затишнянській сільській громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

село Гуляйполе
Склад, амбар для зберігання зерна, 1892. Комплекс споруд кінного заводу Склад, амбар для зберігання зерна, 1892. Комплекс споруд кінного заводу
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Громада	Затишнянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12040130070018856
Облікова картка	Гуляйполе
Основні дані
Засноване	1781
Населення	1 177
Площа	3,39 км²
Густота населення	347 осіб/км²
Поштовий індекс	52370
Телефонний код	+380 5654
Географічні дані
Географічні координати	48°07′21″ пн. ш. 34°07′58″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	65 м
Водойми	р. Базавлук
Відстань до обласного центру	87 км
Відстань до районного центру	45 км
Найближча залізнична станція	Милорадівка
Відстань до залізничної станції	19 км
Місцева влада
Карта
Гуляйполе
Гуляйполе
Мапа
Гуляйполе у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гуляйполе (значення).

Колишній центр Гуляйпільської сільської ради. Населення — 1 177 мешканців.

Географія

Село Гуляйполе знаходиться на березі річки Базавлук, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Удачне, нижче за течією на відстані 3 км розташовані села Березине і Бузулуки. По селу протікають пересихаючі струмки з загатами. Через село проходить автомобільна дорога Т 0432.

Історія

Поселення на місці сучасного Гуляйполя було засноване 1781 року власником тутешніх земель, чиновником Катеринославського намісництва Федором Корбе.

Згодом селом володіла родина Лаппо-Данилевських. З їхнього роду походив відомий історик Олександр Лаппо-Данилевський.

У другій половині XIX століття землі у Гуляйполі викупив катеринославський купець Давид Пчолкін. Господарське приміщення його маєтку, збудоване 1892 року, збереглося дотепер і є архітектурною пам'яткою села.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 30 дворових господарств, у яких мешкало 277 осіб (136 чоловічої статі та 141 — жіночої), існували православна церква, лавка та завод, відбувалость 5 ярмарків та базари ^[1].

1886 року в селі, центрі Гуляйпільської волості, мешкало 249 осіб, налічувалось 57 дворів, була церква та лавка, відбувалось 5 ярмарків на рік та базар по неділях^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 522 осіб (264 чоловічої статі та 258 — жіночої), з яких 514 — православної віри^[3].

Станом на 1908 рік населення зросло до 610 осіб (313 чоловічої статі та 297 — жіночої), 108 дворових господарств^[4]:

В часи радянської влади у селі були розміщені центральні садиби колгоспу імені Карла Маркса і птахофабрики «Українська».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1112	94.48%
російська	56	4.76%
румунська	3	0.25%
білоруська	2	0.17%
інші/не вказали	4	0.34%
Усього	1177	100%

Економіка

• «Український», ДП.
• «Надія», ТОВ.
• «Південне», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Дитячий садочок.
• Будинок культури.
• Лікарня.

Відомі особистості

В поселенні народився:

• Іванько Лаврентій Порфирович (1904-2001) — український землероб, Герой Соціалістичної Праці.

Джерела

• Гуляйпо́ле // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.363-364
• Сайт Криничанської РДА [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Стаття в газеті «День» за 29 січня 2010
• рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ XIV. Новороссія и Крымъ.  — С.-Петербург, 1910. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 574)

Примітки

1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1171) (рос. дореф.)
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних