Loading AI tools
білок людини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид, також глюкозозалежний інсулінотропний пептид, глюкозозалежний інсулінотропний гормон, ГІП (англ. Gastric inhibitory polypeptide) – білок, який кодується геном GIP, розташованим у людей на довгому плечі 17-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 153 амінокислот, а молекулярна маса — 17 108[4]. Це пептидний гормон, що виробляється K-клітинами слизової оболонки дванадцятипалої та проксимальної частини тонкої кишки. Належить до родини секретину.[5] [6]
Зрілий ГІП людини складається з 42 амінокислотних залишків: H-Tyr-Ala-Glu-Gly-Thr-Phe-lle-Ser-Asp-Tyr-Ser-lle-Ala-Met- Asp-Lys-lle-His-Gla-Glii-Asp-Phe-Val-Asn-Trp-Leu-Leu-Ala- GIn-Lys-Gly-Lys-Lys-Asn-Asp-Trp-Lys-His-Asii-lle-Thr-GiD-OH. Одна частина молекули ГІП збігається з молекулою секретину, інша — з молекулою глюкагону.
Глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид є інкретином. Стимуляторами секреції ГІП є жири і вуглеводи, які надходять в тонку кишку після перевареної в шлунку їжі. Подібно до інших гормонів, ГІП транспортується кровотоком.
Основна функція глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду — стимуляція секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози у відповідь на прийом їжі. Крім того, ГІП пригнічує абсорбцію жирів, пригнічує реабсорбцію натрію і води в травному тракті, гальмує ліпопротеїнліпазу.
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MVATKTFALL | LLSLFLAVGL | GEKKEGHFSA | LPSLPVGSHA | KVSSPQPRGP | ||||
RYAEGTFISD | YSIAMDKIHQ | QDFVNWLLAQ | KGKKNDWKHN | ITQREARALE | ||||
LASQANRKEE | EAVEPQSSPA | KNPSDEDLLR | DLLIQELLAC | LLDQTNLCRL | ||||
RSR |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.